Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.

Ресурси задовольняють потреби виробника не безпосередньо, а опосередковано: виробник не купуватиме працю чи капітал, якщо вони не можуть бути використані продуктивно. Тому попит на будь-який ресурс залежить від продуктивності ресурсу при створенні товару.

 

У той же час, попит навіть на найпродуктивніший і найуніверсальніший ресурс буде близький до нуля, якщо товар, виготовлений з нього, не матиме збуту. Отже, попит на певний ресурс залежить також від попиту та ціни на виготовлений з нього товар, що реалізується на ринку кінцевих продуктів. Не тому дороге вино "Мускат червоний білого каменя", що дорогий виноград, з якого воно виготовлене, а навпаки: виноградники, що ростуть в унікальній щодо кліматичних. умов долині біля села Білокам'янка в Криму, дорогі тому, що з них виготовляють це вино. Таким чином, попит на ресурси є похідним попитом, тобто таким, що залежить від попиту на товари, що виробляються з їх допомогою.

Монопольний похідний попит.

Основні їх види: ринок виробничих ресурсів в умовах досконалої конкуренції та ринок виробничих ресурсів в умовах недосконалої конкуренції.
Недосконало конкурентними вважаються ринки, на яких або покупці, або продавці у своїх рішеннях ураховують власну здатність впливати на ринкові ціни ресурсів виробництва. Ця особливість змінює поведінку фірм і розподіл ресурсів. Різновидами ринків недосконалої конкуренції є: чиста монополія, монопсонія, монополістична конкуренція та олігополія.
Монополія – це наявність на ринку лише одного продавця і багатьох покупців.
Монопсонія – наявність лише одного покупця при багатьох продавцях. Основною відміною становища фірми-монополіста є можливість впливати на ринкову ціну.
Модель поведінки монополії з єдиною ціною називається чистою монополією. Якщо на ринку монополіст зустрічається з монопсоністом, виникає двостороння монополія. Це ринок на якому продавцеві протистоїть єдиний покупець. Монопсонія – ситуація протилежна монополії. Вона виникає на ринку праці, який детально та всебічно буде розглянутий в темі 10. Монопсоніст прагне встановити ставки заробітної плати нижче ринкової, а відкрита профспілка, з якою він стикається, витрачає зусилля, щоб досягти ставки заробітної плати вищої за ринкову. Очевидно, що їх інтереси протилежні і посилення ринкової влади одного означає її послаблення для іншого. Результат безперечно буде проміжним, зрештою за рівних сил обох учасників ринку він може наближатись до конкурентного. Якщо фірма купує якийсь ресурс, який не купує ніхто інший – вона монопсоніст. Поведінка монопсоніста є дзеркальним відображенням поведінки монополіста.
Найскладнішою для прогнозування є поведінка виробника на олігополістичному ринку. Олігополія є достатньо поширеною, найбільш складною і найменш передбачуваною структурою. Однак, олігополія є переважною формою сучасної ринкової структури. Вона характеризується тим, що тільки декілька підприємств виробляють всю або значну кількість продукції і діє безліч споживачів. Часто влада покупцеві може бути надана олігопсонією – ситуація на ринку, при якій достатньо обмеженому числу покупців протистоїть велика кількість продавців. Протилежна ситуація складається тоді, коли фірм багато, але кожна з них володіє хоча б невеликою часткою монопольної влади. Таку ситуацію називають монополістичною конкуренцією.
З точки зору кількісної характеристики ринку факторів виробництва важливе значення має кількісне співвідношення продавців і покупців: монополія, монопсонія, олігополія і олігопсонія. Перераховані ринкові структури мають різну ступінь розповсюдження в реальній дійсності. На деяких ринках факторів виробництва окремі покупці мають монопсонічну владу, можуть впливати на їх ціну. Наприклад, автомобільні компанії володіють значною монопсонічною владою як покупці запчастин та складових компонентів. Вони можуть купувати їх у виробників за нижчими цінами, в той же час продавці ресурсів можуть мати монопольну владу, реалізуючи товари, якими інші підприємства користуються як ресурсами виробництва.
Ринки недосконалої конкуренції змістовно були розглянуті в попередній темі, але доцільно було б дещо нагадати про них.
На ринку недосконалої конкуренції фірма для збільшення обсягів продажу змушена знижувати ціну, а для збільшення ціни – відмовлятися від частини обсягу реалізованої продукції. Тому граничний продукт у грошовій формі зменшуватиметься не тільки під впливом дії закону спадної граничної продуктивності, як це було в умовах досконалої конкуренції, а й під впливом зниження ціни на продукцію.
При визначенні оптимального обсягу попиту на ресурс фірма, перш за все, буде орієнтуватися на рівень граничної доходності ресурсу. Оскільки гранична цінність покупки одиниці ресурсу вимірюється показником граничної доходності ресурсу, величина якого залежить від двох змінних: граничної продуктивності змінного ресурсу і граничного виторгу від продажу готової продукції, створеної додатковою одиницею ресурсу.
В умовах недосконалої конкуренції збільшення попиту на ресурси відбуваються разом зі зменшенням ціни на них, а збільшення пропозиції – при її зростанні. Фірми прагнуть обмежити попит на ресурси і забезпечити перевищення граничного грошового продукту над граничними грошовими витратами. Внаслідок отримується додатковий прибуток. Виробник при недосконалій конкуренції виробляє продукції менше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку. Природно, що для виробництва меншого обсягу продукції виробник залучатиме меншу кількість ресурсів, тому попит на ресурси на ринках недосконалої конкуренції завжди менший ніж на конкурентних ринках.