Міністерство внутрішніх справ України

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Харківський національний університет внутрішніх справ

Факультет № 1

Кафедра кримінального права та кримінології

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

 

з дисципліни Кримінальне право (Загальна частина)

 

 

Галузь знань 0304 Право

 

Спеціальність 6.030401 «Правознавство»

Спеціалізація оперативно-розшукова

 

Ступень вищої освіти бакалавр

 

Форма навчання денна

 

 

М. Харків

Передмова

СХВАЛЕНО Науково-методичною радою Харківського національного університету внутрішніх справ _______________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік)	ЗАТВЕРДЖЕНО Вченою радою факультету № 1 ________________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік)     ______________ ________________ (підпис) (П.І.Б.)
ПОГОДЖЕНО Секцією науково-методичної ради з юридичних дисциплін Харківського національного університету внутрішніх справ   _______________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік)   ______________ _______________ (підпис) (П.І.Б.)	ЗАТВЕРДЖЕНО На засіданні кафедри кримінального права та кримінології факультету № 1 ________________________ Протокол № _______ (дата, місяць, рік)     ______________ ______________ (підпис) (П.І.Б.)

 

Рецензенти:

Павликівський В.І. Завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін та адміністративного права ХЕПУ, кандидат юридичних наук, доцент

Юхно О.О. Завідувач кафедри кримінального процесу факультету № 1 ХНУВС, доктор юридичних наук, професор

 

 

Розробники: Шульга А.М., Пашнєв Д.В. – Харків: Харківській національний університет внутрішніх справ, 2016. – 77 с.

 

 

© Шульга А.М., Пашнєв Д.В., 2016

© Харківський національний університет внутрішніх справ

Загальні методичні вказівки

 

Учбовим планом підготовки курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ передбачено виконання курсової роботи із Загальної частини кримінального права України.

Курсова робота повинна бути виконана, оформлена та захищена з такими методичними вимогами:

 

Призначення курсової роботи

1. Курсова робота призначена для формування у курсантів навичок до самостійного наукового процесу, підняття їх теоретичного та професійного рівня, кращого засвоєння курсу “Кримінальне право України” та іншого навчального матеріалу.

2. Під час написання курсової роботи необхідно показати вміння працювати з літературою, аналізувати кримінально-правові джерела та правозастосовчу практику, робити обґрунтовані висновки.

3. Курсова робота повинна бути самостійним та творчим науковим дослідженням, давати уявлення про певну, зазначену в її назві кримінально-правову проблему, та свідчити про глибокі знання автора у цій галузі.

 

Мета курсової роботи

1. Метою виконання курсової роботи є виявлення творчих здібностей курсанта, його вміння правильно та чітко застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

 

Визначення теми курсової роботи

Курсантові надається право вибору теми роботи (якщо інше не встановлено викладачем) із запропонованих у переліку тем курсових робіт.

Визначена тема курсової роботи може бути уточнена викладачем, а в окремих випадках курсант може самостійно сформулювати та запропонувати тему, якщо її немає в переліку. Але в цьому випадку він повинен обов’язково узгодити її з викладачем – керівником, призначеним для кожної учбової групи, та отримати на це його згоду.

При цьому назва роботи повинна бути стислою (не більше 15 слів). У назві небажано використовувати ускладнену термінологію, слід уникати назв, які починаються з таких словосполучень: "Дослідження питання…", "Дослідження деяких шляхів…", "Деякі питання…", "Матеріали до вивчення…", "До питання…" та ін., в яких не відображено сутність проблеми.

Після визначення теми курсант повинен уважно ознайомитися з методичними рекомендаціями по її виконанню, орієнтовним Планом роботи і списком рекомендованої літератури, і лише після цього приступити до її виконання.

Якщо курсант бажає змінити орієнтовний План роботи він повинен скласти свій план та обов’язково узгодити його з науковим керівником.

 

Підготовка курсової роботи

1. Зміст курсової роботи повинен відповідати визначеній темі.

Курсова робота повинна мати таку структуру:

· План (якщо він містить вказівки на сторінки структурних частин, то він називається «Зміст»);

· Короткий вступ, в якому обґрунтовується актуальність та визначення теми, проблеми, які передбачається розглянути в роботі;

· Основний текст, що складається з розділів, поділених на підрозділи, або лише з розділів;

· Практична частина, яка складається з обвинувальних висновків слідчого, вироків суду по конкретним кримінальним справам, матеріалів періодичних видань («Вісник Верховного Суду України», «Іменем Закону», «Юридичний Вісник», «Юридична практика» та інші), аналіз цих матеріалів судової та слідчої практики на підставі теоретичної частини курсової роботи;

· Висновки, що випливають з розгляду теми та повинні враховувати єдність теоретичної та практичної частин, їх аналіз;

· Список використаних нормативних актів і літератури.

2. При написанні курсової роботи необхідно використовувати такі джерела:

· Кримінальний кодекс України й інші нормативні акти;

· Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України;

· Підручники з кримінального права;

· Спеціальну наукову та монографічну літературу;

· Курси лекції з предмету;

· Матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (в тому числі і судової) практики;

· Інші джерела, необхідні в силу специфіки теми.

3. Перед початком безпосереднього написання курсової роботи, курсант повинен уважно вивчити всі рекомендовані до теми джерела. При цьому доцільно робити виписки з нормативних актів, книг, статей, інших джерел, помічаючи в чернетці ті сторінки та видання, що найбільш важливі при висвітленні відповідних питань теми курсової роботи.

4. Написання курсової роботи – це систематизований, грамотний та самостійний виклад курсантом основних відомостей з теми, що відображає його розуміння певних наукових проблем кримінального права.

5. При використанні літературних та інших нормативних матеріалів необхідно давати відповідні посилання на ці джерела в суровій відповідності до встановлених правил (стандартів). Запозичення тексту з чужих літературних та наукових творів без відповідного посилання на них забороняється. Відсутність посилань на використану літературу та запозичення тексту з чужих літературних творів без посилання на них тягне за собою безумовне повернення курсової роботи для повторного виконання.

 

Обсяг курсової роботи та її оформлення

1. Орієнтований обсяг курсової роботи – 30-40 рукописних або відповідна кількість друкованих сторінок формату А-4. Текст викладається лише на одній сторінці листа грамотно, акуратно, якщо текст рукописний, то великим, розбірливим почерком, з полями на лівому боці для викладу зауважень рецензента. Листи роботи повинні бути зшиті і пронумеровані.

2. Будь-які скорочення слів, понять у викладі роботи (в заголовках, підзаголовках, плані, тексті, посиланнях на джерела та ін.), крім загальноприйнятих (наприклад, КК, КПК, ст.) неприпустимі.

3. В курсовій роботі повинен бути титульний лист, на якому зазначається:

· Найменування Університету;

· Найменування кафедри;

· Найменування навчальної дисципліни;

· Повне та точне найменування теми курсової роботи;

· Прізвище, ім’я та по батькові автора, курс, факультет та номер учбової групи;

· Місце (місто) та рік виконання роботи.

4. Список нормативного матеріалу та літератури (джерела) зазначається лише в певній послідовності:

· Нормативний матеріал;

· Спеціальна наукова література;

· Матеріали юридичної практики;

· Інші джерела.

5. Курсова робота повинна бути підписана автором на останній сторінці після списку використаного нормативного матеріалу та літератури. Тут же треба зазначити дату (число, місяць та рік фактичної здачі роботи для реєстрації).

 

Заключні положення

1. Курсанти, які не здали курсові роботи, чи не з’явились на їх захист в призначений термін без поважних причин, або отримали під час захисту незадовільну оцінку, вважаються такими, що не виконали навчального Плану.

2. Консультації з усіх інших питань, пов’язаних з виконанням курсової роботи, курсанти можуть отримати безпосередньо у наукового керівника (викладача) або в навчально методичному кабінеті кафедри кримінального права та кримінології чи у чергового викладача кафедри кримінального права та кримінології.

Теми курсових робіт

 

№ з/п	Назва теми
1.	Закон про кримінальну відповідальність: поняття, ознаки, система
2.	Принципи дії закону про кримінальну відповідальність у часі, просторі, колу осіб
3.	Поняття злочину та його ознаки. Види визначення поняття злочину
4.	Класифікація злочинів
5.	Кримінальна відповідальність: поняття, підстави, форми реалізації
6.	Об’єкт злочину: поняття, види, значення. Співвідношення з предметом злочину
7.	Об’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки
8.	Діяння як обов’язкова ознака об’єктивної сторони складу злочину
9.	Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення
10.	Причинний зв’язок у кримінальному праві: поняття, види, кримінально-правове значення
11.	Суб’єкт злочину: поняття, ознаки, види
12.	Неосудність за кримінальним правом України. Застосування примусових заходів медичного характеру та примусового лікування
13.	Обмежена осудність. Особливості кримінальної відповідальності та покарання обмежено осудних
14.	Суб’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки
15.	Вина у кримінальному праві. Форми вини у кримінальному праві: умисел, необережність, подвійна (змішана)
16.	Помилка у кримінальному праві: поняття та види
17.	Стадії вчинення умисного злочину: поняття, види, кримінально-правова характеристика
18.	Готування до вчинення злочину: поняття, значення для кримінальної відповідальності
19.	Замах на вчинення злочину: поняття, види та відповідальність за замах
20.	Добровільна відмова від вчинення злочину
21.	Поняття і ознаки співучасті
22.	Види співучасників злочину. Особливості відповідальності співучасників
23.	Форми співучасті у злочині за чинним КК України
24.	Множинність злочинів: поняття, ознаки та види
25.	Одиничний злочин, як головна складова множинності
26.	Обставини, що виключають злочинність діяння: кримінально-правова характеристика та види
27.	Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки
28.	Крайня необхідність, як обставина, що виключає злочинність діяння: поняття та ознаки
29.	Звільнення від кримінальної відповідальності: юридична природа, кримінально-правовий зміст та види
30.	Поняття покарання та його мета
31.	Система покарань за кримінальним правом України: її правова характеристика та значення
32.	Призначення покарання за кримінальним правом України: загальні засади та види
33.	Звільнення від покарання та його відбування: юридична природа, кримінально-правовий зміст та види
34.	Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Нормативний матеріал

1. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10.12.1991 р.
2. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р.

 

Нормативний матеріал

Нормативний матеріал

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справу країни щодо офіційного тлумачення положень частини третьої ст. 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканість) від 27.10.1999 р.

 

Нормативний матеріал

Нормативний матеріал

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 р. «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

 

Нормативний матеріал

Нормативний матеріал

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 13 від 23.12.2005 р. «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями».

Нормативний матеріал

1. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7.

Нормативний матеріал

1. Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7.

 

Тема № 26: Обставини, що виключають злочинність діяння: кримінально-правова характеристика та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння та їх ознаки.

2. Класифікація обставин, що виключають суспільну небезпеку та протиправність діяння.

3. Значення обставин, що виключають злочинність діяння для кримінального права України.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Перед написанням курсової роботи за даною темою необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

Викладаючи історію обставин, що виключають злочинність діяння необхідно звернути увагу на те, що вони складають один з найстаріших інститутів кримінального права, і, мали своє відображення ще в першій пам’ятці національного писаного права – “Руський Правді”. В подальшому, автору необхідно простежити збільшення кількості обставин, що передбачалися безпосередньо в кримінальному законодавстві і виявити тенденції змін відповідних норм.

В наступному питанні необхідно висвітлити місце інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” в системі Загальної частини кримінального права і в системі національного права взагалі, його функції і значення.

У другому питанні автор має детально проаналізувати склад інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” і провести класифікацію окремих обставин за різними підставами, у тому числі за правовою природою. Доцільним є складання схем, що ілюструють позицію автора курсової роботи.

Висновок мають скласти результати синтезу з’ясованого матеріалу зокрема визначення правового інституту “Обставин, що виключають злочинність діяння” й окремих його складових; оцінка відповідності чинного законодавства потребам регуляції суспільних відносин у цій сфері; окреслення можливих шляхів удосконалення тексту відповідних кримінально-правових норм.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 26:

1. Андрушко П.П. Виконання професійних та службових функцій як обставина, що виключає суспільну небезпечність чи протиправність діяння / П. П. Андрушко // Проблеми правознавства. – К.: Либідь. – 1991. – Вип. 52. – С. 74-81.

2. Анчукова М.В. Об’єктивні ознаки діяння, пов’язаного з ризиком / М. В. Анчукова // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К. – 2002. – Вип. 18. – С. 304-309.

3. Анчукова М.В. Виправданий ризик, як обставина, що виключає злочинність діяння / М. В. Анчукова // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – Спецвипуск у 2-х частинах. – Ч. 1. – 2002. – С. 57-60.

4. Багрий-Шахматов Л.В., Подкорытова Л.Н. О соотношении задержания преступника с крайней необходимостью / Л. В. Багрий-Шахматов, Л. Н. Подкорытова // Актуальні проблеми держави і права / Одеська національна юридична академія. – О. – 1998. – Вип. 5. – С. 179-186.

5. Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника / Ю. В. Баулин. –Харьков, 1986.

6. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Ю. В. Баулин. – Харьков, 1991.

7. Баулин Ю.В. Основания необходимой обороны / Ю. В. Баулин // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 1992. – Вип. 26. – С. 26-31.

8. Баулин Ю.В. Необходимая оборона и уголовный закон / Ю. В. Баулин // Права людини в Україні. – Х., 1995. – Спецвипуск. - № 3.

9. Бушуев Г.В. Социальная и уголовно-правовая оценка причинения вреда преступнику при задержании / Г. В. Бушуев. – Горький, 1976.

10. Диденко В.П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании / В. П. Диденко. – К.: КВШ МВД СССР, 1984.

11. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву / С. А. Домахин. – Москва, 1985.

12. Дячук С.І. Юридична природа виконання наказу / С. І. Дячук // Право України. – 1999. - № 4. – С. 61-65.

13. Дячук С.І. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві: Основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства / С. І. Дячук. – К.: Атіка, 2001.

14. Заднепровский А. Право человека на самозащиту / А. Заднепровский // Юридическая практика. – 1997. - № 8 (42), апр.. – С. 1, 8.

15. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости / В. Н. Козак. – Изд-во Саратовского ун-та, 1981.

16. Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону / В. Н. Козак. Саратов.1972.

17. Лемешко О.М. Здійснення правомірного контролю як спеціальна обставина, що виключає кримінальну відповідальність за потурання злочину / О. М. Лемешко О.М. // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 3 (22). – С. 217-222.

18. Омар Мухамед Мусса Измаил. Пути усовершенствования института уголовного права Украины «Обстоятельства, которые исключают преступность деяния» // Тези доповідей і наукових повідомлень наук.-практ. конф. «Проблеми і перспективи розвитку і реалізації законодавства України». – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2001. – С. 165-168.

19. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния / В. В. Орехов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

20. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость / Н. Н. Паше-Озерский. – Москва,1962.

21. Подкорытова Л.Н. Понятие обстоятельств которые исключают преступность (общественную опасность и противоправность) деяний / Л. Н. Подкорытова // Весы Фемиды. 1998. - № 3. – С. 20-23.

22. Подкорытова Л.Н. Основания и условия причинения вреда преступнику при задержании / Л. Н. Подкорытова // Весы Фемиды. – 1999. - № 1. – С. 23-26.

23. Подоляк А.М. Про деякі питання необхідної оборони / А. М. Подоляк // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. – К.: Юридична книга. – 1999. – Вип. 4. – С. 262-265.

24. Притула В. Поняття перевищення меж необхідної оборони за Кримінальни кодексом України 2001 р. / В. Притула // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Регіон. наук.-практ. конф. – Л.: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2002. – С. 265-268.

25. Сидоров Б.В. Уголовно-правовые гарантии правомерного, социально полезного поведения / Б. В. Сидоров. – Казань, 1992.

26. Слуцкий И.И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность / И. И. Слуцкий. – Л., 1956.

27. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны / И. С. Тишкевич. – Москва, 1969.

28. Харитонов С.О. Підстави правомірного застосування працівниками міліції вогнепальної зброї / С. О. Харитонов // Вісник Університету внутрішніх справ. – Х., 2000. – Вип. 10. – С. 39-44.

29. Ющик О.І. Діяння, пов’язане з ризиком / О. І. Ющик // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 121. – С. 112-114.

30. Ющик О.І. Умови правомірності діяння, пов’язаного з ризиком / О. І. Ющик // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 154. – С. 107-111.

31. Якубович М.И. Вопросы теории и практики необходимой обороны / М. И. Якубович. – Москва, 1961.

 

Нормативний матеріал

1. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

 

Тема № 27: Необхідна оборона, як обставина, що виключає злочинність діяння

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння та їх ознаки.

2. Необхідна оборона: поняття та ознаки.

3. Підстави виникнення права на необхідну оборону.

4. Умови правомірності необхідної оборони.

5. Уявна оборона.

6. Перевищення меж необхідної оборони. Питання відповідальності за перевищення меж необхідної оборони.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Перед написанням курсової роботи з теми “Необхідна оборона, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36-43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення необхідної оборони, як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані необхідної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

У третьому питанні автор має визначити, що підставою виникнення стану “необхідної оборони” є необхідність негайного попередження чи припинення суспільно небезпечного посягання, визначити ознаки суспільно небезпечного посягання, як підстави необхідної оборони, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність” як властивостей цієї підстави.

В наступному питанні, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “необхідній обороні”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “необхідна оборона”. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

У п’ятому питанні необхідно викласти своє бачення уявної оборони як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані уявної оборони. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод).

Основну частину питання треба присвятити викладенню законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “уявна оборона”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому стані (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж питанні автор має визначити, що підставою виникнення стану “уявної оборони” є необхідність негайного відвернення чи припинення суспільно небезпечного посягання, яке помилково припускається; визначити її ознаки, і розкрити їх зміст. Також, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди при “уявній обороні”, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як “уявна оборона”. При цьому особливу увагу необхідно приділити особливостям усвідомлення особою, що вчинює захисні дії, реальності суспільно небезпечного посягання. Потім слід перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Певну частину викладеного матеріалу необхідно присвятити проведенню відмежування “уявної оборони” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “уявної оборони” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і визначити можливі шляхи для їх усунення.

В останньому питанні курсової роботи, необхідно присвятити дослідженню такого ексцесу необхідної оборони як перевищення меж необхідної оборони. Необхідно вказати які ознаки “необхідної оборони” мають бути встановленими для констатації перевищення меж необхідної оборони, і в чому полягає порушення ознаки “домірності”. Потребує дослідження питання яким чином суб’єктивні процеси впливають на визнання наявності перевищення меж необхідної оборони.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Необхідної оборони” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і намітити можливі шляхи для їх усунення.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 27:

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Ю. В. Баулин. – Харьков, 1991.

2. Баулин Ю.В. Основания необходимой обороны / Ю. В. Баулин // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – 1992. – Вип. 26. – С. 26-31.

3. Баулин Ю.В. Необходимая оборона и уголовный закон / Ю. В. Баулин // Права людини в Україні. – Х., 1995. – Спецвипуск. - № 3.

4. Заднепровский А. Право человека на самозащиту / А. Заднепровский // Юридическая практика. – 1997. - № 8 (42), апр.. – С. 1, 8.

5. Козак В.Н. Право граждан на необходимую оборону / В. Н. Козак. – Саратов,1972.

6. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния В. В. Орехов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

7. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость / Н. Н. Паше-Озерский. – Москва,1962.

8. Подоляк А.М. Про деякі питання необхідної оборони / А. М. Подоляк // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. – К.: Юридична книга. – 1999. – Вип. 4. – С. 262-265.

9. Притула В. Поняття перевищення меж необхідної оборони за Кримінальни кодексом України 2001 р. / В. Притула // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Регіон. наук.-практ. конф. – Л.: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2002. – С. 265-268.

10. Тишкевич И.С. Условия и пределы необходимой обороны / И. С. Тишкевич. – Москва, 1969.

11. Якубович М.И. Вопросы теории и практики необходимой обороны / М. И. Якубович. – Москва, 1961.

Нормативний матеріал

1. Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22.06.2000 р.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

 

Тема № 28: Крайня необхідність, як обставина, що виключає злочинність діяння

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння та їх ознаки.

2. Крайня необхідність: поняття та ознаки.

3. Підстави виникнення права на крайню необхідність.

4. Умови правомірної крайньої необхідності.

5. Вирішення питання відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Висновки.

Методичні вказівки:

Перед написанням курсової роботи з теми “Крайня необхідність, її визначення та ознаки” необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17 – 25, 36 – 43, 115, 118, 119, 124, 367), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” рекомендованою учбовою, науковою літературою і, з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

У вступі необхідно викласти своє бачення крайньої необхідності як явища соціальної дійсності, позитивні і негативні наслідки існування відповідної дозвільної кримінально-правової норми. Також мають бути продемонстровані знання конституційних засад визнання правомірним заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності. Після цього автор повинен окреслити коло питань, що пропонується до розгляду і мотивувати обрання методу дослідження (як правило це формально-догматичний метод). Обсяг вступу дві – три сторінки.

Головну частину роботи потрібно розпочати з викладення законодавчого визначення такої обставини, що виключає злочинність діяння як “Крайня необхідність”. Потім обґрунтувати необхідність окремого розгляду ознак, що характеризують підстави виникнення відповідного стану, а також ознак, що характеризують правомірність заподіяння шкоди у такому станові (або, якщо автор вважає за доцільне, окремий розгляд об’єктивних і суб’єктивних ознак, або провести інше групування ознак, з відповідною зміною плану).

В цьому ж пиатнні автор має визначити, що підставою виникнення стану “Крайньої необхідності” є необхідність усунення небезпеки, визначити її ознаки, і розкрити зміст таких ознак як “наявність”, “дійсність”, “реальність”.

В наступному питанні, характеризуючи ознаки правомірності заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності, автору, перш за все, необхідно з’ясувати сутність дій, що названі законодавцем як "Крайня необхідність“, а також обов’язковість відсутності можливості усунення підстави іншим шляхом. Потім перейти до характеристики мети заподіяння шкоди у відповідному стані, а також розкрити зміст ознак “своєчасності” і “домірності”.

Четверте питання курсової роботи, необхідно присвятити проведенню відмежування “Крайньої необхідності” від такої обставини, що виключає злочинність діяння як “необхідна оборона”. Особливу увагу належить звернути на різницю в підставах, що обумовлюють соціальну корисність заподіяння шкоди у відповідних станах, а також на різницю в змісті ознак “своєчасності” і “домірності”.

З’ясування зазначених питань має дозволити автору зробити висновок про необхідність введення в кримінальне законодавство “Крайньої необхідності” як окремої обставини, що виключає злочинність діяння, вказати недоліки законодавчої конструкції і з'ясувати можливі шляхи для їх усунення.

Рекомендований перелік літератури до теми № 28:

1. Багрий-Шахматов Л.В., Подкорытова Л.Н. О соотношении задержания преступника с крайней необходимостью / Л. В. Багрий-Шахматов, Л. Н. Подкорытова // Актуальні проблеми держави і права / Одеська національна юридична академія. – О. – 1998. – Вип. 5. – С. 179-186.

2. Домахин С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву / С. А. Домахин. – Москва, 1985.

3. Козак В.Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости / В. Н. Козак. – Изд-во Саратовского ун-та, 1981.

4. Орехов В.В. Необходимая оборона и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния / В. В. Орехов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.

5. Паше-Озерский Н.Н. Необходимая оборона и крайняя необходимость / Н. Н. Паше-Озерский. – Москва,1962.

 

Нормативний матеріал

1. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1.10.1996 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».

 

Нормативний матеріал

1. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7.

 

Нормативний матеріал

1. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерством внутрішніх справ України від 19.12.2003.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 15 від 28.12.1996 р. «Про практику призначення військовослужбовцям покарання у виді тримання в дисциплінарному батальоні».
3. Про практику призначення судами кримінального покарання: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7.

Нормативний матеріал

1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10.12.2004 р. «Про внесення змін до постанови Пленуму Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».

 

Нормативний матеріал