Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахнках в банку

Документ, за допомогою якого банк здійснює списання із поточного рахунку підприємства плату за розрахунково-касове обслуговування є “ Меморіальний ордер

 Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку підприємства є банківська виписка, до якої банком додаються документи, на підставі яких проводилися розрахунки.

Після доставки касиром виписки на підприємство здійснюється її опрацювання головним бухгалтером. Опрацювання банківської виписки включає в себе три етапи:

1) до банківської виписки, у порядку здійснення відображених у ній операцій, прикріплюються всі додані до неї банком первинні документи. Зауважимо, що на суму знятої із поточного рахунку до каси підприємства готівки банк не надасть жодного документа. В цьому випадку до банківської виписки додається квитанція від прибуткового касового ордера, яка засвідчує оприбуткування грошей до каси. За умов, коли підприємство вносило до банку готівку із каси, то до виписки по поточному рахунку банком буде доданий ордер (третя частина від

об’яви про внесення готівки), що засвідчує факт здійснення операції;

2) заключається у встановленні і зазначенні у виписці білякожної суми номера того бухгалтерського рахунку, у кореспонденції з яким пов’язане надходження або списання коштів із поточного рахунку;

3) полягає у перенесенні узагальнених даних із виписки по дебету і кредиту поточного рахунку одним рядком до журналу–ордеру № 2 при журнально-ордерній формі обліку, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розділ ІІ Відомості 1-М

Облік операцій на валютних рахунках в банках регламентується декретами Кабінету Міністрів України, правилами НБУ та положеннями Міністерства фінансів України.

Для обліку грошових коштів використовуються такі субрахунки:

— 312-1 «Валютний рахунок у країні»;

— 312-2 «Валютний рахунок за рубежем»;

— 312-3 «Транзитний валютний рахунок».

Аналітичні рахунки відкриваються з такою установкою, щоб можна було забезпечити дані про залишки і рух коштів за кожною валютою окремо (валютні рахунки в доларах США, англійських фунтах стерлінгів, індійських рупіях, китайських юанях, євро тощо). Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» здійснюються на підставі виписок банку та доданих до них розрахунково-платіжних документів:

― технічної документації — паспортів на машини й устаткування, інструкцій з монтажу;

― товарно-супровідної документації — сертифікатів якості, пакувальних листів, комплектуючих відомостей;

― транспортної, експедиторської та страхової документацій — залізничних накладних, коносаментів, накладних повітряного, морського, авіаційного та автомобільного транспорту, страхових полісів;

― складської документації — приймальних актів порту, докових розписок про приймання товарів тощо;

― митної документації — вантажних митних декларацій, довідок про сплату мита і зборів, податку на додану вартість;

― розрахункової документації — рахунків-фактур, розрахункових специфікацій, перевідних векселів; банківської документації — доручення на оплату, відкриття акредитивів, чекових книжок тощо.

При обробленні первинних документів необхідно їх вартісні показники, що наведені в іноземній валюті, перерахувати в національну валюту України за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій (виписки доручення на перерахування коштів іноземному партнеру, виписка прибуткових чи видаткових касових ордерів, митного оформлення експортно-імпортних операцій та ін.).

У регістрах бухгалтерського обліку записи робляться одночасно в іноземній валюті та в гривнях (у чисельнику зазначається іноземна валюта, а в знаменнику — гривні за курсом на день здійснення операції).

Дата перерахунку іноземної валюти в гривні залежить від змісту операції:

• реалізація продукції і товарів іноземному партнеру — дата митного оформлення; імпорт сировини, матеріалів, робіт і послуг — дата митного оформлення; банківські операції — дата зарахування чи списання іноземної валюти; касові операції — дата оприбуткування чи видачі грошей;

• погашення заборгованості, виданої під звіт, — дата затвердження авансового звіту; формування статутного фонду — дата установчого договору;

• складання бухгалтерського звіту — останній курс котирування у звітному періоді.

Коливання курсу іноземних валют по відношенню до гривні викликають курсові різниці, які потрібно відображати в обліку за всіма активами і пасивами балансу. Курсові різниці виникають і обліковуються у випадках зміни курсу валют у період між: відвантаженням продукції та отриманням платежу; отриманням запасів і датою погашення заборгованості постачальнику; отриманням позик та їх погашенням; отриманням векселя та його оплатою; видачею коштів на відрядження та отриманням авансового звіту; оцінкою окремих видів отриманого майна на дату реєстрації в обліку та оцінкою на дату складання балансу.

При купівлі валюти в банку складаються бухгалтерські проводки:

1. На загальну вартість закупки валюти перераховується банку

необхідна сума:

— Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

— Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

2. Нараховано пенсійний збір:

— Дт 92 «Адміністративні витрати»;

— Кт 651 «Розрахунки із пенсійного страхування».

3. Перераховано суму пенсійного збору:

— Дт 651 «Розрахунки із пенсійного страхування»;

— Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

4. Нараховано суму комісійної винагороди банку:

— Дт 92 «Адміністративні витрати»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

5. Перераховано банку за послуги з придбання валюти:

— Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

6. Зараховано на поточний рахунок кошти в іноземній валюті:

— Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

7. Відображення різниці між курсом купівлі та валютним курсом:

— Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

8. Повернуто банком суму невикористаних коштів, перерахованих для купівлі іноземної валюти:

— Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

При продажу валюти складаються записи:

1. На суму списаної на продаж іноземної валюти за курсом, що діяв на момент здійснення операції, роблять:

— Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

— Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

37

2. Доход від реалізації іноземної валюти за курсом зараховують:

— Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— Кт 711 «Доход від реалізації іноземної валюти».

3. Нарахування винагороди банку записують:

— Дт 942 «Собівартість реалізації іноземної валюти»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

4. Зарахування на поточні рахунки за реалізовану іноземну валюту за мінусом комісійної винагороди записують:

— Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

5. Відображення різниці між курсом валют на дату списання та дату продажу записують:

— Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

— Кт 714 «Доход від операційної курсової різниці».

6. Списання собівартості проданої валюти відображають:

— Дт 942 «Собівартість реалізації іноземної валюти»;

— Кт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

7. Визначення фінансового результату від реалізації валюти порівнянням доходів та витрат відображають:

— Дт 711; Кт 79:

— Дт 79; Кт 942;

— Дт 79; Кт 942;

— Дт 714; Кт 79.

Різниця між оборотами рахунка 79 показує результат, який оформлюється записом: Дт 79; Кт 44.

Рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» кореспондує з тими ж рахунками, що й поточні рахунки в національній валюті