Журнал обліку виробничого травматизму, пов’язаного з ризиком інфікування

(травми, порізи, уколи незнезараженими інструментами,

забруднення слизових оболонок біологічним матеріалом)

№	ПІБ, посада особи, яка отримала травму	Вік	Обставини травми, за можливості вказати ПІБ хворого, адресу, № амбулаторної карти	Надання первинної допомоги	Заходи щодо травми, в т.ч. лабораторні обстеження
1	2	3	4	5	6

Для надання медичної допомоги кожний стоматологічний кабінет має бути укомплектований аптечкою термінової допомоги. До складу аптечки входять:

- напальники з розрахунку 1-2 шт. на кожного працівника;

- лейкопластир – 1 котушка;

- ножиці – 1 шт.;

- перманганат калію в наважках (0,05 г) – 3 шт.;

- посудина для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 л;

- спирт етиловий 70° – 50 мл;

- тюбик-крапельниця з 30% розчином альбуциду – 1-2 шт.;

- 5% спиртовий розчин йоду – 1 фл.;

- 3% розчин перекису водню – 1 фл.;

- рукавички гумові – 3 пари;

- бинт, ватні тампони;

- наважки дезінфікуючих засобів (зберігаються окремо):

· хлорамін (30,0 г) – 3 шт.;

· хлорцин (30,0 г) – 3 шт.;

- посудина для розведення деззасобів – 1 шт.

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медичного працівника, забруднення їх біологічним матеріалом від ВІЛ-інфікованого розцінюються як аварія. У цьому випадку, крім обробки шкіри та слизових оболонок за методикою, зазначеною вище, проводяться обов’язкова реєстрація випадку аварії, обстеження та превентивне лікування медичного працівника за його згоди.

Журнал реєстрації аварій ведеться в усіх медичних закладах (табл. 9).

Таблиця 9

Форма журналу аварій

№ п/п	Дата і час аварії	Характер аварії	Робота, яка виконувалась під час аварії	ПІБ потерпілого	Джерело можливого зараження	Особистий код чи ПІБ особи (за її згоди)
1	2	3	4	5	6	7

 

Відомості, занесені в журнал аварій, підписує завідувач відділення або його заступник і голова режимної комісії.

Забір крові в медичного працівника для обстеження на наявність антитіл до ВІЛ проводиться в день аварії, через 3, 6 і 12 місяців.

Специфічна профілактика інфекцій, що передаються парентеральним шляхом

Профілактика вірусного гепатиту В (ВГВ)

Медичний персонал стоматологічної клініки (лікар-стоматолог, медична сестра) належить до групи підвищеного ризику зараження парентеральними інфекціями, тому підлягає плановій вакцинації проти ВГВ. Щеплення виконують генно-інженерною вакциною за схемою 0-1-6 міс.

Для екстреної вакцинації осіб, які мали ризик інфікування вірусом гепатиту В, одночасно з вакциною вводиться внутрішньом’язово імуноглобулін проти ВГВ не пізніше, ніж через 24 год. після можливого інфікування. Вакцину вводять за схемою: першу дозу – відразу після можливого інфікування, другу – через 1 міс., третю – через 2 міс. і четверту – через 12 міс. Схеми вакцинації та дози для кожної окремої вакцини можуть бути змінені згідно з їхніми інструкціями. Якщо після закінчення повного курсу вакцинації рівень антитіл до НBsAg визначається нижче за 100МЕ/л, уводять ще одну бустерну дозу вакцини.

Профілактика ВІЛ-інфекції

Якщо аварія мала місце під час роботи з біоматеріалом, про який заздалегідь було відомо, що він інфікований ВІЛ, потерпілому проводиться екстрена профілактика азидотимідином (АЗТ) чи його аналогами дозою 800-1000 мг/добу протягом 3 тижнів (за згоди потерпілого). Розпочинати профілактику антиретровірусними препаратами бажано якнайшвидше, але не пізніше 24-36 год. після факту аварії.

Питання для самоконтролю

1. Визначення госпітальних інфекцій.

2.  Характеристика госпітальних штамів мікроорганізмів.

3. Особливості епідеміології госпітальних інфекцій, механізми їх передачі.

4. Характеристика артифіціального механізму передачі.

5. Внутрішньолікарняні інфекції медичного персоналу.

6.  Напрямки боротьби і профілактики госпітальних інфекцій.

7. Архітектурно-планувальні, дезінфекційні заходи, протиепідемічний режим у лікувальних закладах.

8. Основні напрямки профілактики ВЛІ в умовах стоматологічних клінік.

Тести для самоконтролю

1. Зростання захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції не пов’язане зі:

a) збільшенням кількості стаціонарних хворих;

b) будівництвом великих лікарняних комплексів;

c) широким використанням антибіотиків;

d) широким застосуванням одноразового інструментарію;

e) збільшенням кількості парентеральних маніпуляцій.

2. Як слід обробляти руки медичним працівникам, якщо на них потрапила кров або виділення хворого:

a) вимити руки під проточною водою з милом, потім протирати протягом 2 хв. тампоном, змоченим у дезінфікуючому розчині;

b) протерти руки тампоном, змоченим у дезінфікуючому розчині (70% етиловий спирт та ін.);

c) протирати руки протягом 2 хв. тампоном, змоченим у дезінфікуючому розчині та через 5 хв. вимити в проточній воді;

d) вимити руки під проточною водою з милом, витерти одноразовою серветкою;

e) вимити руки під проточною водою з розчином антисептика.

3. Генеральне прибирання процедурного кабінету слід проводити:

a) щоденно в кінці робочого дня;

b) щоденно до початку роботи із застосуванням дезінфікуючого розчину для миття підлоги;

c) один раз за 7 днів, використовуючи дезінфектант для миття стін і підлоги, а потім бактерицидне УФ-опромінення;

d) після кожної робочої зміни із застосуванням дезінфікуючого розчину для миття підлоги;

e) кожні 3 дні з використанням дезінфікуючих розчинів для миття стін і підлоги.

4.Факторами ризику виникнення внутрішньолікарняних інфекцій є всі, крім одного:

a) тривалість госпіталізації;

b) стать хворого;

c) вік хворого;

d) кількість парентеральних втручань;

e) наявність супутніх хвороб.

5. Яку з даних ситуацій можна трактувати як внутрішньолікарняне зараження:

a)  черевний тиф, діагностовано у хворого з діагнозом "пневмонія" за результатами серологічних досліджень на 10 день госпіталізації в терапевтичне відділення;

b)  сальмонельоз, діагностовано при бактеріологічному дослідженні у хворого з кишковою інфекцією на 4 день госпіталізації;

c) пневмонія у хворого на грип, виявлена в стаціонарі на 2 день госпіталізації;

d)  кір (плями Філатова), виявлений на 5 день госпіталізації у хворого на пневмонію;

e) краснуха, діагностована у хворого в травматологічному відділенні на 22 день.

6. У якому відділенні ризик виникнення внутрішньолікарняних інфекцій найнижчий?

a) опікове;

b) неврологічне;

c) хірургічне;

d) променевої терапії;

e) пологове.

7. Які збудники не можуть передаватися повітряно–пиловим шляхом при внутрішньолікарняному інфікуванні?

a) шигели;

b)  легіонели;

c) стрептококи;

d)  стафілококи;

e) пневмоцисти.

8. До внутрішньолікарняних інфекцій не належать:

a) інфікування пацієнтів у стаціонарах;

b) інфікування пацієнтів у поліклініці;

c) інфікування дитини в дитячому навчальному закладі;

d) інфікування медичної сестри під час надання медичної допомоги;

e) інфікування стоматолога вірусним гепатитом В під час екстракції зуба.

9. Для "госпітальних штамів" не характерна:

a) фагорезистентність;

b) резистентність до антибіотиків;

c) чутливість до антибіотиків;

d) резистентність до дезінфектантів;

e) стійкість до ультрафіолетового опромінення.

10. Для зниження захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції не доцільно:

a) скорочення терміну лікування хворих у стаціонарі;

b) зменшення кількості інвазивних втручань;

c) використання одноразового інструментарію;

d) планове введення медичному персоналу нормального людського імуноглобуліну;

e) контроль за виконанням дезінфекційно-стерилізаційного режиму.

Рекомендована література

Основна

· Беляков В.Д. Эпидемиология / В.Д. Беляков, Р.Х. Яфаев. – М.:Медицина, 1989. – 416 с.

· Епідеміологія; за ред. Синяка К.М. – К.:Здоров’я, 1993. – 464 с.

· Ющук Н.Д. Эпидемиология / Н.Д. Ющук.– М.:Медицина, 1993.–336 c.

· Инфекционные болезни и эпидемиология: [учебник] / В.И.Покровский, С.Г.Пак, Н.И.Брико, Б.К.Данилкин. – 2-е изд. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 816 с.

Додаткова

· Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб; за ред. Андрейчина М.А., Возіанової Ж.І. [ та ін. ]. – К., 2002.

· Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней; под ред. Покровского В.Н. – М.: Медицина, 1993.

·  Руководство к практическим занятиям по эпидемиологии инфекционных болезней: [учебн. пособ.]; под ред. В.И.Покровского, Н.И.Брико. – 2-е изд. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2007. – 768 с.