Тема № 17: стадії вчинення умисного злочину: поняття, види, кримінально-правова характеристика

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття стадій вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.

2. Поняття та кримінально-правова характеристика готування до вчинення злочину. Відмежування готування від виявлення наміру.

3. Поняття, кримінально-правова характеристика та види замаху на злочин.

4. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Починати роботу над темою рекомендується з ретельного вивчення та аналізу поняття злочину (ст. 11 КК України), видів стадій злочину (ст.ст. 13-15 КК України), кримінальної відповідальності за незакінчені злочини (ст. 16 КК України), поняття та ознак добровільної відмови (ст. 17 КК України), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на те у зв'язку з чим постає питання про стадії вчинення злочину, визначити проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

У першому питанні теми потрібно розкрити поняття стадій вчинення злочину, законодавче поняття та види незакінченого злочину (поняття готування до злочину, поняття замаху на злочин) та поняття закінченого злочину, а також звернути увагу на питання про поняття стадій злочину в науці кримінального права, з’ясувати їх значення для кримінальної відповідальності.

Розкриваючи друге питання, перш за все необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека готування до злочину. Потім слід викласти поняття готування до злочину, що закріплене в чинному законодавстві, а також які точки зору з цього приводу висловлені в науці кримінального права. Далі слід розглянути об’єктивні ознаки готування до вчинення злочину, які виділяються наукою кримінального права, їх сутність. Визначитись, чи можна готуватися до вчинення злочину шляхом бездіяльності та обґрунтувати свої погляди. З’ясувати, в яких діях може проявлятись готування з об’єктивної сторони, тобто розглянути види приготувальних дій, які передбачені законом про кримінальну відповідальність: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину, пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, підшукування співучасників, змова на вчинення злочину, усунення перешкод, інше умисне створення умов для вчинення злочину. Потім потрібно визначити суб`єктивні ознаки готування до злочину, які виділяються в науці кримінального права, вирішити питання про можливість кримінальної відповідальності за готування до злочину за умови невизначеного або альтернативного умислу. В завершенні розгляду цього основного питання теми необхідно провести відмежування готування до злочину від замаху на злочин.

В цьому питанні також необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за готування до злочину, а також особливості кваліфікації при готуванні до вчинення злочину. Дати кримінально-правову оцінку готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК України).

Далі потрібно звернути увагу на поняття виявлення умислу та його ознаки, а також зазначити, за якими ознаками готування до злочину відрізняється від виявлення умислу.

Далі потрібно звернути увагу на викладення поняття замаху на злочин, яке міститься в ч. 1 ст. 15 КК України, розкрити його ознаки, а також розглянути точки зору, які мають місце серед вчених щодо цього питання. Потім необхідно приділити особливу увагу поділу замаху на види, який проводиться законодавцем (ч. 2 та ч. 3 ст. 15 КК України) та наукою кримінального права (непридатний замах), охарактеризувати кожний з цих видів, а також вказати, за якими ознаками вони відрізняються та з’ясувати значення такого поділу замаху на види. Також необхідно з’ясувати, у чому має вираз суспільна небезпека замаху на злочин.

При роботі над третім пунктом плану потрібно звернути увагу на розкриття об’єктивних ознак замаху на злочин, при цьому розглянути питання про можливість вчинення замаху на злочин шляхом бездіяльності, а також визначити, у чому повинні мати вираз діяння особи, спрямовані на вчинення злочину. Для цього рекомендується з’ясувати наступні питання: 1) що є діянням, безпосередньо спрямованим на вчинення злочину; 2) що розуміється під недоведенням злочину до кінця та які причини цього; 3) що розуміється під обставинами незалежними від волі винного; 4) чи завдається шкода об’єкту злочину при замаху на злочин; 5) чи можливий замах на злочин з формальним складом та обґрунтувати свої погляди.

У цьому ж питанні потрібно визначити суб`єктивні ознаки замаху на злочин, з’ясувати яка форма вини повинна бути при замаху на злочин, вирішити питання про можливість замаху з невизначеним або альтернативним умислом.

При роботі над четвертим пунктом плану необхідно з’ясувати питання про юридичні підстави та межі відповідальності за замах на злочин, а також необхідно визначити особливості кваліфікації замаху на злочин.

Розкриваючи питання теми про відмежування замаху від готування, необхідно розглянути ознаки, за якими замах на злочин відмежовується від готування до злочину та закінченого злочину.

Розкриваючи останнє питання теми, потрібно з’ясувати мету запровадження інституту добровільної відмови від доведення злочину до кінця, визначити законодавче поняття добровільної відмови (ч. 1 ст. 17 КК України), а також точки зору з цього приводу, що існують у науці кримінального права. Далі слід приділити особливу увагу ознакам (або умовам) добровільної відмови від доведення злочину до кінця, що випливають із її поняття.

Також потрібно визначити, на яких стадіях вчинення злочину можлива добровільна відмова, у чому повинна проявлятися добровільна відмова на стадіях готування до злочину, незакінченого замаху, закінченого замаху, форми добровільної відмови при вчиненні злочину шляхом дії чи бездіяльності.

Продовжуючи роботу, необхідно визначити поняття дйового каяття, які існують у науці кримінального права та яке випливає зі змісту ст. 45 КК України. Потім слід розглянути форми, в яких може проявлятися діяльне каяття, ознаки, що об’єднують та відрізняють добровільну відмову від доведення злочину до кінця та діяльне каяття. В цьому ж питанні рекомендується розглянути кримінально-правові наслідки добровільної відмови та діяльного каяття, що відповідно витікають із ч. 2 ст. 17 та ст. 45 КК України.

Потрібно з’ясувати особливості добровільної відмови від доведення злочину до кінця при співучасті у організатора, пособника та підбурювача, як вирішується питання щодо кримінальної відповідальності співучасника, якщо його дії по відверненню злочину виявилися невдалими.

У заключній частині потрібно зробити самостійні висновки про ступінь розробки інституту добровільної відмови від доведення злочину до кінця в законодавстві та науці кримінального права, його значення та перспективи розвитку.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 17: