ТЕМА 9: Організація протиепідемічних заходів серед військ і населення при надзвичайних ситуаціях та особливо небезпечних інфекціях.

Актуальність теми.

Виділення військової епідеміології в окремий розділ епідеміології зумовлено історичним розвитком епідеміологічної науки і військової медицини. Війни завжди супроводжувались погіршенням епідемічної ситуації як серед армій, що воюють, так і в самих країнах, які приймали участь у війні, і навіть у країнах, які не воювали. Тому проведення обґрунтованих профілактичних та протиепідемічних заходів у військах мають бути спрямовані на попередження і зниження інфекційної захворюваності, захисту від біологічної зброї.

2.Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про військову епідеміологію, надзвичайні стани (а-І);

Знати, засвоїти класифікацію катастроф, чинники, які впливають на розповсюдження інфекційних хвороб в районах надзвичайних ситуацій (а-ІІ)

Опанувати навичками обстеження осередку інфекційної хвороби, напрямками ретроспективного і оперативного епідеміологічного аналіза(а-ІІІ)

Розвивати творчі здібності в процесі експериментального та теоретичного дослідження проблемних питань (а-ІV)

3.Цілі розвитку особистості:

Спрямовані на формування епідеміологічного мислення, професійної відповідальності лікаря щодо протиепідемічних заходів в умовах бойових дій і при застосуванні зброї масового ураження.

  4.Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни: імунологія мікробіологія   2.Наступні дисципліни інфекційні хвороби, терапія     3.Внутрішньопредметна інтеграція: Профілактика інфекційних захворювань	Загальні мікробіологічні і імунологічні характеристики збудників інфекційних захворювань.     Загальні напрямки протиепідемічної роботи лікаря медичного профілю в умовах бойових дій     Напрямки боротьби із інфекційними захворюваннями	Організовувати протиепідемічні заходи, проводити ретроспективний і оперативний епідеміологічний аналіз.

Бактеріологічна розвідка

Під бактеріологічною розвідкою (БР) розуміють сукупність оперативно-тактичних і спеціальних заходів командування, штабів, розвідувальних органів і окремих служб по збору й обробці інформації щодо застосування супротивником бактеріальних засобів (БЗ) враження, а також індикації БЗ.

БР є складовою частиною радіаційної і хімічної розвідки і являє собою сукупність заходів, що проводяться командуванням та іншими органами і службами по збору, узагальненню й оцінці даних про райони хімічного і біологічного зараження місцевості, повітря й об'єктів навколишнього середовища.

Методичне керівництво БР з медичних питань у частинах покладається на начальників медичної служби частин. Вимоги до БР такі, як до СЕР. При проведенні БР медична служба виконує лише деякі функції, зокрема індикацію БЗ в об'єктах навколишнього середовища.

Головною задачею БР є своєчасне виявлення і розпізнавання застосованих супротивником БЗ.

Задачі БР:

- уточнення фактів підготовки супротивником до застосування БЗ;
вивчення й оцінка умов, що можуть вплинути на застосування БЗ;

- постійне спостереження за метеорологічними умовами;

- виявлення місцевих засобів, придатних для протибактеріологічного
захисту (ПБЗ) військ;

-швидке і надійне визначення фактів застосування БЗ і негайне оповіщення про це військ;

- встановлення меж осередків бактеріологічного зараження;

- відбір проб з об'єктів навколишнього середовища, направлення їх у
лабораторію, визначення або індикація БЗ.

Індикація БЗ - комплекс спеціальних заходів, які проводяться для встановлення факту застосування БЗ (неспецифічна індикація) і визначення виду збудника (специфічна індикація).

Роль і значення БР у значній мірі зростає в зв'язку з тим, що супротивник буде прагнути застосувати БЗ приховано. З цією метою супротивник може вдаватися до різних способів маскування БЗ і створення умов, що ускладнюють проведення БР.

Складність БР можуть обумовити наступні моменти:

а)застосування одночасно кількох видів збудників із різними шляхами

зараження;

б)застосування БЗ у поєднанні з іншими видами зброї масового ураження

(ядерною, хімічною);

в)поширення збудників нехарактерним для даного захворювання шляхом

(наприклад, зараження рикетсіозами через дихальні шляхи, які в природних умовах передаються через кровосисних членистоногих);

г)  застосування одночасно кількох збудників;

д) застосування збудників із зміненими властивостями (наприклад, виведення нових рас чумного мікроба, який не росте на звичайних поживних середовищах, а лише при додаванні антибіотиків);

є) застосування в якості БЗ не збудників, а їхніх токсинів (не буде росту на поживних середовищах, неможливо використати люмінесцентну мікроскопію як експрес-метод).

До БР пред'являються ті ж самі вимоги, як і до СЕР: безперервність, вірогідність і своєчасність отримання даних щодо зараження БЗ повітря, місцевості, джерел водопостачання та інших об'єктів навколишнього середовища.

БР як один з основних розділів протибактеріологічного захисту військ, який проводиться в умовах застосування супротивником БЗ, за своїм змістом і призначенням БР є елементом бойового забезпечення, тому вона організовується і здійснюється штабами всіх родів військ.

Основним методом БР є індикація (неспецифічна і специфічна).

До неспецифічних методів належать:

1.  Візуальне спостереження за місцевістю і діями авіації, артилерії супротивника. Для цього існують спеціальні групи спостереження, що можуть встановити такі ознаки застосування супротивником бактеріологічної зброї, як поява в повітрі хмари за шляхом пересування літаків і повітряних куль супротивника, а також після розривів боєприпасів: слабкі, не властиві звичайним боєприпасам, звуки розриву бомб, ракет, снарядів, і ін.; виявлення на грунті невеликих воронок від розриву дрібних авіаційних бомб, наявність на грунті і поверхнях об'єктів крапель рідини або нальоту порошкоподібних речовин; виявлення осколків снарядів, залишків контейнерів, поява великої кількості комах і гризунів, загибель тварин і гризунів.

2.  Сигнальні методи, що дозволяють визначати в повітрі частинки, на яких містяться мікроорганізми. Такі частинки характеризуються певними фізичними, хімічними, електростатичними і гравітаційними властивостями, що лягло в основу конструювання і створення спеціальних приладів. Ці прилади дозволяють виявити зростання вмісту в повітрі крупно- і дрібнодисперсних аерозолів. До таких приладів належать автоматично діючі різноманітні лічильники (струнні, фотоелектричні), що дають можливість визначати збільшення в порівнянні з фоном числа завислих у повітрі частинок. При виявленні збільшення числа частинок може бути даний сигнал щодо застосування засобів захисту, а також проведено відбір проб для специфічної індикації бактеріальних засобів.

Для кількісного визначення аерозолю у повітрі можна використовувати електростатичний лічильник. Принцип роботи лічильника полягає в тому, що при ударі частинки аерозолю об мідну нитку виникають електричні імпульси, які надалі посилюються і реєструються в лічильнику. Останній визначає частинки розміром не більш З мікрон. Кількісне визначення аерозолів у повітрі можливе і за допомогою фотоелектричного лічильника. Дія приладу заснована на розсіюванні світла частинками аерозолю. Розсіяне світло від кожної частинки, попадаючи на фотоелемент, обумовлює виникнення електричного імпульсу, що потім посилюється і реєструється лічильником.

3.  Неспецифічні методи, що дозволяють визначити наявність білка в аерозолі повітря, використовуючи біуретову і нінгідринову проби, реакцію гідролізу та ін.

Суть біуретової реакції полягає в додаванні до суспензії матеріалу, який досліджується, гідроокису натрію і сульфату міді. При цьому з'являється пурпурне забарвлення, інтенсивність якого вимірюється фотоелектричним абсорбціометром. Інтенсивність забарвлення пропорційне кількості білка. Проте метод цей є малочутливим.

Більш чутлива реакція гідролізу — розкладання білка під дією високої температури. При нагріванні мікробних тіл до 315-482°С відбувається розкладання білка з утворенням синильної кислоти. Остання легко визначається за допомогою спеціальних індикаторів.

Поряд із зазначеними методами неспецифічної індикації можуть застосовуватися і такі з них, як дослідження води мікрофотометрами і визначення кількості залишкового хлору; підрахунок колоній, що виросли на чашках із середовищем і на мембранних фільтрах, за допомогою телевізійних камер, використання люмінесцентної мікроскопії.

Позитивні результати неспецифічних методів вказують на необхідність термінового проведення специфічної індикації бактеріальних засобів, яка дозволяє остаточно встановити факт наявності біологічного агента в повітрі, а також встановити вид збудника.

Специфічна індикація

Найбільшу цінність представляють методи специфічної індикації, що дозволяють у короткий термін визначити видову приналежність виявленого мікроорганізму. Специфічна індикація передбачає відбір і транспортування проб у лабораторію, первинну обробку проб і накопичення (збагачення) вихідного матеріалу і, нарешті, виявлення й ідентифікацію збудників за допомогою методів експрес-аналізу.