Тема 7. Система державного правління В Україні

1. Процес становлення української незалежної держави.

2. Конституційні засади розбудови системи державного правління в Україні.

2.1. Структура та повноваження Верховної Ради.

2.2. Конституційний статус Президента України.

2.3. Кабінет Міністрів: процедура формування та повноваження.

2.4. Судова влада.

2.5. Система стримувань і противаг у структурі "владної горизонталі".

3. Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.

 

Реферати:

1. Структура та повноваження Конституційного Суду України.

2. Права і свободи людини й громадянина в Україні та конституційно-правові механізми їх забезпечення.

Література

1. Білоус В.Г., Демський С.Е. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – С. 58-98.

2. Васильєв Г. Конституційний суд України: деякі проблемні питання захисту прав людини і громадянина // Бюлетень міністерства юстиції України. – 2003. - №1. – С. 62-74.

3. Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посіб. – 5 вид.- К., 2004.

4. Карпечкін П. Судова реформа в Україні: проблеми систематизації судового законодавства та формування судового права // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2003. - № 8. – С. 5-13.

5. Конституція України. Із змінами станом на 10 липня 2007 р. – К., 2007.

6. Корніюк В. Місцева влада має бути прагматична // Віче. – 2007. - № 1/2.

7. Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише незалежний суд // Віче. – 2007. - № 7/8.

8. Пастернак О. Проблема класифікації суб’єктів правовідносин у сфері місцевого самоврядування // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 7. – С.43-53.

9. Погорєлова А. Культура парламентаризму – масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства // Віче. – 2007. - № 3/4.

10. Політологія / За наук. Ред. А.Колодій. – К., 2003.

11. Політологія: Навч.посібник / О.О. Волинець, М.П. Гетьманчук. – Серія «Дистанційне навчання». - № 28. – Львів: вид-во НУ «Львівська політехніка», 2005. – 360 с.

12. Політологія. Навчально-методичний посібник для студентів усіх напрямків. – Львів: вид-во ІППТ. - 2006.

13. Степаненко В. Українська суспільна трансформація крізь призму Помаранчевої революції // Політичний портрет України. Часопис фонду «демократичні ініціативи». – 2005.- № 32. – с.34-95.

14. Томенко М. Уроки новітнього конституційного процесу в Україні // Віче. – 2007. - № 13.

15. Трансформація політичної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес: Матеріали всеукраїнської теоретичної й науково-практичної конференції з правознавства, політології та соціології, 22 травня 2007. – Київ. – Віче. – 2007. - № 12. – 32 с.

16. Шаповал В. Парламент як орган народного представництва // Віче. – 1999. - № 5.

17. Ющик О. Питання державотворення: чи відбудеться в Україні правова реформа? // Віче. – 2007. - № 9/10.

 

Методичні рекомендації

Розглядаючи перше питання, необхідно зосередити увагу на аналізі національно-визвольної боротьби українського народу, результатом якого стало досягнення Української державності, прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту незалежності та його підтвердження Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Висвітлити у питанні як розвивалась і зміцнювалась суверенна Україна, приділивши особливу увагу формуванню інститутів державності, найвищою точкою якого стало прийняття Конституціїї України 28 червня 1996 року [5; 10, с.471-485; 11, с.229-248; 15; 12, с.72-74].

У другому питанні варто дослідити основні конституційні засади системи державного правління в Україні. Необхідно визначити структуру та охарактеризувати основні функції Верховної Ради України: законодавчу, установчу, фінансову, контрольну [5, розд.ІV; 10, с.485-488; 11, с.229-248; 15; 16; 9,с.13-15].

Далі необхідно з’ясувати конституційний статус Президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод громадянина [5, розд.V; 10, 488-491; 11, с.229-248]. Розгляд наступного питання стосується аналізу формування Кабінету Міністрів України, а також сфери його повноважень [5, розд VІ; 10, с.490-491; 11, с.229-248].

Визначення особливостей судової влади в Україні треба розпочати з окреслення структури системи судів України, конституційних засад їх діяльності, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом. Необхідно вказати на обов’язковість виконання судових рішень, забезпечення обвинуваченому права на захист тощо [5, розд.VІІІ; 10, с. 491-493; 11, с.229-248; 1, с.58-98; 4, с.5-13; 7, с.36-39; 12, с.72-81].

Висвітлення питання 2.5 потребує з"ясування механізмів взаємодії та врівноваженості Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів УкраЇни, що становлять систему стримувань і противаг [5; 10, с.493-494; 16].

Вивчаючи третє питання, потрібно розкрити зміст поняття місцевого самоврядування як гарантованого права і реальної здатності місцевих територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення, зробити акцент на ухваленні законопроекту 3207 – 1, який передбачає розширення повноважень регіонального самоврядування та ліквідації районних держадміністрацій, а також обмеження повноважень обласних. Проаналізувати структуру органів місцевого самоврядування [5, розд. ХІ; 10, с.494-498; 11, с.229-248; 6, с.53; 8, с.43-53; 12, с.72-81].

При підготовці першого реферату варто використати розділ ХІІ Конституції України, а також матеріали періодичних видань [7, 1, 2]. Розкрити процедуру формування, функції, повноваження та структуру Конституційного суду України.

Висвітлення теми другого реферату передбачає аналіз літератури [1; 3; 5; 17], а також використання матеріалів сучасних засобів масової інформації та інтернет-джерел.

Тема 8. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

 

1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність та види.

2. Принципи та суб’єкти міжнародних відносин.

3. Міжнародні конфлікти: їх суть, причини та способи врегулювання.

4. Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.

 

Реферати:

1. Проблеми інтеграції України в світову спільноту.

2. Роль міжнародних організацій у вирішенні проблем світового розвитку.

 

Література

1. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: Матеріали регіон. наук.-практ. конф. (17 трав. 2004 р., м. Дніпропетровськ) /Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.; [Редкол.: Л.Л.Прокопенко (голов. ред.) та ін.]. − Д., 2004. – 146 с.

2. Барановський Ф. Євроатлантична інтеграція України - крок у майбутнє //Екон. часопис. − 2005. − № 11-12. − c.22-23.

3. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.

4. Голуб Н.В., Клімкін П.А. Україна та міжнародні організації. – К., 2003.

5. Зовнішня політика України – 2006: стратегічні оцінки, прогнози та пріоритети /За ред. Г.М.Перепелиці. − К.: ВД „Стилос”, 2007. − 272 с.

6. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Львів, 1995.

7. Маддісон В. В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. – К., 1997.

8. Мальський М.З., Мацях М.М. Теорія міжнародних відносин: підручник. – 2-ге вид., доп. та випр. – К.:Кобза, 2003.

9. Марущак В., Степанюк Є. Особливості національної конкурентоспроможності //Політика і час. − 2006. − № 10.

10. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України /Під. ред. Л.С.Голопатюка. – К., 2005.

11. Міжнародні організації: Навч. посібник /За ред Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського. – К., 2003.

12. Обушний М.І. Політологія: Довідник. – К.: Довіра, 2004. – 599 с.

13. Політологія /Навч. посібник /О.О.Волинець, М.П.Гетьманчук, В.В.Гулай, С.І.Дорошенко, І.Р.Малик, О.Ю.Мороз, Р.Я.Пасічний, О.В.Піскорський, П.П.Ткачук, В.І.Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Видавництво НУ „Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

14. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

15. Політологія: Підручник / За ред. Бабкіної О.В. – К.: Академія, 2006. – 567 с.

16. Рудич Ф. М. Політологія: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 478 с.

17. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади /За ред. Я.Й. Малика, М.З. Мальського. – Львів, 2002.

18. Современные международные отношения /Под ред проф. А.В. Торкунова. – М., 2000.

19. Ткачов В. Європейська та євроатлантична інтеграція в контексті національної безпеки України: Розширення відносин з НАТО для України ї запорукою її успішного наближення до ЄС //Військо України. − 2005. − № 11. − c. 6-9.

20. Троян С.С. Вступ до теорії міжнародних відносин: Навч. Посібник.—К: НМЦВО, 2000.

21. Храбан І. Концепції колективної та кооперативної міжнародної безпеки //Політика і час. − 2006. − № 1. − c. 24-30.

22. Цыганков П.А. Теория международных отношений. – М., 2003.

23. Шепелєв М.А. Теорія міжнародних відносин: Підручник. – К.: Вища школа, 2004. – 622с.

24. Щербак Ю. Україна: виклик і вибір. Перспективи України в глобалізованому світі ХХІ ст. − К., 2003.

25. Юрій М.Ф. Основи політології: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 336 с.

 

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення теми є формування знань про особливості найважливіших явищ та процесів у міжнародних відносинах, а особливо про місце, значення та перспективи України як важливого актора на міжнародній арені.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на суть та специфіку міжнародних відносин і зовнішньої політики, що є важливими сферами наукових інтересів політології. Особливу увагу слід звернути на зміст поняття «національний інтерес» на міжнародній арені та способи його втілення через різноманітні види зовнішньої політики. Варто знати, що кожна держава на міжнародній арені має свій національний інтерес, що полягає у гарантуванні державної безпеки, внутрішньої стабільності, економічного розвитку, створення позитивного міжнародного іміджу. [5, с.103-132; 6, с. 5–11; 8; 13, с. 295–305; 14, с. 531–535; 18; 20; 22; 23, с.10–33].

У другому питанні слід розглянути загальноприйняті принципи міжнародного життя, на яких базується зовнішньополітична діяльність держав та які виникають на певних етапах історичного розвитку. Застосування цих принципів має істотний вплив на зовнішню політику держав та на характер міждержавних стосунків загалом. Цілісність розгляду даної теми вимагає аналізу ролі суб′єктів міжнародних відносин, таких як національні держави, міжнародні урядові організації, транснаціональні корпорації, окремі політичні лідери тощо [3, с. 277–281; 4; 5, с.103-132; 6, с. 42–106; 8; 13, с. 295–305; 14, с. 535–537; 18; 20; 22; 23, с.282–310].

Приступаючи до третього питання, важливо відзначити, що боротьба за владу та вплив на міжнародній арені дуже часто становить зміст сучасних політичних відносин. Саме тому вивчення міжнародних конфліктів доцільно розпочати з висвітлення таких понять як сила та інтерес у міжнародних відносинах, проаналізувати їх основні параметри, до яких можна віднести геополітичне становище, населення, природні ресурси, індустріальні можливості, військову могутність, волю до дії, політичне керівництво, дипломатію, імідж держави тощо. Знання цих параметрів дає змогу зрозуміти, що спричиняє конфлікти у міжнародних відносинах, якими можуть бути їх види, і що найголовніше – які існують способи запобігання їх виникненню та шляхи подолання [3, с.282–286; 6, с.12–27; 8, с. 444–486; 11; 13, с. 306–308; 14, с. 537–549; 21 с. 24-30; 22; 23, с. 354–381].

У процесі підготовки до семінарського заняття необхідно засвоїти, що неможливо розглядати міжнародні відносини як цілісну, впорядковану систему взаємозв′язків між суб′єктами міжнародного життя без України, яка посідає рівноправне місце серед інших держав. Розглядаючи третє питання варто наголосити на процесі та перспективах становлення України як суб’єкта міжнародних відносин, розглянути національні інтереси України на міжнародній арені, виявити фактори сили України у зовнішній політиці. Розкриваючи зміст даного питання слід проаналізувати зовнішньополітичну діяльність України у таких сферах, як розвиток двосторонніх міждержавних відносин, розширення участі у європейському, євроатлантичному та регіональному співробітництві тощо [1; 7; 9; 10; 13, с.319–332; 14, с. 553–570; 17; 24].

У першому рефераті необхідно показати, що зміст зовнішньої політики України визначає діяльність із забезпечення національних інтересів держави, особливо гарантування її національної безпеки, що проявляється у прагненні європейської та євроатлантичної інтеграції України [1; 2, с.22-23; 19, с.6-9; 21].

Другий реферат слід присвятити сучасним глобальним проблемам та ролі, що відіграють міжнародні організації у їх вирішенні [6, с. 42–107; 23, с. 566–580].