ТОП 10:

Тема 7. Етапи розвитку соціології (за М. Елброу): основні напрямки та їх представники



Значення періодизації розвитку соціологічної науки в історико-соціологічному контексті та у контексті трансформації предмету соціології.

М. Елброу про п’ять етапів розвитку соціології як самостійної науки.

Перший етап ‑ "універсалізм" (класична стадія розвитку соціології). Сутнісна риса соціології цього етапу ‑ спроба зрозуміти процеси суспільного життя та соціальних змін як всезагальні, аналогічні універсальним закономірностям, що існують у природі. Представники першого етапу: О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, головні ідеї їх соціологічного доробку.

Другий (за М. Елброу) етап розвитку соціології ‑ становлення "національних шкіл". Головні представники другого етапу: Г. Зіммель та М. Вебер (німецька соціологічна школа), Е. Дюркгейм (французька соціологічна школа), А. Тойнбі (британська соціологічна школа), Б. Кроче та В. Парето (італійська соціологічна школа), М. Михайловський, М. Ковалевський, П. Сорокін (російська соціологічна школа) та ін., їх внесок у розвиток соціологічної науки. "Концептуальний імперіалізм" другого етапу розвитку соціології (боротьба за панування певної соціологічної парадигми та негативне ставлення, нетерпимість до концепцій інших напрямків соціологічного знання).

Третій етап – період протистояння таких напрямків соціологічного знання, як марксистська соціологія та структурно-функціональний аналіз (співпадає з періодом політико-ідеологічного протистояння капіталізму та соціалізму після Другої світової війни). Внесок Т. Парсонса та Р. Мертона у розвиток структурного функціоналізму. Критика цього напрямку соціологами-марксистами за недооцінку соціальних протиріч як рушійної сили суспільного розвитку. Третій етап розвитку соціології як період її інтернаціоналізації.

Четвертий етап – "індигенізація" (чи "отуземлення") соціології (розвиток специфічних напрямків соціологічної думки, які враховують культурні особливості та традиції населення країн, що розвиваються). Головні представники цього етапу: африканські соціологи А. Аківово, М. Макінде, латиноамериканські дослідники Р. Маріні, Т. Дус Сантуш, Ф. Кардозо, В. Бамбірра, А. Франк та інші; їх внесок у розвиток соціологічної думки у 70-ті – 80-ті роки ХХ століття.

П’ятий (сучасний) етап розвитку соціології (за М. Елброу) – етап глобалізації соціологічної науки. Сутність етапу – прагнення об’єднати зусилля соціологів усіх шкіл, напрямків, теоретико-методологічних підходів для вирішення актуальних загальнолюдських проблем. Найвидатніші представники цього етапу: П. Бурд’є, І. Валлерстайн, Е. Гідденс, Н. Луман, Ж. Бодрійар, Ж.‑Ф. Ліотар, М. Фуко та ін., їх внесок у розвиток сучасної соціології.

Тема 8. Соціологія в Росії та Україні: історія становлення та розвитку (друга половина XIX – 80-ті рр. XX ст.)

Соціокультурні, історичні та теоретичні передумови виникнення соціології в царській Росії. Скасування кріпацтва (1861 р.), зародження капіталістичних форм господарювання, лібералізація суспільних відносин тощо як чинники становлення та розвитку соціології в Росії. Соціально-філософські витоки вітчизняної соціологічної думки.

Роль П. Лаврова, М. Михайловського, Л. Мечникова, П. Кропоткіна, М. Карєєва, Є. Де-Роберті, М. Ковалевського, П. Сорокіна, К. Тахтарова, Г. Плеханова та ін. у розвитку російської і світової соціологічної думки. Марксистська традиція в російській соціології кінця XIX – початку XX століття (Г. Плеханов, В. Ленін та ін.).

Розвиток соціології в Росії у перше двадцятиріччя XX століття: інституціоналізація соціології як науки, практика соціологічних досліджень, розвиток соціологічної освіти.

Конкретно-історичні умови початкового етапу становлення радянської соціологічної науки (1917-1922 рр.). Становлення і розвиток спеціальних соціологічних теорій в радянській соціології 1920-1930-х років. Депортація інтелігенції (1922 р.), "пролетаризація" вищої школи (1922 р.) як чинники занепаду радянської соціології, її доля за часів сталінщини. Вітчизняна соціологія як репресована наука.

Відродження соціології в СРСР у роки хрущовської "відлиги". Роль Т. Заславської, В. Ядова, Ю. Левади, І. Попової, В. Чорноволенка, В. Воловича, О. Якуби та інших науковців у розвитку вітчизняної соціологічної думки. Основні напрямки соціологічних досліджень у СРСР наприкінці 1950-х – першій половині 1960-х років, їх наукова і практична значущість. Інституціоналізація соціологічної науки та соціологічної освіти в СРСР у 1960-ті – 1980-ті роки. Розвиток спеціальних соціологічних теорій у СРСР у 70-80-х рр. XX століття. Радянська соціологія за часів "перебудови".

Історія становлення та розвитку української соціології. Витоки української соціологічної думки. Українські протосоціологи: Т. Федорович, Я. Козельський, І. Шад, М. Костомаров, П. Куліш, М. Зібер, С. Подолинський, Р. Вовк, Ю. Юркевич, Б. Кістяківський, І. Франко, І. Лучинський та ін.

Роль М. Драгоманова та М. Грушевського у становленні та розвитку української соціології.

Соціологічні студії українських науковців на еміграції. Внесок В. Липинського, В. Старосольського, М. Шаповала, О. Бочковського у розвиток вітчизняної соціології.

Основні етапи та показники інституціоналізації соціологічної науки та соціологічної освіти в Радянській Україні.

 

Тема 9. Особливості розвитку категоріально-понятійного апарату соціології, його обумовленість методологічною позицією дослідника. "Суспільство" і "культура" як головні поняття соціології

 

Категорії і поняття як мова науки. Категорії як основні, найбільш важливі поняття. Поняття і категорії як основні елементи теорії. Розширення категоріально-понятійного апарату соціології як показник її розвитку. Внесок кожного етапу розвитку соціології (за М. Елброу) в трансформацію її понятійного апарату.

"Однозначність понятійного фонду" як критерій науковості. Неоднозначність соціологічних понять. Обумовленість змісту категорій і понять соціології методологічною позицією ("концептуальною схемою"), характером теорії, яких дотримується дослідник. Визначення поняття "клас" К. Марксом та М. Вебером: спільне та відмінності у його тлумаченні.

Джерела розвитку понятійного апарату соціології. Трансформація категоріального апарату соціології як відображення змін, що відбуваються в суспільстві та соціологічній науці. Збагачення понятійного арсеналу соціології за рахунок суміжних наукових дисциплін.

Основні категорії і поняття сучасної соціологічної науки: "соціальна група", "соціальний факт", "соціальний інститут", "соціальний процес", "соціальні відносини", "соціальна взаємодія", "соціальний конфлікт", "соціальна стратифікація", "суспільний розподіл праці", "соціальна нерівність", "соціальний контроль", "соціалізація", "соціальні зміни" та ін. "Суспільство" та "культура" як головні соціологічні поняття.

 

Модуль 3. Соціологія як професія та покликання

Тема 10. Інституціоналізація соціологічної науки та освіти як чинник та показник професіоналізації соціологічної діяльності: світовий та вітчизняний досвід. Поняття та види професійної діяльності соціолога

Чинники, показники та етапи інституціоналізації соціологічної науки та соціологічної освіти у світі та в незалежній Україні. Підготовка професійних соціологів як головне завдання спеціальної соціологічної освіти. Інституціоналізація соціологічної освіти як фактор професіоналізації соціологічної діяльності та формування громадянської культури особистості.

Західний і вітчизняний досвід впровадження соціологічної освіти: порівняльний аналіз. Проблеми інституціоналізації соціологічної освіти в Росії та Радянському Союзі.

Особливості розвитку соціологічної освіти в сучасній Україні. Чинники підвищення якості вітчизняної соціологічної освіти. Головні вимоги до якісної соціологічної освіти.

Професіоналізація соціологічної діяльності як показник інституціоналізації соціології. Види професійної діяльності соціолога: соціоінженерна, викладацька, науково-дослідна, консультативна тощо. Розширення сфери професійної діяльності соціологів.

Соціально-інженерна діяльність соціологів, зайнятих безпосередньо в практичній роботі. Соціальне проектування та соціальні технології як необхідні умови здійснення соціально-інженерної діяльності. Дискусії щодо соціальної інженерії. Проблема гуманізації професійної соціологічної діяльності.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.241.176 (0.007 с.)