Оформлення розрахункових документів та приймання їх установами банків

Нормативним документом, який врегульовує питання оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків є Інструкція “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, яка затверджена Постановою Національного банку України від 02.08.1996 р.№ 204 з подальшими змінами і доповненням. Зазначеним нормативним документом визначено, що розрахунковi документи, якi подаються клiєнтами в банк у паперовiй формi, мають вiдповiдати вимогам установлених стандартiв та вмiщувати (залежно вiд їх форми) такi реквiзити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, мiсяць, рiк його виписки. Число та рiк вказуються цифрами, мiсяць — лiтерами. На розрахункових документах, якi заповнюються за допомогою технiчних засобiв, до- пускається зазначення мiсяця цифрами (01–12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштiв: повна назва або її офiцiйне скорочення, якi вiдповiдають зареєстрованим в установчих документах, iдентифiкацiйнi коди за Єдинимдержавним реєстром пiдприємств i органiзацiй України (далi за текстом — код);

г) назви банкiв платника та одержувача, їх мiсцезнаходження та умовнi номери за МФО (код банку).

д) суму платежу цифрами та лiтерами. При зазначеннi суми цифрами роздiловим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цiлих гривнях, так i сума копiйок.

Наприклад: 123,45. При зазначеннi суми лiтерами перше слово починається з великої лiтери,

назва грошової одиницi вказується у скороченiй формi, а сума копiйок — цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тiльки з копiйок, то обов’язковим є написання слiв “Нуль грн.”, а у разi вiдсутностi в сумi копiйок обов’язковим є написання слiв “00 коп.”;

е) призначення платежу: назву товару (виконаних робiт, наданих послуг), посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюється операцiя (договiр, рахунок, товарно-транспортний документ та iнше), iз зазначенням його номера й дати, назви i вiдповiдної статтi закону, якою передбачено безспiрне списання (стягнення) коштiв, тощо. Замiсть назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, якi вiдповiдно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквiзит “Призначення платежу” обов’язково має додатково вмiщувати данi про змiст операцiї, за якою здiйснюється рух коштiв, а також код країни, в якiй одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фiзичних осiб — країна постiйного проживання). Цi данi мають бути вiдображенi у виглядi семизначно-

го коду, що утворюється таким чином: першi чотири знаки — код операцiї за стандартною класифiкацiєю платiжного балансу, останнi три знаки — код країни одержувача платежу за Kласифiкатором країн свiту (ДK007-96);

є) на першому примiрнику (незалежно вiд способу виготовлення розрахункового документа) — вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб платника або (та) одержувача коштiв.

ж) коди бюджетної класифiкацiї та строк настання платежу (у разi перерахування коштiв до бюджету);

з) суму податку на додану вартiсть (цифрами) або напис “без податку на додану вартiсть”.

Якщо хоча б один iз зазначених реквiзитiв (якщо вони передбаченi формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановленi цiєю Iнструкцiєю, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсимiле при вчиненнi пiдпису, виправлення й пiдчистки в розрахункових документах не допускаються. Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному виглядi, отриманих вiд своєх клiєнтiв та клiєнтiв iнших банкiв, за винятком випадкiв, обумовлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

У разi вiдмови прийняти вiд клiєнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боцi напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на роздiл (пункт) нормативно-правового акта Нацiонального банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за пiдписами виконавця i головного бухгалтера, завiреними штампом банку) та повернути документ клiєнту.

Вiдповiдальнiсть за правильнiсть внесених у розрахунковий документ даних, у тому числi номерiв рахункiв (у тому числi реєстрацiйних), кодiв банкiв, суми податку на додану вартiсть та кодiв бюджетної класифiкацiї несе пiдприємство чи фiзична особа, яка оформила документ.

Kлiєнт, виходячи iз своїх технiчних можливостей та технiчних можливостей банку, в якому вiн вiдкрив рахунок, може подавати до банку розрахунковi документи як у паперовiй формi, так i у виглядi елек- тронних розрахункових документiв (електронних повiдомлень) каналами зв’язку. Спосiб подання ним документiв до банку передбачається в договорi на розрахунково-касове обслуговування.

Паперовi розрахунковi документи, як правило, виписуються з використанням технiчних засобiв за один раз пiд копiрку у двох примiрниках, платiжнi вимоги та документи пiдприємств, якi обслуговуються в однiй установi банку, — в трьох примiрниках (якщо застосування копiрки неможливе, то на всiх тотожних примiрниках у правому верхньому кутi мають бути вмiщенi послiдовнi порядковi номери).

Kошти списуються з рахунку платника тiльки на пiдставi першого примiрника розрахункового документа. Розрахунковi документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мiнiмального розмiру суми.