Взаємодія попиту і пропозиції на мікрорівні. Ціна рівноваги



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Взаємодія попиту і пропозиції на мікрорівні. Ціна рівноваги



 

 

3. Назва: Мікроекономіка, ринкова рівновага, взаємодія пропозиції і попиту

 

1. Взаємодія пропозиції і попиту в умовах досконалої конкуренції

При з`ясуванні особливостей взаємодії попиту і пропозиції важливо знати конкретний рівень їх зростання або зниження, коли скажімо ціна зростає на 20% або дохід зменшується на 5%. Для цього користуються поняттям еластичності.

Еластичність – міра реагування однієї змінної величини внаслідок одновідсоткової зміни другої змінної величини.

Найважливашу роль в еластичності попиту і пропозиції відіграють зміни величини попиту залежно від ціни. Еластичність у цьому випадку показує яка змінна попиту у відсотках відбувається із зростанням ціни, скажімо на 1%. Ця залежність виражається формулою:

Р),DК)*(% DЕn = (%

Р – відсоткова змінна Р.DК – відсоткова зміна К, % DДе К – величина попиту, Р – ціна, %

Якщо індекс цін на споживчі товари становив 100 на початку року, а наприкінці року зріс до 105, то відсоткова зміна або річний темп зміни іефляції становитиме 5/100=0,05 або 5%. Тому зміни ціни матиме такий вигляд:

РDК/DР/Р=Р/К*DК/К/DЕр=

Р), помноженої на відношення ціни до кількості (Р/К).DК/Dтобто вона дорівнює зміні кількості, зумовленої одиничною зміною ціни (

Простіша формула еластичності, точніше, цінової еластичності така:

Ер=Відсоткова змінна кількості товарів на які є попит/Відсоткова зміна ціни

Відсоткові змінні визначаються діленнм величини зміни в ціні на початкову ціну та відповідних змін кількості товарів, на які відсоткова зміна ціни зумовлює зменшення попиту на ту кількість, на яку спочатку був попит. Тому цю формулу можна записати так:

Ер=Зміна кількості продукції на яку є попит/початкова кількість такої продукції:Зміни цін/Початкова ціна

Еластичність попиту залежно від зростання ціни, як правило є відмінною величиною. Це означає, що із зростанням ціни попит на товар зменшується.

Аналогічно вимірюється еластичність пропозиції. Залежно від ціни вона є відсотковою зміною пропонованої кількості товарів внаслідок одновідсоткового зростання ціни. Як правило, таке значення еластичності позитивне, оскільки вища ціна – стимул збільшити випуск товарів.

Особливість ринкового механізму в цьому випадку полягає в тому, що попит еластичніший за ціну протягом тривалого, а не короткого проміжку часу. Це зумовлене тим, що люди не одразу змінюють свої звички у споживанні товарів, а також тим що попит на один товар може бути пов`язаний із записом у споживачів іншого товару, який змінюється повільніше. Так, різке підвищення ціни на бензин хоч і скорочує попит на нього, але меншою мірою. Водночас на тривалому проміжку часуспоживачі намагаються купувати малолітражні та економніші автомобілі. Для окремих груп товарів (автомобілі, холодильники, телевізори тощо) попит еластичніший у короткотривалому, а не довготривалому періоді. Так в США щорічно продається до 15 млн. автомобілів. Тому із зростанням цін попит на них різко знизиться, хоча загальний парк автомобілів зміниться не багато. Так вміру зношування старих машин, попит на них з часом зростає.

У пізнання механізму ринкової рівноваги важливу роль відіграє коефіцієнт еластичності. Він визначається як вілновлення зміни обсягу попиту чи пропозиції до зміни цін. Для різних товарів коефіцієнт різний. Це зумовлено не однаковими витратами виробнитства, наявністю або відсутністю товарів – субститутів (тобто змінників), змінною доходів, модою та іншими факторами.

Залежноно від величини коефіціента еластичності розрізняють такі основні види еластичності попиту і пропозиції:

§ попит і пропозиція абсолютно еластичні;

§ попит і пропозиція відносно еластичності;

§ попит і пропозиція одиничної еластичності;

§ попит і пропозиція відносної нееластичності;

§ попит і пропозиція абсолютно не еластичні.

Відносно еластичні, або просто еластичні, такий попит коли незначні зміни в ціні призводять до значних змін у кількості реалізованої продукції. Коефіціент еластичності в цьому разі повинен бути більшим за одиницю, а в кожному випадку він дорвнює двом. Такий, зоврема, є попит на предмети розкоші. Нееластичний попит – попит, коли незначна зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кількості реалізованої продукції. Так, із зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичностиі в цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний коефіціент менший за одиницю.

Таким, наприклад, є попит на хліб. Між названими видами еластичності попиту виникає проміжна ситуація, відсоткова змінна ціни дорівнюватиме відсоковій змінні попиту. Такий вид попиту називається одиничним.

Абсолютно нееластичний попит – попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції. Абсолютно еластичний попит характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від 0 до межі своїх можливостей.

 

 

Практика, на думку західних учених, свідчить. Про те, що коефіціент цінової елатичності на хліб становить 0,15%, на яловичину - 0,64%, на яйця - 2,65%, на електроенергію - 0,13%, на одяг і взуття - 0,20%, на квитки до кінортеатру - 0,87%.

На ринковий механізм ціноутворення впливають чисельність покупців, та продавців на ринку товрів, їх конкуренція. Так, конкуренція між покупцями зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями їх зниження.

Взаємозв`язок між еластичністтю попиту і пропозиції розкриває закон попиту і прпопозиції.

Закон попиту і пропозиції – закон, згідно з яким пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів і запропонованих послуг та їх ціни, а попит означає обсяг і структуру пропозиції, впливаючі при цьому на виробниство.

1. Ринкова рівновага в умовах недосконалої конкуренції

Інша ситуація у взаємодії попиту і пропозіції, принципах конкурентної поведінки виникає в умовах панування монополій, або в умовах недосконалої конкуренції. Ціна на такому ринку також залежить від обсягів випуску продукції, причому ця залежність обернено-пропорційна. Монополіст встановлює вищу ціну на свої товари і випускає їх менше, ніж фірма в умовах досконалої конкуренції. Внаслідок цього равність граничного доходу і граничних витрат для монополій настає раніше ніж для конкурентної фірми.

Тому загальним принципом поведінки на ринку вже не є вибір рівня виробнитства, за якого отриманий від додатково випущеного товару дохід дорівнював би приросту витврат на його виробнитство. Виходячи з негативного впливу монополій на механізм ринкової рівноваги, навіть предстаники неокласичного напряму в політичній економіці вважають за доцільне втручання держави у монополізованій галузі економіки. У таких галузях держава повинна контролювати процес ціноутворення, а інколи навіть проводити їх націоналізацію та встановлювати тарифи відповіднло до граничних витрат.

Серед західних економістів значного поширення набула ідея про невідповідність ринкового механізму так званним “суспільним благом”, яким є дороги, мости, канали тощо. Це зумовлено тим, що користування цими благами дуже важко обмежити введенняи плати.

У розвинутих країнах уряд різними особами регулює ринки: через механізм оподаткування, надання субсидій, встановлення контролю за цінами.

Водночас встановлення нижчих цін нерідко є соціально справедливим заходом, який дає змогу людям з низькими доходами придбати певні види життево необхідних товарів та послуг. Типовим привладом ринку чкий потребує державного регулювання - це ринок житла.

Побічним негативним результатом такого регулювання може бути поява нових державних установ і відповідного штату працівників, які регламентують чергу на отримання житла, виникнення “чорного” ринку.

Оптимальним шляхом розв`язання цієї проблеми є дотація держави з метою розширення житлового будівнитства і фірмі пільгових кредитів.

Державне регулювання цін доцільне і в тому разі коли ціна рівноваги надто низька. Така ситуація зокрема складається в сільськомцу господарстві. Це зумовленно насамперед особливостями ціноутворення в ції сфері. Тут формування суспільно необхідних витрат відбувається відповідно не до середніх витрат, а до найгірших, які мають місце на гірших за якстю ділянок землі. Інакше ціна рівноваги не забезпечить дохід товаровиробникам на таких ділянках.

Причиною державного регулювання цін у сільському господарстві є також потреба стимулювання такого обсягу виробнитства продовольства, щоб країна могла цілком забезпечити себе, що є ознакої економічної безпеки. У результаті регулювання утворються надлишок сільськогосподарської продукції, який країна може спробувати продати на світових ринках демпінговими цінами. Паралельно держава захищає своє сільське господарство за допомогою високого мита.

Виходячи з реалій, неправомірно заперечувати необхідність державного втручання у процес ціноутворення, доцільність певного перерозподілу національного доходу на користь найбідніших верств населення. Тому необгрунтованим є висновок класичної школи політичної економії про те, що будь-який перерозподіл, порівняно з ринковою рівновагою, призводить до зростання сукупних витрат. Справедливішим є ствердження англійського економіста А. Пігу, що трансферт доходу від багатих до бідних збільшить сукупний добробут, оскільки сумма задоволення останніх зростає більше, ніж зменшується сума задоволення перших.

Крім того, практика розвитку показала, що вільна ринкова економіка неспроможна досягти загальної рівноваги навіть за державного регулювання.



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 83; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.28.52 (0.007 с.)