Спосіб ремонту, який належить до методу ремонту встановлення

 додаткових елементів:

+1) ремонт тріщин установленням фігурних вставок;

2) ремонт тріщин зварюванням способом “відпалюваних” валиків;

3) ремонт тріщин накладанням епоксидної композиції;

4) ремонт тріщин нанесенням анаеробних герметиків.

 

Способи, що належать до методу ремонту встановленням

 додаткових елементів:

1) відновлення посадочних отворів у корпусах нанесенням гальванічних

 покрить;

+2) відновлення посадочних отворів у корпусах запресуванням суцільних

 втулок;

3) відновлення посадочних отворів у корпусах розточуванням;

4) відновлення посадочних отворів у корпусах приварюванням шару

 порошку.

 

Дефекти, які доцільно відновлювати встановленням додаткових

 елементів:

1) знос поршневих пальців;

2) знос шийок колінчастих валів;

3) знос зубів борін;

+4) знос циліндрів у блоках-картерах.

 

35. Процеси зношування, що належать до механічного зношування:

1) окиснювальне зношування;

+2) абразивне зношування;

3) зношування за фретинг-корозії;

4) кавітаційне зношування;

 

Методи вивчення зносу деталей, що не потребують розбирання

 вузлів машини:

1) мікрометричне вимірювання;

2) профілографування поверхонь;

+3) визначення зносу за вмістом продуктів зношування у мастилі;

4) визначення зносу за втратою маси;

 

Комбіновані способи усунення тріщин у чавунних корпусних

 деталях застосовують для:

1) зменшення вартості робіт з відновлення;

2) збільшення продуктивності праці під час відновлення;

+3) герметизації і забезпечення рівноміцності з основним металом;

4) збільшення товщини нанесеного шару матеріалу;

 

Методом нанесення компенсуючого шару вважають:

1) передпродажне діагностування с.-г. машин;

+2) наплавлення, напилювання, металізація, застосування полімерів;

3) розподіл запасних частин між аграрними підприємствами;

4) проведення робіт з регламенту середнього ремонту.

 

39. Напрацювання на відмову вимірюються у:

1) відсотках;

+2) одиницях часу або напрацювання;

3) кілограмах;

4) є безрозмірною величиною.

 

Стан об’єкта, який відповідає всім вимогам нормативно-технічної

 та конструкторської документації називають:

1) допустимий;

+2) справний;

3) працездатний;

4) граничний стан.

 

Зношування контактних тіл за незначних коливальних відносних

 переміщень називається:

+1) фретинг-корозія;

2) знос від втомленості;

3) окиснювальне зношування;

4) адгезійне зношування.

 

Руйнування металів внаслідок хімічної або електрохімічної

 взаємодії з навколишнім середовищем називається:

+1) кородування;

2) зношування;

3) старіння;

4) деформування.

 

43. Причинами виникнення відмови може бути:

1) кородування;

2) зношування;

3) старіння;

+4) всі перераховані варіанти.

 

Пошкодження матеріалів, що передбачають зміну їх

фізико-механічних властивостей у часі в умовах тривалого

зберігання чи транспортування:

+1) корозія;

2) зношування;

3) наріст;

4) деформування.

 

45. Визначення терміна “ремонт”:

+1) це комплекс робіт, спрямованих на підтримання і відновлення

справності та працездатності машин або їх складових частин;

2) це процес визначення технічного стану без розбирання з метою

 встановлення доцільності подальшої експлуатації, потреби в ТО

 чи ремонті машини;

3) це комплекс організаційно-технічних заходів, які проводяться з метою

забезпечення працездатності машин протягом усього терміну експлуатації;

4) це регулювання та відновлення пошкоджених нерозбірних з’єднань.

 

Чим відрізняється технологія ремонту машин від технології

 їх виготовлення?

+1) способом впливу на несправні складові частини машин;

2) сукупністю методів обробки;

3) процесом якісної зміни предметів;

4) всі перераховані варіанти.

 

47. Несправний стан – це:

1) порушення працездатності об’єкта;

2) відповідає всім вимогам НТД;

+3) стан об’єкта, за якого він не відповідає хоча б одній з вимог

нормативно-технічної документації;

4) стан об’єкта, за якого він не здатний виконувати виробничі функції.