Г. Запобігання професійним зараженням медичних працівників

Кожний пацієнт, якому надається допомога в лікувально-профілактичному закладі, має розглядатись як потенційне джерело інфекції ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів В і С та інших інфекцій із парентеральним шляхом передачі.

З метою запобігання інфікуванню під час виконання своїх професійних обов’язків медичний персонал стоматологічної клініки зобов’язаний:

1. Знати основи гігієни та епідеміології.

2. Дотримуватися правил техніки безпеки та охорони праці під час роботи з біологічним матеріалом, проходити інструктаж із техніки безпеки, оформляючись на роботу, надалі – 1 раз за 6 місяців.

3. Проходити обов’язковий медичний огляд, оформляючись на роботу, надалі – в строки, визначені нормативними документами, зокрема обстежуватися на носійство патогенного стафілокока 1 раз за 6 місяців, носійство НВsAg і наявність антитіл до вірусу гепатиту С 1 раз за рік.

4. На робочому місці працювати лише в спецодязі, а саме: халаті хірургічному, шапочці або косинці, змінному взутті, 4-шаровій марлевій масці або респіраторі, захисних окулярах або екрані для обличчя, гумових рукавичках.

5. Усі маніпуляції, під час виконання яких може відбутися забруднення рук кров’ю, слиною або гноєм, необхідно здійснювати в гумових рукавичках. Перед одяганням гумових рукавичок ушкодження на шкірі рук слід закривати напальниками або лейкопластиром.

Д. Гігієна рук медичного персоналу. Руки медичного персоналу відіграють важливу роль у передачі збудників ВЛІ, тому на їх гігієну слід звертати особливу увагу. Умовно обробку рук можна розділити на 3 рівні: звичайне миття, гігієнічна дезінфекція та хірургічна дезінфекція.

Звичайне миття рук обов’язково проводиться перед і після фізичного контакту з пацієнтом, після кожного зняття гумових рукавичок, перед приготуванням і вживанням їжі, після відвідування туалету тощо. Миття рук проводиться за такими етапами:

– під струменем теплої води енергійно намилити руки, потерти одна об одну не менше 10 сек., ополоснути;

– висушити руки індивідуальним рушником або одноразовою паперовою серветкою, закрити кран.

Гігієнічна дезінфекція рук застосовується з метою запобігання контактному шляху передачі ВЛІ через руки медичного персоналу від одного хворого до іншого або від хворого до персоналу. Гігієнічну обробку рук проводять:

§ до і після роботи з пацієнтом;

§ перед виконанням різних процедур;

§ перед і після маніпуляцій із ранами, катетерами;

§ після контакту з виділеннями хворого і предметами, які потенційно можуть бути контаміновані мікроорганізмами.

Для цього руки дворазово намилюють туалетним милом та ополіскують, потім обробляють антисептиками одним зі способів: протирають протягом 2 хв. тампоном, змоченим 70° етиловим спиртом, стериліумом, АХД-2000, кутасептом ГФ, октенісептом, октенідермом, хоспісептом, сагросептом чи іншим дозволеним антисептиком або наносять на долоні 3 мл одного з антисептиків та втирають у шкіру протягом 30 сек. Слід зазначити, що якщо гігієнічна дезінфекція рук проводиться після роботи з пацієнтом, то для запобігання контамінації мікроорганізмами навколишніх предметів (раковина, стіни, ін.) руки спочатку обробляють одним із антисептиків і вже потім двічі миють із милом та ополіскують проточною водою.

Для дозування антисептика доцільно застосовувати одноразові чи настінні дозатори. Якщо руки не забруднені біологічними виділеннями пацієнта, їх можна також дезінфікувати 0,5% водним розчином хлоргексидину біглюконату або готовим розчином декосепту для дезінфекції рук (фірма “Borer Chemic”, Швейцарія).

Хірургічна обробка рук обов’язкова для хірурга-стоматолога, який проводить амбулаторні хірургічні втручання в умовах хірургічного кабінету стоматологічної клініки (видалення та реплантація зубів, розтин абсцесів, флегмон тощо).

Перед хірургічною дезінфекцією руки ретельно миють рідким милом, потім просушують стерильною марлевою серветкою. Для хірургічної дезінфекції рук використовують різні засоби, дозволені для застосування МОЗ України. Найчастіше це 0,5% спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, 2,4% розчин первомуру. Застосовують також спиртові розчини та антисептики: стериліум, октенідерм, сагросепт та ін. Руки можна обробляти методами протирання або занурення в емальований таз із розчином.

Для дезінфекції методом протирання важливо зберігати послідовність етапів обробки рук.

1. Наносять антисептик на руки і розтирають між долонями, потім правою долонею розтирають тильну поверхню лівої кисті, а лівою – тильну поверхню правої.

2. Труть долоні між собою, при цьому пальці рук тісно переплетені в “замок”, і нарешті стиснутими долонями розтирають по черзі великі пальці рук протилежної долоні. Так антисептик розтирають протягом 5 хв., рухи кожного етапу повторюють 5 разів, після чого руки витирають стерильною серветкою та одягають стерильні гумові рукавички.

Гігієна рук стоматолога важлива не лише з точки зору профілактики передачі інфекції від одного пацієнта іншому, а й з точки зору збереження захисних властивостей шкіри рук стоматолога. Для збереження нормального стану шкіри рук у процесі роботи необхідно: мити руки водою кімнатної температури (+20°С), ретельно просушувати сухим індивідуальним рушником, не користуватися жорсткими щітками, уникати попадання алергенів (антибіотики, новокаїн, полімери та ін.), пом’якшувати шкіру рук кремами або сумішшю гліцерину, води та нашатирного й етилового спирту в однакових частинах після роботи та на ніч.

Лікар-стоматолог усі маніпуляції повинен виконувати в гумових рукавичках. Оптимальною умовою, що значно знижує ризик професійного інфікування та зараження пацієнтів під час лікувально-діагностичних процедур, є заміна одноразових рукавичок після обслуговування кожного хворого. Але враховуючи економічні аспекти та наявність сучасних деззасобів, нині допускається багаторазове використання гумових рукавичок. У цьому разі після обслуговування кожного пацієнта руки в рукавичках дезінфікують одним із деззасобів протягом 3 хв., потім ретельно миють теплою проточною водою з милом, висушують одноразовими серветками, а перед прийомом наступного пацієнта знову обробляють антисептичними засобами (70° спирт, стериліум та ін.).

У разі забруднення рукавичок кров’ю, слиною чи іншим біоматеріалом хворого їх знімають і дезінфікують. Дезінфекцію проводять 3% розчином хлораміну (або 6% перекисом водню з 0,5% мийним засобом, 1% сульфохлорантином, 0,2% хлорантоїном, 0,5% дезактином, ін.) з експозицією 60 хв. Після дезінфекції одноразові гумові рукавички підлягають знищенню (утилізації), а рукавички багаторазового використання – передстерилізаційній обробці та стерилізації в автоклаві протягом 45 хв. при t 120 + 2°С, тиску в камері 1,1 кгс/см². Після кожного зняття рукавичок руки миють, обробляють антисептиком та витирають індивідуальним рушником чи одноразовою серветкою.

Питання для самоконтролю

1. Дезінфекція: види і методи.

2. Основні дезінфекційні засоби, дозволені до застосування в медичних закладах стоматологічного профілю.

3. Передстерилізаційна обробка: види і методи. Вимоги щодо зберігання стерильного матеріалу.

4. Основи стерилізації: види та методи стерилізації. Режими роботи стерилізаторів.

5. Контроль якості передстерилізаційної обробки. Методика постановки проб на залишки мийних засобів та приховану кров.

6. Контроль якості стерилізації.

7. Обробка індивідуальних стоматологічних наборів та іншого інструментарію й обладнання загального призначення.

Тести для самоконтролю

1.Виберіть визначення дезінфекції:

f) комплекс заходів, спрямований на повне знищення збудників інфекційних хвороб, їхніх спор та непатогенних мікроорганізмів у навколишньому середовищі;

g) комплекс заходів, спрямований на знищення гризунів;

h) комплекс заходів, спрямований на знищення членистоногих;

i) комплекс заходів, спрямований на інактивацію токсичних речовин;

j) комплекс заходів, спрямований на знищення патогенних мікроорганізмів на об’єктах навколишнього середовища.

2.Необхідність проведення дезінфекції зумовлена всіма причинами, крім однієї:        

f) виявлення сапрофітної мікрофлори;

g) стійкість збудників у навколишньому середовищі;

h) наявність невиявлених джерел інфекції;

i) виявлення джерела інфекції;

j) виписка хворого з інфекційного стаціонару.

3.Профілактичну дезінфекцію проводять:

f) після госпіталізації хворого на черевний тиф;

g) у разі виявлення джерела інфекційного захворювання в терапевтичному стаціонарі;

h) у разі можливості розповсюдження інфекційних хвороб із невідомого джерела інфекції;

i) після смерті хворого від інфекційної хвороби;

j) після виписки хворого з інфекційного відділення.

4. У стоматологічних клініках зазвичай проводять дезінфекцію такого виду:

f) осередкову;

g) поточну;

h) завершальну;

i) профілактичну;

j) термічну.

5. Завершальну дезінфекцію виконує персонал дезінфекційної служби в епідемічному осередку всіх інфекцій, крім:

f) дифтерії;

g) туберкульозу;

h) грипу;

i) холери;

j) чуми.

6. Фізичний метод дезінфекції передбачає використання:

f) провітрювання;

g) фільтрації;

h) хлоровмісних дезінфектантів;

i) насиченої пари;

j) альдегідовмісних дезінфектантів.

7. Хлорне вапно використовують для дезінфекції у вигляді:

f) сухої речовини й аерозолю;

g) тільки сухої речовини;

h) сухої речовини і розчинів;

i) емульсій;

j) тільки аерозолю.

8. Які стерилізатори належать до термічних:

f) парові, газові, гласперленові;

g) дезінфікуючі розчини, повітряні;

h) газові та парові;

i) парові, повітряні, гласперленові;

j) дезінфікуючі розчини, гласперленові.

11. У ролі дезінфектантів не використовують:

f) хлоровмісні препарати;

g) спиртовмісні препарати;

h) альдегідовмісні препарати;

i) фосфорорганічні сполуки;

j) пероксиданти.

12. Дезінфекційні камери обов’язково входять до складу:

e) дезінфекційної станції, поліклініки;

f) дитячих дошкільних закладів;

g) дезінфекційної станції, інфекційної лікарні;

h) інтернатів;

i) шкіл.

11. Передстерилізаційне очищення медичного інструментарію проводиться з метою:

a) видалення залишків лікарських засобів;

b) знищення збудників інфекційних хвороб;

c) видалення білкових і жирових часточок, лікарських засобів;

d) знищення всіх форм мікроорганізмів;

e) видалення забруднень із медичного інструментарію механічним способом.

ТЕМА 5: Імунопрофілактика

Актуальність теми.

У боротьбі з інфекційними хворобами профілактичні щеплення мають велике значення для зниження інтенсивності та припинення епідемічного процесу. Із щепленням пов’язані значні успіхи у боротьбі із інфекційними хворобами, які були досягнуті як на зорі науково-практичних розробок вакцин (роботи Пастера, Коха, Дженера), так і створення сучасних імунних препаратів. В результаті масового охоплення населення щепленнями була ліквідована натуральна віспа, а захворюваність тими інфекціями, які керуються засобами імунопрофілактики різко знизилась.

2.Навчальні цілі заняття:

Ознайомитись, мати уявлення про специфічну профілактику інфекційних захворювань (а-І);

Знати, засвоїти препарати для планової і термінової профілактики інфекційних захворювань, засоби застосування і методи введення імунних препаратів (а-ІІ).

Опанувати технікою виконання щеплень (а-ІІІ).

Оволодіти вміннями призначення засобів екстреної профілактики правця і сказу, надавати невідкладну допомогу при виникненні ускладнень на щеплення (а-ІІІ).

Розвивати творчі здібності в процесі експериментального та теоретичного дослідження проблемних питань (а-ІV)

3.Цілі розвитку особистості:

Спрямовані на формування епідеміологічного мислення, професійної відповідальності лікаря щодо проведення імунопрофілактики.

. 4.Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
1.Попередні дисципліни: імунологія мікробіологія   2.Наступні дисципліни інфекційні хвороби, травматологія, хірургія   3.Внутрішньопредметна інтеграція: Профілактика інфекційних захворювань	Види імунітетів, вакцинні штами збудників, їх характеристики, поняття про вакцини і сироватки     Специфічна профілактика правця і сказу.     Напрямки боротьби із інфекційними захворюваннями, специфічна профілактика.	Організовувати екстрену профілактику правця і сказу.

Зміст теми заняття.

Активна імунізація людей - це найефективніший засіб специфічної профілактики інфекційних хвороб. У боротьбі з інфекційними хворобами профілактичні щеплення мають велике значення для зниження інтенсивності та припинення епідемічного процесу. Завдяки масовому охопленню населення щепленнями була ліквідована натуральна віспа, а захворюваність на інфекції, що керуються засобами імунопрофілактики, різко знизилась. ВООЗ прийняла “Розширену програму імунізації” дітей усього світу, яка містить пропозиції щодо щеплювальної тактики для кожної країни залежно від епідемічної ситуації й економічного рівня.