Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вакцинація проти туберкульозу
Туберкульоз – це інфекційна хвороба, що характеризується утворенням специфічних гранульом у різних органах (переважно в легенях) і поліморфізмом клінічної картини. Вакцинацію проти туберкульозу проводять вакциною БЦЖ (BCG - Bacille Calmette-Guerin). Французські вчені Calmette і Guerin, на честь яких названа вакцина, протягом 13 років (1906-1919) проводили пасаж вірулентного штаму Mycobacterium bovis на гліцерино-картопляному агарі з жовчю. Вакцину БЦЖ почали застосовувати з профілактичною метою з 1928 р. БЦЖ - це жива вакцина, що містить атенуйований штам Mycobacterium bovis (ліофільно висушені мікобактерії в глутамінаті натрію). У одній ампулі міститься 20 доз (1 мг), одна щеплювальна доза становить 0,05 мг препарату. Вакцину застосовують внутрішньошкірно дозою 0,05 мг та об’ємом 0,1 мл, безпосередньо перед застосуванням розводять у 2 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду. Для вакцинації новонароджених, які мають протипоказання до вакцинації БЦЖ, і для вакцинації всіх новонароджених на територіях, благополучних щодо туберкульозу, використовують препарат БЦЖ-М (містить зменшену в 2 рази кількість бактеріальної маси). Одна доза БЦЖ-М становить 0,025 мг. Схема вакцинації. Первинну вакцинацію проводять здоровим доношеним новонародженим у пологовому будинку на 3-5 день життя дитини. Ревакцинації підлягають здорові діти в 7 і 14 років із негативною реакцією Манту з 2 ТО. Реакція вважається негативною за повної відсутності інфільтрату (гіперемії) або за наявності уколової реакції (1 мм). Інтервал між постановкою проби Манту і ревакцинацією має бути не менше 3 днів і не більше 2 тижнів. Спосіб уведення. 0,1 мл вакцини БЦЖ уводять внутрішньошкірно на межі верхньої і середньої третин зовнішньої поверхні лівого плеча після обробки шкіри 70% розчином спирту. На місці введення утворюється папула білуватого кольору, яка потім зникає за 15-20 хв. Неприпустимим вважається введення препарату під шкіру (є небезпека розвитку холодного абсцесу), забороняються накладання пов’язки й обробка йодом та іншими антисептичними розчинами на місці введення вакцини. Поствакцинальний імунітет. Після щеплення БЦЖ відбувається розповсюдження бактерій лімфатичними судинами в регіонарні лімфатичні вузли, формується клітинна імунна відповідь. Імунітет після щеплення БЦЖ формується через 6-8 тижнів після вакцинації.
Місцева реакція виникає через 4-6 тижнів на місці введення вакцини БЦЖ (або БЦЖ-М): спочатку виникає інфільтрат діаметром до 5-10 мм із вузликом у центрі, на місці якого формується скоринка, а потім рубчик. У окремих випадках відбувається розвиток пустули, потім виразки та формування рубчика. Зазвичай він формується в 90-95% щеплених через 2-4 місяці діаметром до 1 см). Вакцинація проти гепатиту В Гепатит В – інфекційна хвороба печінки, що викликається гепадновірусом і характеризується гострим або хронічним перебігом з астеновегетативним, диспептичним, жовтяничним синдромами та гепатоспленомегалією. Хвороба може мати середньотяжкий і тяжкий перебіг, інколи з розвитком масивного некрозу печінки, однак частіше зустрічаються субклінічні та безжовтяничні форми перебігу з формуванням хронічного гепатиту. Гепатит В - це поширена інфекція з парентеральним, трансплацентарним та статевим шляхами передачі. Серед 6 млрд. жителів нашої планети понад 2 млрд. інфіковані вірусом гепатиту В (HBV), з яких 360 млн. є хронічними носіями. У дітей, інфікованих від матері гепатитом В, інфекція в 95% набуває хронічного перебігу, що в зрілому віці часто призводить до виникнення цирозу або раку печінки. Зважаючи на легкість інфікування гепатитом В в умовах лікувальних закладів та в побуті, стійкість вірусу в навколишньому середовищі, вакцинація визнана найефективнішим методом профілактики гепатиту В в теперішній час. Є два типи вакцин для профілактики гепатиту В. 1. Інактивовані вакцини – отримані з плазми носіїв HbsAg. Вони не знайшли широкого використання в зв’язку з можливістю інфікування вірусом гепатиту В та іншими інфекціями з парентеральним механізмом передачі. 2. Рекомбінантні вакцини – для їх виготовлення субодиниці гена вірусу гепатиту В, відповідального за продукування HbsAg, уводять у дріжджові або інші клітини; після завершення процесу культивування дріжджів HbsAg виділяють і очищують від баластних речовин. У ролі сорбенту вакцина містить алюмінію гідроксид, а також консервант мертіолат. Створені кілька вакцинних препаратів проти гепатиту В:
§ “Енджерикс В” – «SmithKline Beechem» (Великобританія); § “Еувакс” - «Aventis Pasteur» (Південна Корея); § ДНК- рекомбінантна вакцина проти гепатиту В (Куба). Є також асоційовані вакцини, що містять у своєму складі вакцини проти гепатиту А і В; проти гепатиту В, дифтерії, правця та кашлюку (“Інфанрикс Пента” та “Інфанрикс Гекса”). Схеми вакцинації. Для створення напруженого імунітету вакцинація проводиться триразово. Схеми введення можуть бути різними: · 0, 1 міс., 6 міс. - планова вакцинація згідно з календарем щеплень; · 0, 1 міс., 2 міс. – така схема застосовується, наприклад, у разі виїзду в країни з високим рівнем інфікованості населення; · 0, 2 міс., 4 міс. та ін. (0 – перший день вакцинації). У деяких країнах проводять вакцинацію винятково в групах ризику: медичним працівникам; реципієнтам крові; дітям, народженим від матерів – носіїв HbsAg; особам, які підлягають гемодіалізу; студентам медичних навчальних закладів; особам, які мешкають разом із хворими на хронічний гепатит В. Перспективною також вважається вакцинація підлітків у віці 11-13 років. Спосіб уведення. Вакцину вводять тільки внутрішньом’язово в ділянку дельтоподібного м'яза, в дітей раннього віку – в передньобокову поверхню стегна. Ефективність вакцинації проти гепатиту В сягає 95-97%, а тривалість післявакцинального імунітету - 8-15 років.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-07-19; просмотров: 67; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.171.136 (0.006 с.) |