Тема № 7: об’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони складу злочину.

2. Суспільно небезпечне діяння. Значення нездоланної сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність.

3. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види.

4. Причинний зв'язок, його поняття та види.

5. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину та їх значення для кримінальної відповідальності.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

При написанні цієї роботи спочатку слід ознайомитись та проаналізувати поняття об’єктивної сторони, як елемента складу злочину, коротко викласти їх у роботі. Далі варто привести перелік та дати стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Слід зупинитись на поділі всіх складів злочину на матеріальні та формальні в залежності від конструкції об'єктивної сторони складу злочину, з'ясувати правила та умови такого поділу.

Аналіз суспільно небезпечної дії, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину слід розпочати із загального визначення дії як вольового акту поведінки особи. Дію слід розглянути як акт злочинної поведінки особи, порушення таким злочинним актом норм Кримінального закону, спричинення шкоди суспільству. Доцільно дати характеристику ознак дії, як складової об’єктивної сторони складу злочину. Ознаки при цьому краще розподілити на групи, навести приклади. Приділити увагу питанню відмежування дії від бездіяльності.

Аналізуючи бездіяльність, як ознаку об’єктивної сторони складу злочину рекомендується навести загальне поняття бездіяльності як вольового акту поведінки особи. Подальша характеристика полягає у визначенні підстав та умов притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за бездіяльність, а саме, можливості та обов’язку діяти певним чином і вчинення злочину шляхом бездіяльності. Для цього слід вказати межі можливого (загальні принципи встановлення таких меж), дати визначення поняття «реальна можливість діяти». Визначення обов’язку діяти, як однієї з умов відповідальності, рекомендується проводити через характеристику підстав покладення на особу такого обов’язку, серед яких вказати різноманітні норми та правила, визначити їх джерела.

Далі слід вказати та коротко охарактеризувати ознаки бездіяльності як елемента об’єктивної сторони складу злочину. В об’ємі відповіді на це запитання обов’язково повинні знайти своє відображення міркування стосовно властивостей бездіяльності: безпосередньо спричинювати злочинні наслідки чи не стримувати хід суспільно небезпечної дії різноманітних процесів. Крім того, рекомендується звернути увагу на соціальну сутність бездіяльності, дослідити рівень, на якому проявляється відмінність бездіяльності від дії і рівень, на якому ця різниця зникає.

Характеристику злочинних наслідків, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину, слід розпочати із з'ясування змісту поняття “наслідки”. Далі не буде зайвим навести кілька варіантів наукового визначення суспільно небезпечних наслідків злочину. У подальшій роботі над цією темою необхідно врахувати, що наслідки діяння нерозривно пов'язані із об'єктом діяння - матеріальним носієм наслідків, що деякі найбільш характерні ознаки об'єкту визначають ознаки вказаного елементу об'єктивної сторони складу злочину.

Із врахуванням вищевикладених міркувань та визнанням того, що об'єкт злочину класифікується за різноманітними підставами пропонується встановити всі можливі підстави класифікації злочинних наслідків та охарактеризувати ці підстави. В такому порядку будуть найбільш повно виявлені суттєві ознаки та властивості наслідків.

Крім цього слід відмітити, що наслідки, як елемент об'єктивної сторони складу злочину, відіграють і самостійну роль. Так, в залежності від того, передбачені наслідки у диспозиції норми Кримінального закону, чи ні, склад злочину теоретично поділяється на три групи. При цьому непередбачені у нормі наслідки злочинної дії все ж таки настають. Виникає запитання, чим керується законодавець вказуючи чи не вказуючи наслідки у нормі? Необхідно дослідити наукову думку з цього приводу та коротко викласти її у роботі.

Рекомендується показати, що в більшості випадків злочинні наслідки відіграють роль кваліфікуючих ознак злочину, або є обставинами, які обтяжують кримінальну відповідальність. Теоретичні викладки з цього приводу доцільно підтвердити прикладами із статей Особливої частини КК України.

Аналіз причинного зв’язку, як ознаки об’єктивної сторони складу злочину можна продовжувати визначенням загального поняття причини, як філософської категорії. Для цього рекомендується додатково використовувати наукову літературу з філософії. З метою якомога повнішого визначення поняття причинного зв’язку рекомендується дослідити співвідношення понять «причина» та поняття «умова».

Подальша характеристика причинного зв’язку полягає у поширенні змісту загального поняття на поняття причинного зв’язку злочинного діяння та наслідків. Рекомендується дослідити багатозначність причинного зв’язку, тобто здатності однієї дії тягнути декілька наслідків і, навпаки, спричинення одного наслідку декількома діями. При цьому слід звернути увагу на «нерівноцінність» причин в плані зв’язку із спільним наслідком.

Розвиваючи поняття «причини» та «умови» необхідно розкрити поняття «необхідноі» умови, з'ясувати різницю між зв’язком «необхідним» та «випадковим». Обов'язково слід розглянути види необхідних причинних зв'язків, що мають кримінально-правове значення.

Характеризуючи причинний зв’язок як елемент об’єктивної сторони складу злочину варто обмовитись, що наявність причинного зв’язку між діянням та наслідками встановлюється за певними правилами. Так, лише за певних умов дія або бездіяльність визнаються за причини наслідків, а причинний зв’язок - за конкретний прояв загальної закономірності, що закладена в основі формування складу злочину. Необхідно дослідити ці правила, навести приклади застосування.

Розглядаючи різноманітні варіанти причинного зв’язку необхідно визначити підстави відповідальності осіб, що створили можливість настання суспільно-небезпечних наслідків. Таку відповідальність необхідно розглянути стосовно двох випадків: подальшої реалізації можливості та, навпаки благополучного її знешкодження. Відповідно треба визначити підставу відповідальності особи, що своїми діями реалізувала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків (вказати на можливий характер дій особи: умисний, необережний, випадковий (казуальний), навести приклади). Крім того слід відмітити, що можливість настання наслідків може бути реалізована втручанням інших побічних сил (вказати ці сили та коротко охарактеризувати). Рекомендується ознайомитись з теоретичними розробками з цього приводу вчених криміналістів (роботи вказані у списку літератури).

Безпосередня характеристика місця, часу та обставин вчинення злочину потребує наведення наукового визначення вказаних ознак об’єктивної сторони злочину, для чого необхідно скористатися 2-3 науковими монографіями за темою. Характеризуючи місце вчинення злочину необхідно відмітити, що наука кримінального права виділяє одиничні злочини складні, серед яких такі, що тривають. У зв’язку з цим необхідно звернути увагу на те, що один злочин може вчинюватись у різних місцях, однак, при цьому множинність злочинів не утворюється. Для детальної характеристики часу вчинення злочину необхідно стисло охарактеризувати порядок вступу кримінальних законів у законну силу, що пов’язати із часом вчинення злочину. В плані характеристики часу вчинення злочину також необхідно відмітити виділення стадій вчинення злочину і вказати на момент, коли злочин вважається розпочатим та закінченим.

Характеризуючи спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину необхідно звернутись до наукових монографій, в яких містяться загальні визначення цих ознак. В плані аналізу способу вчинення злочину бажано вказати його різновиди, а також розкрити зміст кожного із них.

Аналіз кримінально-правового значення факультативних ознак об’єктивної сторони злочину полягає у відмежуванні ознак, що є конструктивними у складі злочину від тих, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність. Для цього необхідно проаналізувати залежність злочинної дії від певного способу її вчинення чи неможливість її вчинення без використання певних знарядь. Крім того, слід вказати, що певні дії вважаються (стають) злочинними лише за певних обставин чи у визначений час. Необхідно навести приклади.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 7:

1. Бажанов М.И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступлений в науке уголовного права / М. И. Бажанов // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Основа, 1999. – Вип. 40. – С. 145-155.
2. Бахин В.П. Что такое преступная деятельность? / В. П. Бахин // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 2. – С. 181-198.
3. Беньківський В.О. Проблемні питання об’єктивної сторони злочину / В. О. Беньківський // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Серія: Юридичні науки. – 2000. – Вип. 37. – С. 62-64.
4. Гуцало О.Н. Противоправность и категория «деяние» в узком и широком смыслах / О. Н. Гуцало // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х.: Основа, 2000. – Вип. 41. – С. 158-164.
5. Єпур Г.В. Об’єктивна сторона складу злочину / Г. В. Єпур // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2000. – Вип. 3. – С. 137-142.
6. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления / М. И. Ковалев. – Красноярск, 1991.
7. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М., 1960.
8. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности / Н. Ф. Кузнецова. - М., 1958.
9. Лемешко О. Характеристика злочинної бездіяльності / О. Лемешко // Держава і право / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Спілка юристів України. – К.: Юридична книга. – 2001. – Вип. 10. – С. 421-423.
10. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве / В. Б. Малинин. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2000.
11. Мошкош Я. Зміст та об’єктивні форми злочинної дії / Я. Мошкош // Право України. – 1996. - № 11. – С. 53-57.
12. Михлин А. С. Последствия преступления / А. Михлин. - М., 1969.
13. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н. И. Панов. – Харьков: Вища школа, 1982.
14. Романов С.Ю. Про спосіб злочинної діяльності / С. Ю. Романов // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених. – Вип. 2. – Х.: Вид-во Університету внутрішніх справ. – 1997. – С. 12-15.
15. Сичов П. Обстановка вчинення злочину: проблемні питання / П. Сичов // Право України. – 1998. - № 6. – С. 106-107.
16. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения / А. А. Тер-Акопов. – М., 1980.
17. Тимчук О.Л. Необхідний та випадковий причинний зв'язок у кримінальному праві: дискусійні аспекти / О. Л. Тимчук // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2001. – Вип. 1 (14). – С. 184-189.
18. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления / Г. В. Тимейко. – Ростов-на-Дону, 1977.
19. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве / Т. В. Церетели. – М., 1963.
20. Шевченко Є.В. До питання про причинний зв'язок у злочинах з похідними наслідками / Є. В. Шевченко // Вісник Академії правових наук. – 2001. – Вип. 3 (26). – С. 198-205.
21. Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны преступления (проблемы психологической характеристики) / Н. Н. Ярмыш. – Харьков: Основа, 1999.
22. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ) / Н. Н. Ярмыш. – Харьков: Право, 2003.