За наявності допустимого розміру деталі під час поточного

   ремонту:

+1) деталь може допрацювати до наступного поточного ремонту;

2) деталь може відпрацювати інтервал часу між капітальними ремонтами;

3) деталь ще здатна відпрацювати якийсь період часу;

4) деталь здатна допрацювати до наступного після ремонту технічного

 обслуговування.

 

Фізичні явища, що лежать в основі капілярного методу

    дефектування:

+1) дифузія, поглинання;

2) намагнічування, розмагнічування;

3) адгезія;

4) розмагнічування, адгезія.

107. Технологічний процес – це:

+1) сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей

 і форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату для одержання готової

 продукції;

2) способи впливу на несправні складові частини або об’єкти з метою

 реалізації (використання) їх залишкового ресурсу за мінімальних затрат

 праці і коштів;

3) процес якісної зміни предметів природи;

4) всі варіанти.

 

Основний параметр, що використовують для дефектування

   пружини стиснення:

1) довжина пружини у вільному стані;

2) зусилля стиснутої пружини;

+3) зусилля стискання пружини до робочої висоти;

4) зусилля розтягування пружини до робочої висоти.

 

Спосіб намагнічування деталей, який використовують під час

   магніто-порошкової дефектоскопії:

+1) полюсне;

2) перпендикулярне;

3) повздовжнє;

4) поперечне.

 

Комплекс робіт для визначення стану деталей і можливості їх

   повторного використання називають:

1) комплектування;

+2) дефектування;

3) дефектоскопія;

4) діагностика.

 

111. До об’єктивних методів дефектування відносять:

+1) контроль граничними калібрами, вимірювання мікрометром,

 вимірювання штангензубоміром;

2) огляд, обмацування;

3) огляд, вимірювання граничними калібрами;

4) обмацування, вимірювання нутроміром.

 

Метод дефектування, який дозволяє виявити внутрішні дефекти

   деталі:

1) магнітний;

2) люмінесцентний;

+3) ультразвуковий;

4) органо-лептичний.

 

Дефекти, які можна визначати за допомогою ультразвукової

   дефектоскопії:

1) зовнішні тріщини;

+2) внутрішні пори, внутрішні включення інших металів;

3) залишкові напруги від циклічних навантажень;

4) відхилення форми поверхні деталі.

 

Дефекти, які дозволяє визначати магніто-порошкова

 дефектоскопія:

1) внутрішні дефекти (пори, раковини);

+2) поверхневі та підповерхневі тріщини;

3) неметалічні включення;

4) всі перераховані.

 

115. Метод ремонтних розмірів передбачає:

1) електромеханічну обробку деталі;

+2) установлення додаткової деталі;

3) нанесення полімерного покриття;

4) електрошлакове наплавлення.

 

116. Кращий спосіб видалення старої фарби з деталей:

1) парою;

2) водою під високим тиском;

3) механічний;

+4) комбінований.

 

Чим вимірюється овальність і конусність циліндричних

   внутрішніх поверхонь?

1) штангенциркулем;

+2) індикаторним нутроміром;

3) мікрометром;

4) лінійкою.

 

118. Призначення дефектоскопа ПМД-70:

+1) пошук прихованих дефектів;

2) вимір напруги в мережі;

3) вимір освітленості;

4) вимір невидимого випромінювання.

 

119. Метод відновлення регулюванням передбачає:

1) відновлення першопочаткової посадки спряження;

2) відновлення жорсткості з’єднання деталей;

3) слюсарно-механічну обробку базової деталі;

+4) установлення додаткових компенсуючих елементів.

 

Чим і як проводять зняття підшипників з вала?

1) ударними інструментами, докладаючи зусилля до внутрішнього кільця

 підшипника;

+2) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

 внутрішнього кільця підшипника;

3) за допомогою знімачів, пристроїв і пресів, докладаючи зусилля до

 зовнішнього кільця підшипника;

4) зубило та молоток.

 

Методи дефектування, якими можна знайти тріщини на поверхні

   деталі:

+1) капілярним, люмінесцентним, магніто-порошковим;

2) рентгенівським, ультразвуковим;

3) ультрапроменевим, рентгенівським;

4) інфрачервоним, ультрафіолетовим.

 

Синтетичні мийні засоби використовують для очищення деталей,

   що виготовлені з матеріалів:

1) кольорові сплави;

2) чавун;

3) сталь;

+4) всі перераховані.