Ефект заміщення та ефект доходу.

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) – має місце ефект доходу. Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим (х), інші більш дорогі товари (у Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару (х) без врахування ефекту заміщення.

Зниження ціни на товар Х дає можливість:

а) за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на “заощаджену” суму придбати інші товари, або;

б) більше споживати товару Х що здешевів і менше товару У, який став відносно дорогим.

Такі зміни, як ми бачили раніше, будуть впливати на попит споживача.

Ефект доходу полягає у зміні в споживанні внаслідок зміни реального доходу, яка виникла через зміну цін. Ефект заміщення полягає у зміні споживання внаслідок зміни відносних цін.

Ефект заміщення та ефект доходу має декілька відмінну трактовку в роботах Д. Хікса і Є. Слуцького. Вихідне і кінцеве положення за Д. Хіксом і Є. Слуцьким одинакові. Різниця полягає у складових загального ефекту: величинах ефекту заміщення та ефекту доходу. Д. Хікс припускав, що споживач при ефекті заміщення залишається на старій кривій байдужості, тобто він при цьому не змінює свою корисність.

Є. Слуцький вважав, що ефект заміщення супроводжується підвищенням добробуту споживача і він переходить на більш віддалену (допоміжну) криву байдужості. Як за Д. Хіксом, так і за Є. Слуцьким ефект доходу проявляється в переході споживача на більш високу (віддалену) криву байдужості, паралеьному зсуві вгору нової бюджетної лінії.

 

 

Надлишок споживача.

Рівноважна ціна - ціна, врівноважені-кають попит і пропозицію внаслідок дії конкурентних сил. Освіта рівноважної ціни - процес, що вимагає певної кількості часу. В умовах досконалої кон куренції відбувається швидке взаємне пристосування цін спро са і цін пропозиції, обсягу попиту та обсягу пропозиції. У результаті встановлення рівноваги виграють і споживачі, і виробники. Оскільки ціна рівноваги звичайно нижче максимально пропонованої споживачами ціни, величину надлишку (виграшу) споживача графічно можна зобразити через площу Р мах Е РЕ (рис). У свою чергу рівноважна ціна звичайно вище мінімальної ціни, яку могли б запропонувати найбільш передові фірми.

Якщо Е - т точка рівноваги, то ціна, за якою продаються і купуються товари, дорівнює РЕ, а обсяг проданого товару дорівнює QЕ (рис); Отже сукупна (загальна) виручка дорівнює ТК = РЕ х QE Сукупні витрати (витрати) виробників рівні площі фігури ОРmin Е QE

Надлишок споживача Витрати і надлишок виробництва

 

 

Різниця між загальною виручкою РЕ х QE (площею прямо кутника 0РЕЕQЕ) і сукупними витратами (площа 0РminЕ QE) і складає надлишок (виграш) виробника (площа Рe E Pmin)

Можливі як установлення точної рівноважної ціни, так і невеликі відхилення від неї. Ринкова рівновага існує там і тоді, де і коли вже вичерпані можливості зміни ринко-вої ціни чи кількості продаваних товарів

S=1/2ah

Попит і закон попиту.

Попит – кількість товарів і послуг, яку споживач бажає і може придбати.

Основні чинники, які впливають на вибір споживача:

- ціна даного товару;

- ціни інших товарів-субститутів;

- ціни товарів-комплементів;

- доход споживача;

- смаки і уподобання;

- очікування споживачів відносно майбутніх змін в можливостях задоволеня цих потреб на інфляційні сподівання;

- кількість споживачів наринку даного товару.

Всі ці чинники поділяються на цінові та нецінові. Цінові – це ціна товару, нецінові – всі інші.

В умовах ринку бажання покупця трансформуватися в нове поняття – попит, який як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які покупець бажає і може придбати. Це значить, що попит це функція бажання.

Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту.

Крива попиту – показує від`ємну пропорційну залежність між ціною Р і кількістю товару, Q, яку покупець бажає і може купити.

Закон попиту – це закон, який стверджує, що по мірі такого, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який предёявлений попит, зменьшується і навпаки (при інших незмінних умовах).

D – попит; P – ціна; Q – обсяг попиту

Крива попиту має від`ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки. Крива попиту (D) – це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв`язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред`являється попит. При умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.