Основні напрямки профілактики ВЛІ серед медичного персоналу

1. Скринінг медичного персоналу на наявність інфекцій. Обстеження проводиться при прийомі на роботу й надалі 1 раз за 6 міс. протягом усього терміну роботи на туберкульоз (флюорографічне обстеження), сифіліс (RW), гепатит В (HbsAg) і С (а/т HCV), ВІЛ-інфекцію (а/т до ВІЛ).

2.Навчання персоналу стандартним технологіям виконання діагностичних і лікувальних процедур.

3. Ефективна дезінфекція й стерилізація медичного інструментарію, контроль за їх виконанням у лікувальних закладах.

4.Визначення професійних факторів ризику та процедур, пов’язаних із підвищеним ризиком інфікування та дотримання правил техніки безпеки за їх виконання. Так, працюючи з гострими медичними інструментами, необхідно виконувати такі правила:

- не знімати голку з використаного шприца до закінчення дезінфекції;

- не надягати ковпачок на голку шприца;

- збирати голки, які розсипалися, за допомогою магніту;

- знищувати голки й шприци безпечним способом;

- не згинати, не ламати й не відокремлювати голки від шприців без дезінфекції;

- зберігати використані шприци в щільних контейнерах.

5. Упровадження нових медичних технологій, що знижують ризик передачі збудників внутрішньолікарняних інфекцій (використання вакуумних систем для взяття крові при лабораторних дослідженнях).

5. Забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту. Під час маніпуляцій, що можуть супроводжуватися попаданням крові й інших біологічних рідин на шкіру та слизові оболонки персоналу, обов’язковим є використання гумових рукавичок, масок, окулярів, захисних екранів тощо.

6. Вакцинація медичного персоналу проти гепатиту В, дифтерії, правця та ін. Медичний персонал рекомендується щеплювати під час навчання в медичних навчальних закладах, що обумовлено високим ризиком травмування в перші роки роботи.

7. Виконання екстреної профілактики в аварійних ситуаціях, коли виникає реальна загроза зараження при контакті з хворим. Мета екстреної профілактики – перервати інфекційний процес у інкубаційний період до появи перших проявів хвороби. Так, при контакті з хворими на особливо небезпечні хвороби (холера, чума) призначають антибіотикопрофілактику, за ризику інфікування ВІЛ – антиретровірусну терапію протягом 3 тижнів.

Під час виконання лікувально-діагностичних процедур можуть виникати ситуації, що супроводжуються порушенням цілості шкірних покривів медичного персоналу або попаданням крові та інших біологічних рідин пацієнта на слизові оболонки, неушкоджену шкіру медичних працівників.

Тактика при пораненнях, контакті з кров’ю, іншими біологічними матеріалами пацієнта (витяг із наказу №120 від 25.05.2000 р. «Про удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД»)

 

· Якщо контакт із кров’ю або іншим біоматеріалом пацієнта супроводжувався порушенням цілості шкіри (укол, поріз), то потерпілий повинен:

- зняти рукавички робочою поверхнею всередину;

- видалити кров із рани;

- ушкоджене місце обробити розчином дезінфектанту (70° етиловим спиртом або 5% настойкою йоду);

- ретельно двічі вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70° етиловим спиртом;

- на рану накласти пластир, надіти напальник;

- за необхідності одягти нові гумові рукавички та продовжити роботу.

· Якщо контакт із кров’ю або іншою біорідиною не супроводжувався порушенням цілості шкіри, необхідно:

- обробити місце забруднення 70% етиловим спиртом або 3% розчином хлораміну;

- промити його водою з милом і повторно обробити спиртом.

· У разі попадання біоматеріалу пацієнта на слизові оболонки медичного працівника необхідно вжити таких заходів:

а) ротову порожнину прополоскати 70° етиловим спиртом;

б) порожнину носа закапати 30% розчином альбуциду;

в) очі промити водою (чистими руками) і закапати 30% розчином альбуциду.

Для обробки носа та очей можна використовувати 0,05% розчин перманганату калію.

· У разі попадання біоматеріалу пацієнта на халат, одяг необхідно:

- одяг зняти і замочити в дезрозчині;

- шкіру рук та інших ділянок тіла, забруднених крізь одяг, протерти 70° етиловим спиртом, потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

- забруднене взуття двічі протерти ганчір’ям, змоченим у розчині дезінфікуючого засобу (3% розчин хлораміну).

Про кожний випадок ушкодження, пов’язаний із можливим інфікуванням під час виконання професійних обов’язків, персонал повинен інформувати керівника клініки (кабінету) та реєструвати в журнал обліку виробничого травматизму (табл. 8).

 

Таблиця 8