Економічна сутність ринку, його функції та структура

Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Цикорій»

Вiдкрите акцiонерне товариство "ЦИКОРIЙ" створено в 1995 роцi на базi Чуднiвського цикорiєсушильного заводу.

Цикорiєсушильний завод засновано в 1948 роцi. В той час працював тiльки один цех по випуску сушеного цикорiю. Виробництво носило сезонний характер, було маломеханiзованим i збитковим. З 1979 року завод реконструюється, проводиться механiзацiя, лiквiдуються сезоннi роботи. В 1982 роцi налагоджено випуск готового продукту цикорiю, що дало змогу щорiчно отримувати вагомi прибутки. Проведено велику роботу по покращенню соцiального розвитку: побудовано житло, медпрофiлакторiй, дитячий садок та iнше.

Структура управлiння пiдприємством наступна: плановий вiддiл, бухгалтерiя, виробничий вiддiл, лабораторiя по визначенню якостi продукцiї.Виробничий процес по виготовленню продукцiї має наступнi процеси: мийка, рiзання та сушiння коренiв цикорiю (в сушильному цеху, екстракцiя розчинного цикорiю, фасування, стерилiзацiя та пакування (в цеху обжарювання), фасування сушених коренiв у мiшкотару (в цеху пакування). Його виробнича база займає площу 16,4 га.

Виробничі цехи:

– сушильний – 1264 кв.м.,

– цех розчинного цикорію – 1080 кв.м.,

– цех смаженого та меленого цикорію – 250 кв.м.,

– овочесховище – 2400 кв.м. на 3000 тонн,

– очисні споруди – ЗКУ – 200,

– мазутосховище – на 800 тонн.

Складські приміщення – загальна площа 4800 кв.м.. Кагатне поле для зберігання сировини – 16000 кв.м., загальний об‘єм зберігання коренів цикорію – 15000 тонн.

Під`їздні шляхи – залізнична колія та автомобільна асфальтована дорога.

Роботу виробничих цехів забезпечує котельня де встановлені котли марки ДКВР. Котельня працює на мазуті. Потужність котельні 17 т. пари за годину.

Потужності по виробництву продукції товариства наступні: цикорій сушений – 2000 тонн в рік, цикорій розчинний – 600 тонн в рік, але підприємство працює по мірі реалізації продукції.

Підприємство виробляє: цикорій сушений – 70 тонн, цикорій розчинний класичний – 42 тонн, цикорій розчинний з шипшиною – 4,5 тонн, цикорій розчинний з глодом – 4,5 тонн, цикорій розчинний з м‘ятою, мелісою – 6,5 тонн, цикорій розчинний в флягах – 145,5 тонн.

Відстань розташування підприємства від: райцентру – 4 км., м. Житомира – 58 км., м. Бердичева – 45 км., від ж. д. станції – 0,5 км..

Підприємство має транспортні засоби для постачання продукції замовнику згідно потреб – вантажні та легкові автомобілі.

На підприємстві на початок 2010 року працювало 406 чоловік. 01.01.2010р. прийнято на роботу 44 працівника, 15.02.2010 р. звільнено 5 працівників, 01.07.2010 р. звільнено 31 працівник.

1.05.2010р. вибуло основних засобів на суму 2 тис. грн., 15.03.2010р. введено в дію основних засобів на суму 12 тис. грн., а 01.07. 2010 р. введено в дію основних засобів на суму 25 тис. грн.

Персонал складають громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди).

Проблемні питання: розширення сфери збуту продукції, санаторно-лікувальні заклади, заклади громадського харчування, військові частини та колії посиленого режиму, залучення до співпраці по вирощуванню коренів цикорію сільськогосподарських підприємств, фермерів, приватних осіб району і області.

Юридична та фізична адреса підприємства:

13224 Житомирська обл., Чуднівський р-н, с. Вільшанка, вул. Західна,3.

Об'єктом дослідження виступає діяльність ВАТ «Цикорій » за 2009-2010 роки. Аналіз проводиться на основі Додатку Г та Додатку Д, в яких подано Баланс” (Форма №1) та “Звіт про фінансові результати” (Форма №2),проведемо дослідження основних економічних показників діяльності. Результати занесено до таб.2.1.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники діяльності підприємства

№ п/п	Показники	Одиниця виміру	Роки	Відхилення 2010 р. до 2009 р.	Темпи зростання, %
1.	Основні засоби	тис. грн.		5566,9	1,9	0,034
2.	Операційні витрати	тис. грн.	1977,8	3453,9	1476,1	74,63
3.	Операційні доходи	тис. грн.		1517,9	103,9	7,34
4.	Прибуток (збиток)	тис. грн.	-799,5	-485,5		-39,27
5.	Дохід від реалізації	тис. грн.		1517,9	103,9	7,34
6.	Собівартість продукції (робіт, послуг, товарів)	тис. грн.	1336,6	1 199,8	-136,8	10,23
7.	Чисельність працівників	чол.				1,97
8.	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	194,5	293,8	99,3	51,05
9.	Кредиторська заборгованість	тис. грн.	661,4	873,1	211,7	32,01
10.	Власний капітал	тис. грн.	4 232,2	3 432,7	-799,5	18,89
11.	Адміністративні витрати	тис. грн.	343,5	381,5		11,06

Отже за даними таблиці можна зробити такі висновки, що за 2010р., порівняно з 2009 р. відбулися відхилення у як у позитивному напрямку,так і в негативному.

За період 2009-2010 на даному підприємстві відбулися наступні зміни:

У 2010 році порівняно з 2009 зменшилися такі показники:

– Собівартість продукції (робіт, послуг, товарів) на 136,8 тис. грн.

– Власний капітал на 799,5 тис. грн.

Поряд з цим збільшилися наступні показники:

– Основні засоби на 1,9 тис. грн.

– Операційні витрати на 1476,1 тис. грн.

– Операційні доходи на 103,9 тис. грн.

– Дохід від реалізації на 103,9 тис. грн.

– Чисельність працівників на 8 чол.

– Дебіторська заборгованість на 99,3 тис. грн.

– Адміністративні витрати на 38 тис. грн.

Отже, підприємство для більшої прибутковості має залучати ресурси, робити сприятливий клімат для інвесторів, збільшувати власний капітал.

 

Рентабельність оборотних засобів не розраховуємо, бо підприємство має збитки.

Розглянемо порівняльні показники за 2009 і 2010 рр. оборотних засобів у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

ВИСНОВКИ

В ході дослідження ми дійшли певних висновків. Було розглянуто сутність ринку, визначено основні функції та види ринків, з’ясовано структуру ринку.

З’ясували, що ринок – це сукупність економічних відносин між фізичними і юридичними особами (промисловими, торговельними кампаніями, корпораціями, банками), а також між державами і національними органами, міжнародними фінансово-кредитними інститутами з організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.

Було розглянуто та проаналізовано загальновизнані принципи поведінки суб’єктів господарювання на ринку.

Мета курсової роботи досягнута, а завдання, поставлені нами на початковому етапі роботи, — вирішені.

В ході дослідження здійснено аналіз основних економічних показників діяльності ВАТ “Цикорій” за 2009-2010 роки.

Показники діяльності підприємства змінились по різному. Зменшилися такі показники: собівартість продукції (робіт, послуг, товарів), власний капітал. Поряд з цим збільшилися наступні показники: операційні витрати, операційні доходи, чисельність працівників, адміністративні витрати, дебіторська заборгованість.

Отже, підприємство для більшої прибутковості має залучати ресурси, робити сприятливий клімат для інвесторів.

Аналізуючи фінансову стабільність підприємства можна дійти висновку, що власники підприємства (акціонери, інвестори та інші особи, що зробили внески у статутний капітал) завжди віддають перевагу розумному зростанню частки позичених коштів; кредитори (постачальники сировини і матеріалів, банки) навпаки, віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

Досить високі показники коефіцієнта платоспроможності, що свідчить, що у нього достатньо коштів для погашення короткострокових зобов’язань.

Проведений аналіз діяльності ВАТ «Цикорій » свідчить, що головною причиною кризового стану підприємства, що вимагає нагального вирішення є відсутність прибутку протягом звітного і попереднього року.

Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства є:

– підвищення продуктивності праці;

– фондовіддачі;

– економія матеріальних ресурсів;

– рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін.

Урахування підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності.

Підприємству необхідно активізувати політику в галузі маркетингу з метою просування своєї продукції, яка фактично за рахунок високої якості та ціни нижчої від середньогалузевої є конкурентоздатною. Важливими для вирішення є питання реклами, стимулювання збуту різними шляхами.

Тому підприємствам необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, і в залежності від того який показник змінився, приймати відповідні рішення.

 

Економічна сутність ринку, його функції та структура

 

 

Поняття "ринок"(англ. — market) — одна із найпоширеніших економічних категорій. Попри це нині існують різні альтернативні підходи до її визначення. Основні підходи до визначення поняття "ринок".

1. У побуті під ринком розуміють передусім простір (місце, територію, зону), на якому здійснюється купівля-продаж товарів (торговий зал магазину або біржі, територія сільського або міського ринку).

2. Багато економістів розглядають ринок як фазу обміну процесу відтворення. Окремі автори ототожнюють його з торгівлею або сферою обігу.

3. У багатьох визначеннях увага акцентується на системі відносин між людьми. Ринок — це відносини між людьми, що виявляються через обмін, який функціонує на основі законів товарного виробництва й обігу.

4. Ринок — це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обігу, за допомогою яких здійснюється купівля-продаж товарів і остаточне визнання їх суспільної цінності. Це центральний елемент товарного виробництва, оскільки є основним і визначальним способом зв'язку між відокремленими виробниками на основі суспільного поділу праці [6, с. 282].

Оскільки кінцеве призначення товарів і послуг полягає в їх споживанні, то очевидно, що ринок є вирішальною умовою прямого й оберненого зв'язку між виробництвом і споживанням, виконуючи функції обміну і розподілу матеріальних і духовних благ. На ринок поширюється дія всіх економічних законів товарного виробництва: вартості, попиту і пропозиції, конкуренції, грошового обігу та ін. Дія системи економічних законів надає ринку значення саморегульованої системи, яка робить вирішальний вплив на функціонування всього товарного виробництва.

Сутність ринку повніше і глибше можна розкрити через його основні економічні функції.

Економічна функція — це основне призначення, виконуване певною категорією, що виражає її сутність.

До найважливіших функцій ринку належать:

– регулююча — встановлює пропорції між виробництвом і споживанням в асортиментній структурі, підтримує збалансованість попиту і пропозиції за обсягом і ціною, регулює виробництво товарів і надання послуг;

– стимулююча — сприяє заохоченню тих, хто зменшує індивідуальні витрати праці, а також підвищенню продуктивності праці із застосуванням найновіших досягнень науки, техніки й управління;

– розподільча — встановлює необхідні відтворювальні пропорції, які сприяють збалансуванню економіки, забезпечує розподіл кінцевих товарів і послуг;

– інформаційна — інформує про стан справ у господарському житті. Вся ця різноманітна інформація втілена передусім у ціні, динаміка ринкових цін дає змогу робити прогнозні оцінки ринкової кон'юнктури;

– інтегруюча — об'єднує економіку в єдине ціле, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (між підприємствами, галузями, регіонами), у тому числі й зовнішньоекономічних. Далі детальніше буде розглянуто, як ринок через систему цін інформує своїх суб'єктів про стан і структуру виробництва в усіх галузях господарського життя; про стан, динаміку і тенденції розвитку сукупного попиту в суспільстві.

Ринок регулює виробництво й обіг товарів, встановлює і підтримує певні оптимальні пропорції в товарному виробництві; стимулює постійне підвищення продуктивності праці і розвиток продуктивних сил суспільства; розподіляє дохід і прибуток між його суб'єктами і диференціює суб'єктів за доходами, багатством, добробутом, поділяючи на багатих і бідних [18, с. 43].

Завдяки ринку відбувається остаточне визначення характеру праці, втіленої в товарі, і альтернативної вартості або цінності товару. Продаж товару свідчить, що в ньому справді є частка суспільно необхідних витрат праці, капіталу, фізичних і духовних сил того, хто його створив. Нереалізація товару свідчить, що суспільство не визнало витрат праці та інших цінностей на виготовлення певного товару суспільно необхідними, що ці витрати залишилися індивідуальними, не мають користі для суспільства. Тобто ринок розкриває і вирішує протиріччя між приватним і суспільним характером праці та інших витрат на виготовлення товарів і надання послуг.

Отже, можна зробити висновок, що ринок у товарному виробництві є загальним регулятором виробництва й обігу товарів і послуг. Він сприяє вирішенню трьох основних економічних завдань: що, як і для кого виробляти. Ринок допомагає визначити, виробництво яких товарів слід збільшити, а яких — зменшити, які галузі виробництва розвивати, а які скорочувати і закривати, скільки та яких товарів і послуг необхідно виготовляти для задоволення сукупного попиту.

Щоб розкрити сутність ринку, необхідно проаналізувати його структуру, тобто елементи, з яких він складається, і взаємодію цих елементів.

Структурування ринку — це поділ усієї системи ринкових відносин на специфічні групи елементів, які визначаються за вибраними критеріями.

Оскільки ринок є складним і різноманітним явищем економічного життя, такі критерії представлені в Додатку А. [8].

Найчастіше для класифікації ринкових структур застосовується критерій економічного призначення об'єктів ринкових відносин. За об'єктами купівлі-продажу ринок поділяється на такі види ринків (рис. 1.1):

– товарний, який включає ринок предметів споживання і послуг, ринки засобів виробництва, інформації та інтелектуального продукту (науково-технічних розробок), нерухомості;

– фінансовий, до якого належать ринок капіталів (інвестиційний і кредитний ринки), ринок цінних паперів (фондовий), грошовий (валютний) ринок;

– ринок праці (робочої сили).

Цей класифікаційний підхід подає ринки у вигляді секторів (сегментів), об'єднаних у коло, в якому всі сегменти ринку взаємозалежні і взаємодіють. Порушення у функціонуванні одного з них негативно позначається на всій системі.

Рис.1.1. Структура ринку за економічним призначенням об'єктів ринкових відносин.

Кожен з названих ринків дуже різноманітний і поділяється, в свою чергу, на конкретніші. Наприклад, ринок товарів включає ринок предметів споживання і послуг, ринок засобів виробництва і ринок інформації та науково-технічних розробок.

У межах ринку предметів споживання і послуг розрізняють ринки продовольчих і непродовольчих товарів; побутових, комунальних, транспортних послуг. Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фізіологічних і соціальних потреб людини. Мета споживчого ринку — досягнення рівноваги між попитом і його товарним забезпеченням.

Ринок засобів виробництва охоплює ринки машин, верстатів, нафтопродуктів, вугілля, металу та інших видів продукції виробничого призначення. Самостійність і свобода економічної діяльності господарюючих суб'єктів залежать від забезпеченості необхідними засобами виробництва, можливості вільної реалізації виготовленої продукції, встановлення на неї цін. Підприємництво неможливе без розвиненої торгівлі засобами виробництва. В умовах командно-адміністративної системи ресурси планово розподілялися за централізовано затвердженими нормативами на основі прикріплення виробників і споживачів один до одного. Така система не забезпечувала вільного вибору споживачем своїх контрагентів, наявності горизонтальних зв'язків між економічними суб'єктами, економічної конкуренції виробників. Формування реального ринку засобів виробництва передбачає необхідність створення такого його інституту, як товарна біржа, де укладають контракти між виробниками і споживачами. Було досліджено динаміку біржових продаж в Україні в 1995-2010 роках (Додаток Б, В).

Разом з тим поділ товарів на предмети споживання і засоби виробництва не можна здійснити за їх зовнішнім виглядом або сукупністю фізичних чи хімічних властивостей. Це можна зробити лише на основі функціонального призначення товарів, тобто чи буде використано цей товар для особистого або виробничого споживання. Так, частина вершкового масла, яке люди вживають у їжу, є предметом споживання, а інша частина, що йде на виготовлення тортів на фабриці, тобто використовується в харчовій промисловості, є матеріалом, тобто засобом виробництва [23, с. 371].

В умовах широкого використання у виробничому процесі науково-технічних досягнень, а також за умов інтернаціоналізації виробництва значно зростає значення ринку інформації та науково-технічних розробок, який обслуговує всі сфери людської діяльності. Його складові — ринок інновацій, винаходів; ринок інформаційного продукту (сфера інформаційних послуг); ринок продукту творчої праці (книжки, кінофільми тощо). Ринок науково-технічних розробок є системою взаємодії малих фірм, інноваційних банків, лізингових контор, науково-дослідних інститутів, науково-виробничих об'єднань. Особливу роль у цьому сегменті ринку відіграють нові інформаційні технології і комп'ютери. Необхідність повнішого вивчення й прискорення обробки великих обсягів науково-технічної інформації привела до створення національних і міжнародних спеціалізованих інформаційних банків. Інтенсивно розвивається ліцензійна торгівля [20, с. 256 ].