Класно-урочна система і принципи навчання Я.А. Коменського

У «Великій дидактиці» Я. Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але і розкрив суть основних її принципів, таких, як: наочність, свідомість та активність, послідовність та систематичність знань, тверде оволодіння знаннями та уміннями. Керуючись відчуттями як основою пізнання, учений головним в навчанні визначив принцип наочності.

У історії педагогіки відомо багато форм організації навчально-виховного процесу. Необхідно позначити, що поняття «урок» в даній системі з'явилося значно пізніше. На ранніх етапах організації навчання панувала індивідуальна форма навчання. Така форма навчання проіснувала до XVIII століття, а в деяких країнах і до ХІХ століття. Я. Коменський детально вивчив досвід навчання по урочній системі, а також дав теоретичне обґрунтування її основних положень. Тому в історії педагогічної думки він вважається основоположником класно-урочної системи.

Я. Коменський гостро критикував індивідуальний метод, що існував в той період, як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей положення, коли навчання в школі продовжувалося «зі сходу сонця і до заходу». У роботі «Закони добре організованої школи» він визначив основні правила організації навчання, які не втратили свого значення і по теперішній час.

У системі Я. Коменського достатньо чітко простежується принцип демократизму: спільного навчання хлопчиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних і багатих; в самій організації процесу навчання. Класно-урочна система передбачає:

- не змінний состав учнів одного віку;

- проведення занять в точно визначений час по розкладу;

- одночасну роботу вчителя зі всім класом по одному предмету.

Заняття необхідно проводити кожен день по 4-6 часів, після кожного часу перерва. Йому також належить виділення в навчальному процесі чвертей, обґрунтування уроку, як основної форми навчання.

Щодо підручників того часу Коменський стверджував, що вони не відповідають педагогічній системі ні змістом, ні з методичного боку. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них містяться цікавий вправи для засвоєння граматики, відомості по природознавству. Найбільшою популярністю серед вчителів і учнів користувалися «Видимий мир в малюнках» і «Відкриті двері до мов і всіх наук».

«Видимий світ в малюнках» - це свого роду ілюстрована дитяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками. Книга містить дані про природу, діяльність людини, суспільне життя. У цьому підручнику Я. Коменський першим серед педагогів проявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі. Істотно, що всі короткі статті для дітей не тільки проілюстровані, але і чітко систематизовані. Дитяче пізнання учений починає із знайомства з рослинним і тваринним світом. Завершує ж цей процес він дитячим знайомством з тодішнім світом професій, ремеслами і суспільним життям. Інтересним є той факт, що «Orbis pyctus» використовувався батьками, вчителями Західної Європи впродовж 250 років. Високо оцінив цю працю в ХІХ столітті великий педагог К.Д. Ушинський.

У важкий період втрати національної незалежності чеського народу Коменський прагнув допомогти своїй вітчизні шляхом полегшення системи навчання і виховання молоді. Темою його книги «Материнська школа» стало виховання дітей в сім'ї. Він видає також ряд книг, по яких діти черпали знання, це «Новий метод мов», в якому педагог застосував до конкретної методики вивчення загальнопедагогічні принципи і узагальнив три найважливіші положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання строго послідовним, проголосив перехід від легкого до важкого в навчанні. Були видані книги «Фізика», «Астрономія», «Школа-гра», а також 8 шкільних п'єс, де Коменський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу. Окремо вийшла збірка робіт видатного ученого.

 

Я.А. Коменський про школу, вчителя і моральне виховання дітей

У «Великій дидактиці» і в «Законах добре організованої школи» Коменського закладені ідеї виховання особистості, виховання людяності. У основі вчення про виховання особистості лежить ідея виховуючого навчання і природовідповідності. Кажучи про виховання людяності, Коменський виділив чотири основних складових доброчесності: мудрість, мужність, справедливість і поміркованість. Педагог підкреслює, що людина не народжується з моральними якостями – вони у неї виховуються впродовж всього життя; моральність пов’язана з вихованням мудрості і любові до неї у учнів.

Я. Коменський, разом з основними складовими доброчесностями, рекомендував розвивати в дітях скромність, слухняність, охайність, доброзичливість до інших людей, пошану до старших, працьовитість. Велике значення він надавав в моральному вихованні позитивному прикладу вчителя, батьків, товаришів, бесідам з дітьми на морально-етичні теми.

Основною в шкільному вихованні дітей Коменський вважав дисципліну. При цьому він керувався чеською приказкою: «Школа без дисципліни, що млин без води». Природно, що педагог був супротивником фізичного покарання, яке у той час широко використовувалося в західноєвропейській школі. Тільки як крайній випадок, він рекомендував використовувати фізичне покарання щодо тих, хто порушує християнські традиції.

Коменський вважав, що цінність нації визначається тим, як вона відноситься до школи, до вчителів. Вчителя він порівнював з сонцем. Педагог мріяв про той час, коли розумні вчителі випромінюватимуть «мудрість», а учені напишуть такі навчальні книги, які дозволять перетворити справу навчання з важкою на легку, таку, щоб діти з великим бажанням, легкістю поспішатимуть в школу, як на свято.

У своїй «Пансофії» учений мріяв про той час, коли війни і ворожнеча між людьми і людськими співтовариствами стануть неможливими. А взаємини між людьми будуть гуманними, такими, що дозволяють повною мірою реалізувати християнську заповідь «Полюби ближнього свого».

 

Педагогічні ідеї Дж. Локка

Перемога буржуазної революції середини XVII століття, становлення нового суспільного пристрою в Англії вимагали принципово нового вирішення головних питань педагогіки: про чинники формування особистості і роль виховання, про мету і завдання виховання, про зміст освіти і методи навчання. Розробляючи ці проблеми, Д. Локк виступив виразником суспільних сил свого часу.

Джон Локк (1632-1704) народився в Англії в сім'ї адвоката. Початкову освіту здобув удома. Закінчив Вестмінстерську граматичну школу, Оксфордський університет. Самостійно вивчив нову філософію (Бекону, Декарта та ін.), природознавство, медицину. Працював викладачем грецької мови і літератури в університеті. Пізніше був вихователем сина, а далі і внука відомого політичного діяча графа Шефтсбері, багато подорожував, довго проживав у Франції, де познайомився з ідеями Монтеня. Під час розгулу абсолютистської реакції (1683) Джон Локк емігрував зі своїм патроном, графом Шефтсбері, до Голландії, повернувся до Англії після революції 1688 року.

У філософській праці «Досвід про людський розум» (1690) Дж. Локк всесторонньо обґрунтував, слідом за Беконом, вчення сенсуалізму про походження знань і ідей із чуттєвого досвіду. Свою основну педагогічну роботу «Думки про виховання» (1693) Дж. Локк присвятив питанням сімейного виховання «джентльмена». Його книга була адресована представникам заможного класу. Молода англійська буржуазія поклала шлях в заокеанські країни, життя в необжитих місцях у важких і незвичайних кліматичних умовах вимагали від людей згуртованості, моральної стійкості і наукових знань. Тому метою виховання по Локку є підготовка «джентльмена», який уміє створити здоровий дух в здоровому тілі і уміє поводити себе в товаристві.

Основним у вихованні джентльмена Локк вважав зміцнення його здоров'я, оскільки він, у разі потреби, захищатиме рідну Англію. У основу фізичного виховання він включав афінську систему фізичних вправ, прогулянки, фізичну роботу на свіжому повітрі.

Закони моралі, на думку Локка, визначаються особистими інтересами індивіда, і все, що дає особистості користь, є моральним. Головне завдання він бачив в дисциплінованості характеру: необхідно з дитинства учити дитину керувати свою поведінку і вчинки, уміти відмовлятися від своїх бажань, учити його діяти в розріз зі своїми бажаннями, виробляти у дитини дисципліну духу, яка виховується за допомогою обмежень.

Освіту Дж. Локк ставив на другий план, рахуючи фізичне і моральне виховання важливішим завданням. Велика частина знань, які дають в європейських школах, така, що «джентльмен» без них може обійтися – стверджував Дж. Локк.

Педагогічно погляди Дж. Локка

Мета виховання	Підготовка джентльмена, який уміє вести свої справи розумно і прибутково
Завдання виховання	Розвиток здорового духу в здоровому тілі
Програма виховання	Фізичне, розумове, трудове і моральне виховання
Організація виховання	Джентльмен виховується в сім'ї, а не в школі (прогулянки, відвідини церкви, суспільних місць)
Методи виховання	Приклад, вправи, виховуючи ситуації, бесіди, заохочення, покарання