Тема № 21: поняття і ознаки співучасті

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття співучасті у вчинені умисного злочину та її кримінально-правова характеристика.

2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті.

3. Проблема встановлення причинного зв’язку між діяннями кожного з співучасників та скоєним злочином.

4. Характеристика інтелектуального та вольового моменту умислу співучасників.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

Безпосередньому викладу матеріалу повинно передувати обґрунтування актуальності, теоретичного та практичного значення проблематики співучасті в науці кримінального права.

Для глибокого засвоєння цієї теми слід піддати ретельному аналізу визначення співучасті, що міститься у ст. 26 КК України. Спочатку необхідно розібратися у соціальній сутності співучасті, зрозуміти її підвищену суспільну небезпечність.

Характеризуючи множинність співучасників слід зазначити, що не завжди у випадках заподіяння суспільно-небезпечних наслідків двома або більше особами має місце співучасть, також слід підкреслити, що кожен із співучасників має відповідати ознакам суб’єкта злочину, торкнутися питання про посереднє виконавство, тобто саме про той випадок, коли фактично діють дві особи, але неосудна особа чи особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності є як би знаряддям вчинення злочину. Потребує уваги новела щодо форм співучасті, яка закріплена в ст. 28 КК України. Саме наявність визначеної кількості осіб (дві або три) для певної форми співучасті обумовило визначення співучасті як участь у вчиненні злочину декількох осіб.

При розкритті спільності як об'єктивної ознаки слід зазначити, що в об’єктивному сенсі спільність - має місце при вчиненні злочину спільними, загальними зусиллями двох або більше суб'єктів, єдності злочинного результату для всіх співучасників, знаходження його у причинному зв'язку з діями кожного співучасника. Слід також відобразити значення ознаки спільності як в об'єктивному так і у суб'єктивному сенсі. Розкриваючи це питання слід показати залежність між діями окремих співучасників та вчиненням злочину загалом, незалежно від виконуваної окремими співучасниками ролей.

При характеристиці спільності умислу співучасників необхідно описати структуру психологічної спільності співучасників, зазначити необхідний мінімальний психологічний зв'язок між співучасниками, його критерії. Особливу увагу слід приділити науковій дискусії про суб’єктивний зв’язок між співучасниками, ретельно проаналізувати аргументи як прибічників двостороннього суб’єктивного зв’язку, що передбачає знання організатором, підмовником та пособником про діяльність виконавця та бажання спільної з ним діяльності, а також аналогічне знання та прагнення діяти у виконавця, а також і одностороннього суб’єктивного зв’язку, прибічники якого розглядають можливість незнання виконавця про приєднану діяльність інших співучасників.

Характеризуючи умисел співучасників слід вказати на усвідомлення кожним співучасником суспільно небезпечного характеру не лише своїх дій чи бездіяльності, але й суспільно небезпечний характер дій принаймі виконавця злочину та передбачення кожним співучасником злочинного результату, що настає в результаті дій виконавця, бажання чи свідоме припущення кожним співучасником саме цього злочинного результату, причому по відношенню до самого факту сприяння іншій особі умисел співучасника може бути лише прямим. Слід дати аналіз інтелектуального та вольового моментів умислу співучасників, показати співвідношення мотивів та цілей різних співучасників, розглянувши специфічну дворівневість умислу при співучасті.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 21:

1. Альошин Д.П. Форми співучасті у новому Кримінальному кодексі України: проблеми реалізації правових норм / Д. П. Альошин // Право і безпека. – 2002. - № 1. – С. 15-20.

2. Альошин Д.П., Орлов П.І. Поняття організованої злочинної групи в новому Кримінальному кодексі України: теоретичний аналіз / Д. П. Альошин, П. І. Орлов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Спецвипуск. – С. 99-105.

3. Багрій-Шахматов Л.В. Співвідношення організованої злочинності і тероризму / Л. В. Багрій-Шахматов // Актуальні проблеми держави і права / Одеська національна юридична академія. – 2000. – Вип. 8. – С. 33-34.

4. Бурчак Ф.Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Ф. Г. Бурчак. – К., 1969.

5. Бурчак Ф.Г. Соучастие: социальные, криминологические и правовые проблемы / Ф. Г. Бурчак.. – К.: Вища школа, 1986.

6. Галиакбаров Р.Р. Квалификация многосубъектных преступлений без признаков соучастия / Р. Р. Галиакбаров. – Хабаровск, 1987.

7. Гошовська О.О. Злочинна організація як форма співучасті / О. О. Гошовська // Правова держава / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1998. – Вип. 9. – С. 387-391.

8. Гришаев П.И., Кригер Г.А. Соучастие по уголовному праву / П. И. Гришаев, Г. А Кригер. –Москва,1959.

9. Гуторова Н.А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины / Учебное пособие / Н. А. Гуторова. – Х.: Рубикон, 1997.

10. Гуторова Н.А. Совершение преступления организованно группой как форма соучастия по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова // Зб. наук. праць Харк. Центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – Вип. 2. – Х.: Харк. Центр по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні, 2001. – С. 31-48.

11. Деметува Л.Н. Иерархичность как необходимый признак преступной организации / Л. Н. Деметува // Проблеми законності / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – Вип. 55. – С. 201-204.

12. Долженков О.Ф.Ознаки і різновиди організованих злочинних структур / О. Ф. Долженков // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 3. – С. 12-19.

13. Єфремов С. Організовані злочинні угрупування в теорії вітчизняного кримінального права / С. Єфремов // Вісник прокуратури. – 2001. - № 3. – С. 28-34.

14. Єфремов С. Діяльне каяття як засіб нейтралізації діяльності організованих злочинних угрупувань / С. Єфремов // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. – Вип. 42. – С. 53-58.

15. Єфремов С. Різновиди організованих злочинних угруповань / С. Єфремов // Вісник прокуратури. – 2003. № 8. – С. 53-58.

16. Єфремов С. Форми участі в організованій злочинній діяльності / С. Єфремов // Вісник прокуратури. – 2003. № 4. – С. 53-58.

17. Єфремов С. Криміналізація організованої злочинної діяльності у чинному Кримінальному кодексі України / С. Єфремов // Право України. – 2003. -№ 9. – С. 95-99.

18. Жаровська Г.П. Співучасть у злочині: об’єктивні та суб’єктивні ознаки / Г. П. Жаровська // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2000. – Вип. 100. – С. 91-96.

19. Жаровська Г.П. Форми співучасті у кримінальному праві України: проблеми диференціації / Г. П. Жаровська // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2001. – Вип. 125. – С. 96-101.

20. Жаровська Г.П. Класифікація співучасників та її підстави / Г. П. Жаровська // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 147. – С. 109-113.

21. Жаровська Г.П. Поняття співучасті у злочині за кримінальним правом України / Г. П. Жаровська // Науковий вісник Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича. Серія: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2002. – Вип. 154. – С. 103-107.

22. Закалюк А.П. Нормативне визначення організованої злочинної діяльності: теоретичне та практичне значення / А. П. Закалюк // Боротьба з орг. злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2001. - № 4. – С. 20-28.

23. Кваша О.О. Організатор злочину. Кримінально-правове та кримінологічне дослідження: Монографія / О. О. Кваша. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2003.

24. Козлов А.П. Соучастие: традиции и реальность / А. П. Козлов. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001.

25. Кривоченко Л.М. Проблема уголовно-правового содержания организованной преступности / Л. М. Кривоченко // Правові проблеми боротьби зі злочинністю. Збірник праць дослідників Проекту «А» науково-дослідної програми АПрН України та НІЮ США. – Х.: НЮАУ, 2002. – С. 106-144.

26. Мельник М. Види співучасників за новим Кримінальним кодексом України / М. Мельник // Право України. – 2001. - № 11. – С. 69-74.

27. Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Наук.- практ. посібник / Г. В. Новицький. – К.: Вища школа, 2001.

28. Стадник С.В. Проблеми визначення поняття злочинної організації / С. В. Стадник // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2002. – Вип. 2. – С. 194-202.

29. Тельнов П.Ф. Ответственность за соучастие в преступлении / П. Ф. Тельнов. – Москва, 1974.

30. Усатий Г.О. Можливості кримінально-правового компромісу у боротьбі з орг. Злочинністю / Г. О. Усатий // Зб. наук. праць Харк. Центру вивчення організованої злочинності. – Вип. 4. – Х., 2002. – С. 189-213.

31. Шапченко С.Д. Деякі питання тлумачення та застосування статті 28 Кримінального кодексу України / С. Д. Шапченко // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. - № 3. – С. 116-124.

32. Шнейдер М.А. Соучастие в преступлении по советскому уголовному праву / М. А. Шнейдер. – Москва, 1958.