Відношення протилежності (супротивності)

Відношення протилежності (супротивності) існує між двома поняттями, із котрих одне заперечує друге при допо­мозі утвердження нових ознак, несумісних із ознаками запе­речуваного поняття. Протилежні, наприклад, поняття "грубість" і "ніжність", "білий" і "чорний", "високий" і "низький", "революція" і "контр­революція" тощо.

Зміст одного супротивного поняття не тільки виключає зміст другого, а й протилежний йому. Тому супротивні поняття не можутьзастосовуватися до одного й того ж предмета одночасно. Не можна, наприклад, сказати, що даний предмет є і білим, і чорним водночас.

Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсяг родового поняття, між ними може бути третє поняття. Так, між білим і чорним знаходиться зелений, червоний та інші кольори.

Тому, якщо предмет не входить до обсягу одного про­тилежного поняття, то це ще не означає, що він входить до обсягу другого. Протилежні поняття графічно зображуються так (див. рис. 6).

Рис. 6

Операції над поняттями.

Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять роз­глядається як клас, із яким проводяться ці операції, то ос­танні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження по­нять.

А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.

Так, операція складання понять "обвинувачувальний вирок" і "виправдувальний вирок" полягає в об'єднанні класу обви­нувачувальних вироків з класом виправдовувальних вироків у один клас, або в одне поняття "вирок". Результат цієї операції можна відобразити графічно так (див. рис. 7). Заштрихована поверхня є клас вироків. Під час операції складання понять часто користуються сполучником "або". Він уживається не в розділювальному, а в єднально-розділювальному значенні. Обсяг понять "А або В", здобутий унаслідок операції скла­дання, є об'єднання класів, що відповідають поняттям А і В. За допомогою операції складання можна об'єднати кла­си (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітні­ших відношеннях: тотожності, підпорядкування, перехрещен­ня, супідрядності, суперечності, протилежності.

 

Рис. 7 рис.8

 

 

Рис. 9

Б. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обох помножуваних понять.

Рис. 10

 

 

Графічно результат цієї операції можна відобразити так (див. рис. 10). Заштрихована частина поверхні і означає тих людей, котрі є одночасно і свідками, і родичами. Під час множення понять, обсяг яких не збігається, ми здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно про­вести операцію множення над поняттями "навмисно" і "не­обережно". Оскільки обсяг цих понять не має загальних еле­ментів, то здобута внаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисною і необережною і буде нульовим класом. Операція множення позначається здебільшого за допо­могою сполучника "і" ("студент і спортсмен", "право і дер­жавне право", "хабар і халатність"), котрий вживається у поєднувальному значенні.

В. Операція заперечення поняття А полягає в утворенні нового поняття — не-А, обсяг якого, складений з обсягом по­няття А, становить логічний клас сфери предметів, про яку ми розмірковуємо.

Рис. 11 Рис. 12

Наприклад, сферою нашого міркування є юридичні уго­ди. Заперечуючи поняття "купівля-продаж" (А), ми здобуде­мо поняття "не купівля-продаж" (не-А). Склавши поняття "купівля-продаж" і "не купівля-продаж", ми здобудемо клас юридичних угод.

 

 

Графічно результат цієї операції можна уявити так (див. рис. 12). Тут квадрат — це сфера предметів, про яку ми міркує­мо (у даному випадку юридичні угоди). Коло поняття (А) "купівля-продаж". Заштрихована частина квадрата — понят­тя (не-А) "не купівля-продаж". Поняття не-А, що заперечує поняття А, має певний обсяг. Так, до обсягу поняття "не куп­івля-продаж" (не-А) увійде не все, що завгодно, не будь-який предмет дійсності, наприклад дерево, дім, людина і т. д., а тільки ті елементи класу юридичних угод, котрі не є купівлею-продажем, не входять до обсягу поняття А. Та оскільки кожен предмет або явище матеріального світу може розгля­датися нами у складі різних класів предметів, то обсяг конк­ретного поняття не-А перебуватиме у залежності від обсягу тієї сфери предметів, про яку ми міркуємо.

Визначення і поділ понять.

Визначенням (дефініцією) називається розкриття змісту поняття. Визначення розв'язує такі два пізнавальні (гносеологічні) завдання:

1. З'ясовує властивість визначуваного предмета, дає відповідь на запитання про те, що є даний предмет.

2. Обмежує визначуваний предмет від усіх інших суміж­них з ним предметів.

Так, визначаючи поняття "розбій" як 1) напад 2) з метою заволодіння особистим майном громадян, 3) поєднаний із насиллям, небезпечним для життя або здоров'я особи, котра зазнає нападу, або 4) із загрозою застосування такого насил­ля, ми тим самим розкриваємо сутність розбою, визначаємо його істотні ознаки і відрізняємо розбій від таких злочинів-як грабіж, крадіжка, бандитизм тощо.

У той час же необхідно мати на увазі, що будь-яке визначен­ня не повністю відображає предмет, воно бере у предмета тільки істотні ознаки і полишає поза своїм змістом масу інших ознак, якими наділений певний предмет. Визначення огрублює пред­мет, не виражає багатства його проявів, зв'язків і відносин.

Визначення бувають реальні й номінальні. У реальних визначається предмет, у номінальних — ім'я предмета. До реальних визначень відносять такі: визначення через рід і видові відмінності, генетичне та інші способи визначен­ня. Розгляньмо кожен вид визначення окремо.