Поняття і структура умовиводів за аналогією

Аналогією називається такий умовивід, в якому від схо жості предметів в одних ознаках робиться висновок про схожість цих предметів і в інших ознаках.

Умовивід за аналогією відбувається так: якщо, порівнюючи два предмета, встановлюють, що предмет А має ознаки abed, а предмет В має ознаки аbс, то роблять здогадний висно­вок про те, що предмет В має й ознаку d.

Схематично структуру умовиводу за аналогією можна записати так:

А має ознаки abсd.

В має ознаки abc.

Отже, В має ознаку d

Приклад. Під час розслідування кримінальної справи про пожежу на складі слідчим було встановлено, що пожежа виникла перед ревізією; у день пожежі завідувач складу був у від'їзді; на складі, через систематичні крадіжки, утворила­ся велика нестача товарів; пожежа виникла унаслідок на­вмисного підпалу складу сторонньою особою, котра отримала винагороду за підпал від завідувача складу. Розслідуючи іншу справу про пожежу на складі, слідчий установив, що тут, які в першому випадку, пожежа виникла перед ревізією; у день пожежі завідувач складу був у від'їзді, на складі було виявлено велику нестачу товарів, яка виникла внаслідок крадіжок протягом тривалого часу; пожежа виникла в результаті навмисного підпалу. На підставі схожості названих ознак другого випадку з ознаками першого випадку висунуто припущення (версію) про те, що у другому випадку до пожежі
складі причетний завідувач складу.

Аналогія — це такий умовивід, у якому рух думки розвивається від окремого до окремого, від часткового до часткового. За допомогою умовиводу за аналогією ознаки, що належать одному одиничному предмету, переносяться на інший одиничний предмет. Аналогія, таким чином, є умовиводом від відомого до невідомого. Її висновок є нове знання про окреме, здобуте шляхом опосередкування.

Аналогія, як і будь-яка логічна форма, є відображенням певних зв'язків і відношень предметів реальної дійсності. У багатовіковій практиці людина переконувалася, що якщо в одного предмета, котрий має ознаки abc, існує й ознака d, то й інший предмет, з ознаками abc, може мати ознаку d. Мільяр­ди разів відображаючись, такий зв'язок предметів і їхніх оз­нак закріпився у нашій свідомості у формі умовиводу за ана­логією.

Безпосередньою або логічною основою висновків за ана­логією є таке положення: якщо два предмети схожі в одних ознаках, то вони можуть бути схожими і в інших ознаках, виявлених в одному із порівнювальних предметів.

Аналогія дає висновки не достовірні, а тільки ймовірні. Пояснюється це тим, що порівнювані предмети, наскільки б вони схожими не були між собою, мають завжди і подібні ознаки і відмінності. І може так трапитись, що ознака d, пританна предмету А, є саме такою ознакою, котрою предмет А відрізняється від предмета В і тому предмет В її не містить. Ступінь імовірності висновків в умовиводах за аналогією залежить від ряду умов:

1. Кількість зіставлюваних ознак. Чим більше виявлено подібних ознак у предметів, тим вищий ступінь достовірності висновку за аналогією.

2. Тому однією з важливих умов підвищення ступеню ймовірності висновку в аналогії є характер зіставлювання ознак. Чим більше схожих ознак і чим вони істотніші, тимімовірніший висновок.

3. Третьою важливою умовою логічної переконливості висновку в умовиводах за аналогією є зв'язок порівнюванихознак. Імовірність висновку тим більша, чим тісніше зв'язані між собою схожі ознаки (abc) і чим істотніший їхній зв'язок із ознакою (d), котра переноситься на досліджуваний
предмет.

4. Ознака (d), що переноситься, має бути якомога однотипнішою з ознаками (abc), на основі котрих один предмет уподібнюється іншому.

5. Якщо предмет, стосовно якого ми робимо умовивід за аналогією, має ознаку, несумісну з тією ознакою, котра йому приписується, то аналогія неможлива.

Історії науки відомо чимало випадків, коли наукові висновки було здобуто за допомогою умовиводів за аналогією. Наприклад, за аналогією з хвилями на поверхні води було відкрито зако­ни поширення звуку і світла; аналогія між поширенням теп­лоти і поширенням електрики дала змогу перенести порівнян­ня, розроблені для явищ теплоти, на явища електрики; ана­логія, проведена між рухом пружних кульок і рухом моле­кул газу, створила можливість вирахувати тиск газу тощо.

Дехто з логіків розрізняє аналогію предметів і аналогію відносин.

Під аналогією предметів розуміють такий умовивід, у якому вживаються два одиничні предмети, а переносною ознакою виступає властивість одного з цих предметів.

Аналогія відносин — це такий умовивід, у котрому упо­дібнюють один одному не два окремі предмети, а два відно­шення між предметами.

Розрізняють також точну аналогію і просту (неточну) аналогію.

Точною аналогією називають аналогію, у якій висновок робиться на основі знання того, що переношувана ознака (d) перебуває в залежності від ознаки схожості (abc).

Проста аналогія — це така аналогія, коли невідомо, чи перебуває переношувана ознака (d) в залежності від ознак схожості (abc) чи ні.

Точна аналогія дає висновки вищого ступеня ймовірності, що наближуються до достовірних, ніж проста аналогія, ви­сновки котрої можуть бути найменшої ймовірності.

Аналогія є логічною основою висновків, здобутих за допо­могою методу моделювання.