Денної та заочної форм навчання



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Денної та заочної форм навчання



ПОЛІТОЛОГІЯ

Плани і методичні рекомендації

До семінарських занять

для студентів усіх спеціальностей

Денної та заочної форм навчання

Національного університету "Львівська політехніка"

Львів


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

 

ПОЛІТОЛОГІЯ

ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До семінарських занять

для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання

Національного університету "Львівська політехніка"

 

 

Затверджено

На засіданні кафедри політології

Протокол № 1 від __ __ _____

 

Львів – _______

Політологія: Плани і методичні вказівки до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання Національного університету "Львівська політехніка". – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 22 с.

 

Укладачі Турчин Я.Б. канд. політ. наук, доц.,

Бучин М.А. канд. політ. наук, доц.,

Ільницька У.В. канд. політ. наук, доц.,

Кучма Л.О. канд. політ. наук, асист.,

Луцишин Г.І. канд. політ. наук, доц.,

Пасічний Р.Я. ст. викл.,

Плазова Т.І. канд. істор. наук, доц.,

Хімяк О.М. канд. істор. наук, доц.

 

Рецензенти Мирський Р.Я., д-р філософ. наук, проф.

Гетьманчук М.П. д-р істор. наук, проф.

Відповідальний за випуск Турчин Я.Б. канд. політ.наук., доц.


 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

 

 

Семінари – 16 год.

 

 

1. Політика і наука про політику 2

2. Політична влада і політична система 2

3. Політичний процес та особистість у політиці 2

4. Політичні партії, партійні та виборчі системи 2

5. Держава і громадянське суспільство 2

6. Політичні режими 2

7. Система державного правління в Україні 2

8. Україна в системі міжнародних відносин 2


Тема 1. ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ

1. Політологія як наука: предмет, об’єкт, структура, методи та функції.

2. Політика як суспільне явище. Теоретичні підходи до розуміння політики.

3. Суб’єкти політики: суть, класифікація та форми взаємодії.

Реферати

1. Нація як суб’єкт політики.

2. Взаємозв"язок політики з іншими сферами супільного життя.

 

Література

1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.

2. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.

3. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – Львів: Новий світ-2000.

4. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

5. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

6. Політологія /За ред. Колодій А. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

7. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.

8. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

9. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.

10. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.

 

Методичні рекомендації

Головним фактором становлення політології як нової науки стала потреба у глибокому та об’єктивному усвідомленні політичних аспектів суспільного життя. Розкриваючи перше питання, необхідно визначити предмет та об"єкт політології, окреслити структуру політології як науки. Значну увагу варто зосередити на характеристиці методологічної бази політології, яка охоплює різні методи дослідження політичного життя. Також необхідно розглянути функції політології, аналіз яких є важливим для визначення ролі науки у житті суспільства [1; с. 97-107; 5, с. 6-15; 6, с. 4-6; 7, с 10-12].

Друге питання семінару потребує розгляду об’єктивних обставин виникнення політики та визначення її місця у системі суспільних відносин. Особливу увагу необхідно зосередити на висвітленні основних теоретичних підходів до розуміння політики: директивному функціональному та комунікативному. [1, с. 97-107; 2; 5, с. 9-20; 6, с. 5-9; 8, с 12-15].

Питання суб’єктів політики є одним з ключових у політології, оскільки дає можливість зрозуміти, хто здійснює політику і на що вона спрямована. Розкриваючи це питання необхідно детально розглянути класифікацію суб’єктів політики, що дозволить окреслити місце і роль того чи іншого суб’єкта політики та його готовність і можливість впливати на політичні процеси. Особливу увагу потрібно зосередити на проблемі взаємодії та взаємовідносин суб"єктів політики. Варто наголосити, що взаємодія суб"єктів не може відбуватись без конфліктів, в основі яких лежить зіткнення інтересів з приводу розподілу влади, панування, матеріальних ресурсів [6, с. 193-195; 5, с. 25-27; 6, с. 136-137; 7, с. 43-45;10;].

Написання першого реферату варто розпочати із з’ясування різниці між поняттями «народ», «етнос», «нація», окремо розглянувши теорії Е.Ренана, М.Вебера, Б.Андерсона. Процеси націогенезу зумовлюють формування етнічних та політичних націй. Необхідно з’ясувати зміст національного відродження, що полягає або у перетворенні етноса в націю, або в піднесенні духовного і політичного життя нації, яка сформувалася раніше, але зазнавала утисків [2, с.167-175; 6, с.317-326].

Працюючи над другим рефератом, потрібно розглянути, як політика співвідноситься з іншими формами суспільної діяльності – економікою, правом, мораллю, релігією. Доцільно використати матеріали засобів масової інформації, інтернет-ресурси, а також літературу [1, 2, 4, 8].

Тема 2. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА

 

1. Влада як суспільне явище: суть, джерела та ресурси.

2. Політична влада: форми та типи.

3. Легітимність політичної влади: суть та типологія.

4. Політична система суспільства: поняття, структура та функції.

 

Реферати

1.Фактори ефективності політичної влади.

2. Особливості політичної системи України.

3. Сучасні моделі політичних систем.

 

Література

1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.

2. Висоцький О. Проблема легітимації політики в концепції М.Вебера //Грані. – 2003. – №6. – С.132–136.

3. Висоцький О. Сутність легітимної політики //Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С.24–34.

4. Воронов І.О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: Монографія /НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень. – К.: Генеза, 2005. – 287с.

5. Гавриленко І. Політична система суспільства //Політологічні читання. – 1993.– №1.

6. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств. – К., 1990. – С.124–134.

7. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001. – С.53–80.

8. Ильин И. Аксиомы власти //Новое время – 1990. – №10.

9. Канєвський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави /Севастопольський держ. тех. ін-т. – Севастополь, 1999. – 52с.

10. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів: ЦИД, 2006. – 237 с.

11. Ледяев В. Формы власти: типологический анализ //Полис. – 2000. – №2.

12. Ледяєв В.Г. Власть: концептуальний анализ. – М.: Российская политическая енциклопедія (РОССПЄН). – 2001. – С. 292 – 295.

13. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – С.96–103, 158–169.

14. Политическая энциклопедия: в 2-х т. /Нац. обществ.-науч. фонд; Рук. проекта Г.Ю. Семигин. – М.: Мысль, 2000.

15. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.: Генеза. – 1997. – 395 с.

16. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

17. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів /За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 273 с.

18. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

19. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К.: „ТАНДЕМ”, 1996. – 240 с.

20. Словник-довідник політологічних термінів /За ред. М.П.Гетьманчука. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 229 с.

21. Фісун О. Типологія політичних систем: основні підходи //Політичний менеджемент. – 2005. – №5. – С.39–50.

22. Халипов В. Введение в науку о власти. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1995. – 640 с.

23. Халипов В.Ф. Кратология как система наук о власти. – М.: Республика, 1999. – 303с.

24. Чемшит А.А. Государственная власть и политическое участие: Монография. – К.: Укр. центр дух. культури, 2004. – 527с.

25. Якушик В. Політична система та політичний режим //Політична думка. – 1994. – №1.

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначальної категорії політичної науки, яка тісно пов’язана з поняттям політики. Політичну владу слід розглядати як один з різновидів влади, що являє собою відносини панування і підкорення. Аналіз сукупності її ознак, елементів структури дає змогу розглядати політичну владу і як базовий елемент функціонування політичної системи, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що влада існує у будь-якому суспільстві. Поява владних відносин є свідченням наявності у людей відмінних інтересів, а отже, ефективність влади визначається тим, наскільки вона здатна їх впорядкувати, стабілізувати, забезпечити захист суспільства та сприяти його розвитку. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості політичної влади, її джерела та їх еволюцію, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний феномен [4; 7, с. 65-68; 10, с. 6-20; 12; 13, с. 158-162; 15, с. 56-57; 16, с. 33-38; 18, с 51-55; 22; 23].

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити існуючі форми політичної влади, диференціація яких дає змогу уявити різноманітність сучасних політичних режимів. Цікавим у цьому випадку буде типологія політичного правління, запропонована Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід звернути на порівняльний аналіз політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак, адже державна влада є лише однією із форм політичної влади: це спеціально організована система державних органів, організацій установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя. Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень на проблему децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [6; 7, с. 71; 9; 11; 18, с. 58-63; 19; 24].

У третьому питанні слід зосередити увагу на основних характерних ознаках політичної влади: легальності, верховенстві, всезагальності, моноцентричності, легітимності, ефективності. У процесі підготовки до даного питання необхідно засвоїти, що спосіб здійснення і ефективність політичної влади залежать від визнання народом правочинності даної системи влади, тобто від її легітимності. Існують різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади. М.Вебер називає три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний та харизматичний. Д.Істон стверджує про ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації [2; 3; 7, с. 69; 12; 13, с. 163-164; 17, с. 21-23; 18, с. 55-58; 19, с. 12-16; 22, с. 135-152].

Вивчення політичної системи доцільно розпочати з специфіки суті політичної системи та уявлень про неї. Цікавими будуть моделі політичної системи, запропоновані фундаторами системного аналізу в політичній науці Д.Істоном та Г.Алмондом. Слід звернути увагу також на аналіз елементів структури та функції політичної системи, а також на її взаємозв’язки з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, адже саме політична система як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність [1; 5; 7, с. 53-64; 14; 15, с. 267-269; 16, с. 39-46; 18, с. 73-74; 21; 25].

При написанні першого реферату необхідно розглянути фактори ефективності політичної влади. Ефективність слід розглядати як фактичну результативність діяльності основних владних структур, політичних лідерів відповідно до сподівань найвпливовіших суспільних груп. Саме ефективна політична влада здатна впорядкувати, стабілізувати та сприяти розвитку суспільства [4; 10, с. 43-77; 12; 19, с. 16-26; 24].

У другому рефераті необхідно розглянути проблеми становлення та розвитку політичної системи України [5; 7, с.59–62; 13, с.101–103; 16; 18; 25].

У третьому рефераті слід розкрити основні моделі політичних систем [10, с. 24-27; 18, с. 69-75; 21].

 

 

Реферати

1. Фактори ефективності політичного функціонування.

2. Процес політичної соціалізації: сутність, етапи, агенти та моделі.

 

Література

1. Гелей С, Рутар С. Основи політології.-Львів. 1996.

2. Головатий М. Мистецтво політичної діяльності. - К., 2002.

3. Деркач Ж. Політичний лідер у ретроспективі // Віче. - 1999. - № 1.

4. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти, політичне лідерство. - Львів, 1995.

5. Петрунько О. Мотиви відчуження сучасної молоді України від активної політичної діяльності // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1.

6. Піча В., Хома Н. Політологія: Консп. лекцій. - К., 1999.

7. Політологія / За ред. О. Бабкіної, В. Горбатенка. - К., 1998.

8. Політологія / За ред. А. Колодій. - 2-ге вид. - К.: Ельга, Ніка-Центр 2003.

9. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук та ін. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „ЛП”, 2005. .

10. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях / За ред. М. Гетьманчука. - Львів, 2003.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання потрібно наголосити, що аналіз політичного процесу - одна з найважливіших проблем політичної науки. У найширшому розумінні політичний процес - це функціональна характеристика політичної системи, зміст якої визначається виконанням суб'єктами політики своїх специфічних ролей і функцій. Оскільки політичний процес може розгортатися у різних просторових межах, тому варто детально розглянути такі різновиди політичного процесу як світові (глобальні), регіональні та національні (внутрішньодержавні) процеси [8, с. 79-81; 9, с. 53-55, 10; с. 34-35].

Розгляд другого питання передбачає дослідження різноманітних форм політичної діяльності, через які розкривається політичний процес. Виділяють два основних рівні політичної діяльності: елітарний рівень функціонування владних структур та рівень масової участі. Необхідно також здійснити класифікацію політичної діяльності за такими критеріям: за кількістю і ступенем взаємозалежності суб’єктів політики, за типом об’єктів та за спрямованістю в минуле чи майбутнє.

Дане питання потребує також аналізу спеціально розроблених та апробованих на практиці прийомів, технік послідовного досягнення бажаного результату в певній сфері політичної діяльності, які отримали назву політичних технологій. Особливу увагу необхідно звернути на розгляд таких різновидів політичних технологій як аналітичні, директивні та мобілізуючі. [2, с.74-120; 8, с. 81-109; 9, с. 55-59, 62-76; 10, с. 35-48].

Розглядаючи перший підпункт третього питання, варто наголосити, що наслідком політичної соціалізації є готовність особистості до політичної участі, певний рівень її політичної мобілізованості. Тому, аналізуючи дане питання, доцільно розглянути суть поняття "політична участь", її мотиви, різновиди. Також потрібно наголосити на структурних елементах політичної бездіяльності (неучасті) [6, с. 93-95; 8, с. 139-146; 9, с. 91-96].

Найвпливовішою серед дійових осіб у політичній сфері є особа політичного лідера. Саме тому вивчення другого підпункту третього питання семінарського заняття передбачає з'ясування природи політичного лідерства, здійснення типології політичних лідерів, аналіз концепцій та механізмів політичного лідерства [3; 4; 8, с. 146-160; 9, с. 131-138; 10, с. 55-62].

Розгляд останнього питання передбачає розкриття суті політичної еліти, її структури, історичних особливостей, джерел формування та функцій. Окрему увагу необхідно звернути на проблеми формування нової політичної еліти України [1, с. 152-165: 2, с. 44-56; 4; 7,с. 206-212; 8, с.341-360; 9, с. 125-131, 10, с. 74-77].

При написанні першого реферату потрібно розкрити суть політичного функціонування, дослідити фактори, що впливають на його ефективність [1, с. 140-141; 8, с. 90-93; 9, с. 59-62].

Другий реферат варто розпочати з аналізу суті процесу політичної соціалізації як процесу набуття індивідом необхідних рис для активної участі в політичному житті. Також необхідно розкрити основні етапи, агенти та моделі політичної соціалізації [7, с. 105-106; 8, с. 131-139; 9, с. 83-91; 10, с. 52-55].

 

 

Реферати

1. Політичні рухи: суть, різновиди, етапи розвитку.

2. Особливості партійної системи в Україні

 

Література

1. Бебик В. Воля виборців і виборча інженерія // Політика і час. – 1993. - № 7. – С. 50-52.

2. Дмитриев Ю.А., Комарова В.В. Референдум в системе народовластия. – М.: 1995.

3. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. – М.: Академический проект, 2000. – 558 с.

4. Закон України „Про вибори Президента України” від 18 березня 2004 р. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 129 с.

5. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” від 7 липня 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 38-39. – С. 1454-1574.

6. Кіс Т. Виборчі системи та їх політичні наслідки // Нова політика. – 1996. - № 2. – С. 21-31.

7. Коліушко І. Пропорційна виборча система та досвід її застосування // Громадянське об’єднання „Нова хвиля”. Зб. аналіт. матер. – 1995. – Вип. 2. – С. 16-24.

8. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілко, К., 1999.

9. Політичні партії в незалежній Україні: роль та місце у політичній трансформації суспільства: науковий збірник / Укладач В.В.Нікітін. – Х.: ХарРі УАДУ, 2001. – 140 с.

10. Політологія /За ред. Колодій А. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

11. Примуш М. Історія та теорія політичних партій. – Донецьк, 2000.

12. Скібіна О. Вибори як основоположна форма участі громадян України в політичному процесі // Проблеми законності. – 2003. – Вип. 61. – С. 28-33.

13. Скрипкина Ж.Б. Избирательные системы и технологии: Учеб. пособие. – М., 2006.

14. Ставнійчук М. Вибори в умовах політичної реформи // Віче. – 2003. – № 3.

15. Сучасний виборчий PR: Навчальний посібник / В.В. Лісничий, В.О. Грищенко, В.М. Іванов та ін. – К., 2004.

16. Цибенко А. Політична партія в парламенті України: принципи організаційного функціонування. – К., 1997. – 44 с.

17. Шведа Ю.Р. Теорія політичних партій і партійних систем: Навч. посібник. – Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.

18. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

19. Яворський В. Роль інституту виборів в політичній системі суспільства // Проблеми законності. – 2003. – Вип. 60. – С. 64-73.

 

Методичні рекомендації

Метою теми є з’ясування суті та особливостей політичних партій та партійних систем, а також аналіз інституту демократичних виборів.

При розгляді першого питання необхідно зосередити увагу на з’ясуванні суті та ознак політичних партій, передумов їх виникнення. Також варто наголосити на впливі політичних партій на політичне життя суспільства [9; 10, с. 203-207; 17, с. 6-80, 233-261].

Дослідження другого питання потребує здійснення детальної класифікації політичних партій за різноманітними критеріями. Особливу увагу рекомендовано приділити загальноприйнятій класифікації політичних партій за місцем у спектрі політичних сил на ліві, центристські і праві. Крім того необхідно розглянути класифікацію партійних систем, проаналізувати особливості різновидів альтернативних і неальтернативних партійних систем на прикладі країн світу [10, с. 210-215, 219-223 ; 17, с. 289-335, 386-490].

У третьому питанні потрібно здійснити аналіз інституту виборів як ключового механізму реалізації сучасної демократії, як невід’ємного її атрибуту, розглянути суспільні функції виборів і здійснити їхню класифікацію. Також рекомендується звернути увагу на особливості демократичних принципів виборів як умови функціонування стабільної демократичної політичної системи [4; 5; 8; 13; 15].

У четвертому питанні потрібно розкрити поняття „виборча система”, проаналізувати три основні різновиди виборчих систем (мажоритарну, пропорційну та змішану), розглянути найбільш поширені на практиці варіанти їх використання, визначити переваги і недоліки кожної з виборчих систем та їхній вплив на розвиток політичної системи [6; 8; 10, с. 215-219; 10].

Під час підготовки першого реферату увагу потрібно зосередити на аналізі політичних рухів як вторинних суб’єктів політики, з’ясуванні їх різновидів та етапів розвитку [9; 10, с. 207-209].

При підготовці другого реферату необхідно проаналізувати умови та особливості становлення багатопартійності в Україні після здобуття незалежності [9; 10].

 

Реферати

1. Європейські парламентські монархії як приклади демократичного врядування.

2. Правова держава та громадянське суспільство в Україні: реалії та перспективи розвитку.

 

Література

1. Белламі Р. Три моделі прав і громадянства. Лібералізм: антологія. – К., 2002. – с.974-997.

2. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадянське суспільство. – Львів, 2000.

3. Гелей С.Д. Рутар С.М. Політологія: Навчальний посібник. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. – 360 с.

4. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

5. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

6. Дмитренко Р. В. Громадянске суспільство і демократична держава: проблема взаємовідносин. Творча робота з курсу політології. – К., 2007. – 11 с.

7. Іванов В. М. Історія держави і права України. – К., 2002. – 264 с.

8. Іванченко Р. П. Українська державність в 20-90-х рр. – К., 2000. - 255 с.

9. Каневський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави /Севастопольський держ. тех. ін-т. – Севастополь, 1999. – 52с.

10. Кін Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., “К. І. С.”. – 2000. – 191 с.

11. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

12. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. –
2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

13. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

14. Кухта Б. Політична влада та її рішення. – Львів : ЦГД, 2006, – 240 с.

15. Мала енциклопедія етнодержавства /НАН України. Ін-т держави і права ім.. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.І.Римаренко (відп. ред.) та ін. - Довіра: Генеза, 1996.- 942 с.

16. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К: Генеза, 1997. – 400 с.

17. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

18. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

19. Рудич Ф.М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – 480 с.

20. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

21. Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянске суспільство і “розбудова держави”. – К., 2000.

22. Українське суспільство 1994-2004: Моніторинг соціальних змін. – НАН України: Інститут соціології. – К., 2004.

 

Методичні рекомендації

У першому питанні семінару необхідно розглянути історію виникнення та теорії походження держави. Потрібно дати характеристику держави як базового елемента політичної організації суспільного життя. Розкриваючи ознаки держави, треба відзначити національно-консолідуючу функцію зазначеного інституту. Необхідно розглянути парадигми держави, виділяючи їх основні ознаки та особливості функціонування [17, с. 39-370; 373-374; 18, с. 145-149], та розкрити зміст поняття «форма держави», що виражається через систему державного правління, державно-територіальний устрій та політичний режим [16; 17, с. 383-392; 18, с. 151-158].

Форма державного правління – характеристика держави, що виражається структурою, формуванням і правовим статусом вищих державних органів влади. Враховуючи це, у першому питанні необхідно охарактеризувати монархію як форму державного правління, окремо проаналізувати такі її різновиди, як абсолютна, дуалістична та парламентська монархія [3, с. 96-97; 17, с.387, 407-413; 18, с. 183-184; 20]. Розглядаючи питання, слід звернути увагу, що республіка – це форма державного правління, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються на певний визначений термін. Потрібно дати характеристику парламентської, президентської і змішаної форми державного правління, а також особливостей їх функціонування у різних країнах світу [3; 13; 17, с. 385-386, 414-418].

Третє питання семінарського заняття характеризує поняття «форма державно-територіального устрою», визначеного на основі принципів унітаризму, федералізму, конфедералізму. Необхідно розглянути відмінності між унітарною та складною формами держави [5; 13, с. 163-176; 17;19; 20].

В четвертому питанні семінару основну увагу варто зосередити на розкритті принципів, на основі яких відбувається розбудова демократичної правової держави. Варто розкрити поняття правової держави, її ознаки та принципи; показати етапи та специфіку розвитку правової держави в Україні [1; 3; 4, с. 375-378; 5, с. 159-162; 7; 8; 9; 10; 12; 17].

Характеризуючи поняття громадянського суспільства, варто розкрити його атрибути, структуру та функції, проблеми пов’язані з формуванням громадянського суспільства в сучасній Україні [1; 2; 3; 6; 10 ; 11; 12; 15; 16; 17, с. 378-383; 18, с. 162-166; 21, с. 79-102 ].

Перший реферат є доповненням до питання "Сутність та різновиди монархічної форми правління". Його підготовка сприятиме розширенню та поглибленню знань про монархічну форму врядування. При підготовці доцільно скористатись рекомендованою літературою [1; 2; 4; 6;], публікаціями в ЗМІ та інтернет-виданнях.

Тема другого реферату вимагає опрацювання таких джерел [1; 3; 5; 7; 12; 14; 21; 22]. При написанні реферату варто розкрити особливості формування правової держави в Україні та проблеми її взаємодії з громадянським суспільством.

 

 

Тема 6. ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ

1.Теоретичні засади демократії .

1.1. Античне й сучасне розуміння демократії та історична еволюція уявлень про демократію.

1.2. Сучасні концепції демократії.

1.3. Демократія як політичний режим та його головні ознаки.

2. Тоталітаризм – політичний феномен ХХ століття.

2.1. Фашизм і комунізм як різновиди тоталітаризму у ХХ столітті.

2.2. Основні ознаки тоталітарного режиму.

3. Сутність, особливості авторитаризму та різноманітність його форм.

 

Реферати :

  1. Особливості становлення та розвитку демократії в Україні.
  2. Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні – акт геноциду українського народу.
  3. Голокост як породження тоталітарного нацистського режиму.
  4. Авторитаризм у країнах Азії, Африки та Латинської Америки: сутність та еволюція.

 

Література

1. Великий голод в Україні 1932-1933рр. – Торонто, Канада. – 1988.

2. Відлуння голодомору – геноциду 1932-1933рр. (Етнокультурні наслідки голодомору в Україні). – Львів, 2005.

3. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006. – 668 с.

4. Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі: Матеріали міжнародної наукової конференції: Збірник наукових праць. – Львів: Вид-во Національного ун-ту "Львівська політехніка", 2005. – 200с.

5. Давимука С., Колодій А., Кужелюк Ю., Харченко В. Політичні режими сучасності і перехід до демократії. – Львів, 1999.

6. Дахно І.І., Тимофеєв С.М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА, 2005. – 608 с.

7. Закон України "Про голодомор 1932-1933 років в Україні // ВВР. – 2006. – № 50.

8. Злочин // Упор. Кардми Петро. – Мельбурн – Київ: Фортуна, 2003. – 555с.

9. Клювак В., Куцинда В. Голгофа українського народу. До 70-річчя голодомору в Україні 1932-1933рр. – Львів, 2003. – 23с.

10. Конституційне право зарубіжних країн: Навчальний посібник / М. С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш. За заг. ред. В.О. Ріяки. – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.

11. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.

12. Кульчицький С. Загадки українського голодомору // Політика і час. – 2007. – № 5 – с. 38.

13. Мейс Джеймс. Штучний голод 1933 року в Радянській Україні: що сталося й чому? // Україна молода. – 2007. – 20 лютого.

14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика // А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003. – 664 с.

15. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 704 с.

16. Політологія: Навч. посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук, В.В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О.Ю. Мороз, Р.Я. Пасічний, О.В. Піскорський, П.П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія "Дистанційне навчання". – № 28. – Львів: Вид-во Національного університету "Львівська політехніка", 2005. – 360 с.

17. Політологія : підручник для курсантів вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України / За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. – 1-ше видання, – Вінниця: Нова книга, 2002. – 446 с.

18. Політологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К. : Вид. центр "Академія", 2001. – 528 с.

19. Романюк А. Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи. Інституційний вимір. – Львів, 2004.

20. Трагедія галицького єврейства. – Львів, 1997.

21. Шаповал В. Державний лад країн світу. – К., 1999.

22. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): підручник. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.

Методичні рекомендації

Вивчення теми доцільно розпочати із з"ясування поняття "політичний режим", визначити його сутність та структуру. Необхідно розмежувати категорії "форма державного правління" та "політичний режим". Потрібно підкреслити, що політичний режим розглядається як спосіб функціонування державної влади, певної системи методів і прийомів її здійснення, що характеризується ставленням органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципами їх взаємовідносин з громадянським суспільством, правовим статусом особистості, можливостями для реалізаціїї людських прав і політичних свобод у суспільстві.

Для глибшого дослідження сутності політичного режиму, варто зосередити увагу на розгляді різноманітних підходів щодо їх типології. Переконливою й обгрунтованою є концепція П.Уошбурна, в якій, в основу типології політичних режимів покладений їх поділ на демократичні і недемократичні [14, с. 390-391].

Вивчаючи питання 1.1, слід з"ясувати, що розуміється під демократією, які її витоки, історичні форми. Варто звернути увагу на багатозначність поняття демократії як способу ведення суспільних справ і суспільного ідеалу, що базується на таких цінностях, як свобода, рівність, справедливість тощо. Слід наголосити, шо демократія, разом з тим, може виступати як певний тип громадського руху чи форма організації, асоціації, що базується на засадах рівності членів, прийнятті рішень більшістю та виборності керівних органів. І нарешті, демократія розглядається як певний спосіб організації і функціонування державно-владної сфери [5, с.28-30; 14, с.398-399;].

Порушуючи проблему історичної еволюції уявлень про демократію, варто детально розглянути характеристику античної демократії, розкрити сутність прямої демократії, проаналізувати її основні риси. Необхідно виділити головні відмінності між античною і сучасною демократією, вказати на наслідки (за Р. Далем) розширення масштабів демократії в сучасних умовах [5, с.30-36; 14, с.399-403; 16, с.176-179].

Сучасні концепції демократії (питання 1.2), так чи інакше, сприймаються як основи теоретичного розуміня демократії як народовладдя. Але існують різні підходи в тлумаченні ступеня участі широких мас в управлінні державою. Відповідно, сформувались різні концепції демократії – партисипаторна, елітарна та плюралістична. Розкриваючи сутність концепції, необхідно відзначити сильні і слабкі риси кожної з них. Значну увагу варто приділити теорії поліархії, запропонованої Р. Далем, яка є різновидом плюралістичної демократії [5, с.36-42; 14, с.403-407; 16, с. 194-199; 18, с. 398-406; 22, с.398-406].

Висвітлюючи питання 1.3 і, розглядаючи демократію як політичний режим, важливо наголосити на основних ознаках демократичного режиму: визнання суверенності народу, як єдиного джерела влади; в демократичних суспільствах влада народжується тільки з виборів; вибори мають бути загальними, регулярними чесними і конкурентними; конкуренція політичних сил не лише при здобутті, а й під час здійснення влади, легалізація політичної опозиції; висловлене через вибори волевиявлення більшості, поєднане з гарантіями прав меншин; правова захищеність особи, гарантії прав і свободи людини. Варто також наголосити, що важливими ознаками демократії є широке громадянство, політична і правова рівність, гарантія особистих прав і свобод, правова захищеність особи та меншин; забезпечення представництва інтересів усіх соціальних груп; легальність організованої опозиції; поділ влад [5, с. 60-63; 14, с.424-425; 16, с.179-183; 18, с. 264-267; 22, с.389-391, c.395-398].

При вивченні другого питання семінарського заняття, необхідно наголосити, що тоталітаризм є деспотичним режимом ХХ століття. Варто зазначити, що це і політичний режим і певна суспільна система, які визначаються насильницьким, політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої в цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, очолюваний вождем; тотальним контролем над суспільством; нічим не обмеженим втручанням у всі сфери життя громадян. А ці риси, особливо наявність масової тоталітарної партії, могли сформуватись лише у ХХ столітті.

Вивчення питання 2.1. вимагає аналізу двох різновидів тоталітаризму: праворадикального фашизму (нацизму), що був диктатурою ультраправих сил і лівоекстремістського сталінізму – диктатури ультралівих сил [5, с. 72-80; 14, с. 434-436]. Значну увагу необхідно приділити злочинним виявам тоталітарних режимів: голодомору в Україні 1932-1933 рр., як акту геноциду українського народу та Голокосту, як політики послідовного і тотального винищення європейського єврейства.

При висвітленні питання 2.2 необхідно чітко сформулюва<



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.207 (0.043 с.)