Криві байдужості, їх властивості.

Свій вибір споживач завжди робить серед множини товарів. Але для спрощення з’ясування механізму вибору будемо вважати що вибір відбувається поміж двох товарів Х та У. Або ж можна говорити що споживач робить вибір між товаром Х і всіма іншими благами У. Це припущення дає змогу надати достатню наглядність механізму вибору споживача

Крива байдужості показує множину споживацьких пар, вибір яких байдужий для споживача. Усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві одинаковий рівень корисності. На кривій байдужості споживач не може віддати переваги жодному із двох товарів, тобто ймо байдуе що обрати: 14у і 2х, чи 8у і 4х, чи 4у і 8х.. Крива байдужості завжди є увігнутою лінією. Любий набір товарів що характеризується точками вище і справа кривої байдужості завжди більш привабливий чим на кривій байдужості або нижче неї.

Криві байдужості мають 6 важливих властивостей

1. Крива байдужості завжди є спадна лінія, а отже і ГНЗ як і цінова еластичність попиту завжди є від’ємною величиною.

2. Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується граничною нормою заміщення благ.

3. Криві байдужості є випуклі донизу лінії, а це означає що нахил кривої байдужості зменшується по мірі переміщення впродовж кривої байдужості зверху вниз. Звідки витікає, що ГНЗ завжди буде зменшуватись, якщо збільшується споживання одного блага (Х) замість іншого (У), це і є принцип зниження ГНЗ.

4.Криву байдужості можна провести через любу точку простору.

5. Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельними лініями. 6. Споживач максимізує свою корисність якщо він знаходиться на кривій байдужості, яка максимально віддалена від початку координат.

Товари, між якими існує відношення повної заміни у споживанні, абсолютні замінники (досконалі субститути) мають криві байдужості у вигляді прямих ліній. Блага, які споживаються разом для задоволення єдиної потреби, тобто такі які не можуть замінити одне одного – абсолютно доповнюючі товари у споживанні (досконалі комплементи) – мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.

Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.

Аналізуючи криві байдужості слід звернути увагу на здатність товарів до взаємозамінювання, тобто зменшення споживчого товару Х на певну кількість може бути компенсоване збільшенням споживання товару У і навпаки при цьому споживач буде знаходитись на одній і тій самій байдужій., тобто буде отримувати однакове задоволення.

 

 

	N		Qx

 

 

Зона заміщення – це частина кривої байдужості в якій можлива ефективна заміна одного блага іншим. Поза межами цієї зони заміна виключається і 2 блага виступають незалежними один від одного. Гранична норма заміщення (MRSxy) показує кількість блага У, що повинна бути скорочена в обмін на збільшення споживацького блага Х на 1 за умови, що рівень корисності залишається не змінним.

Qy

y1

 

▲y

 

 

y2

 

 

x1 x2

Qx

▲x

MRSx,y = -▲Qy/▲Qx – Гранична норма заміщення

 

Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислення.

рухатись впродовж кривої байдужості зверху вниз, можна визначити якою кількістю товару У споживач ладен поступитися, щоб отримати додаткову

одиницю товару Х. Одиницею виміру такої заміни є гранична норма заміщення (ГНЗ, відповідно MRS – marginal rate of substation). Тобто можно сказати, що ГНЗ(Субституції) – це кіль-ть товару У, від якої споживач відмовився б, щоб отримати ще одну одиницю товару Х, залишаючись на цій же кривій байдужості. Отже ГНЗ можна виразити відношенням

ГНЗ = (у/х);

Для любої точки на кривій байдужості ГНЗ дорівнює tg (кута нахилу дотичної до кривої байдужості в даній точці). Різний нахил кривої байдужості характеризує різний ступінь заміни одного товару іншим. Це дає можливість говорити про те що існують набори товарів які мають високу і низьку ГНЗ. Сукупність кривих байдужості утворюють карту байдужості.

ГНЗ

ГНЗ завжди виражається відємним числом, адже ∆Х менше 0.

Бюджетна лінія.

залежить не тільки від його уподобань, а й від бюджету.

Бюджет – це кіль-ть грошей,яка доступна споживачеві для витрат у певний пеіод часу. Дохід споживача та ціни товарів визначають бюджетні обмеження споживача. Бюджетне обмеження – це лінія, що показує ту комбінацію благ, які споживач може собі придбати на свій доход за даних цін на блага Х та У. Рівняння бюджетного обмеження можна записати так:

Σ Кі * Ці ≤ Д,

де К_і – кількість і-го товару яку може придбати споживач по ціні Ц_і; Д – доход споживача..

Бюджетна лінія

 

Всі точки на прямій (А, Б, В...) показують максимально можливе співвідношення закупок благ Х та У, для заданого доходу споживача (Д). Всі точки які знаходяться в середині трикутника характеризують стан, коли у споживача є “зайві” кошти, тобто він не повністю використав свій доход на придбання благ. Точки поза межами трикутника є недосяжними для споживача.

Бюджетна лінія перетинає осі координат в точках

К_х=Д/Ц_х та К_у=Д/Ц_у

які показують максимально можливу кількість благ К_х і К_у, яку може купити споживач на свій доход. Нахил бюджетної лінії дорівнює співвідношенню цін товарів tga=Ц_х/Ц_у. Або ж кут нахилу бюджетної лінії показує норму заміщення товарів за умови, що загальна сума використання доходу залишається незмінною.