Підвищення ефективності функціонування підприємства на основі вдосконалення маркетингової діяльності

Проаналізувавши діяльність ВАТ „ ЦИКОРІЙ” можна зробити деякі висновки. Головним завданням підприємства є здійснення підприємницької діяльності спрямованої на отримання прибутку.

Маркетингова діяльність є основою для економічного життя кожного підприємства і держави в цілому. Комплексні маркетингові дослідження створюють обґрунтовану базу для прийняття рішень про стратегію і програму розвитку підприємницької діяльності і діяльності по збуту продукції підприємства. Прогнозування ринку, розробка стратегії і планування своїх дій на ринку, формування ринкового попиту - основні принципи маркетингової концепції керування в середині підприємства [16, с. 578 ].

В основу ефективного планування маркетингу закладено кілька принципів:

1) план маркетингу, по можливості, повинен бути дуже гнучким і при необхідності легко адаптуватися до змін на ринку;

2) плануванням повинен займатися насамперед той персонал, що потім буде запроваджувати в життя розроблені плани;

3) план маркетингу повинен бути погоджений з іншими планами підприємства і відповідати головній меті підприємства [13, с. 107 ].

В наш час Україна прямує до європейського стилю господарювання, включаючи в апарат керування службу маркетингу. Але на жаль, саме на маркетингу виробники вирішують заощадити. Це пояснюється тим, що українські виробники більше покладаються на власні сили та все ще недостатньо орієнтовані на споживача. Позначається роками сформована психологія дефіцитного ринку, коли який би товар не виробили - усе куплять. Реальна ж картина прямо протилежна - товарів достатньо. Конкуренція зростає, ефективність просування знижується, а могутні зарубіжні виробники добре володіють всіма засобами і методами для завоювання симпатій споживача. Все це практично не залишає шансів на успіх тим, хто вкладає чималі засоби в розробку і виробництво нових товарів без серйозної маркетингової підтримки.

Завдання маркетингу полягає у вивченні впливу факторів на вузькі сегменти ринку і створенні найтиповішої картини такого впливу. На поведінку споживача впливають психологічні, особистісні, соціокультурні фактори, фактори ситуаційного впливу, а також комплекс маркетингу фірми-виробника певного товару (рис.3.1).

Рис.3.1. Фактори, які впливають на поведінку покупця на споживчому ринку.

Психологічні фактори враховують те, що людина – не машина, і від неї неможливо чекати однозначного реагування. Тому треба враховувати її мотивацію, сприйняття, засвоєння інформації, вироблення певних переконань та ставлення до покупки.

До раціональних мотивів належать:

– мотив економії (прагнення заощадити гроші при купівлі);

– мотив якості товару;

– мотив здоров’я, безпеки та захищеності тощо.

До емоційних мотивів належать такі:

– мотив радості, фантазії, чуттєвості;

– мотив переваги над іншими;

– прагнення до індивідуальності та самореалізації тощо.

Отже, врахувавши ці фактори можливо досягти успіхів на споживчому ринку.

До факторів-збудників, які визначають поведінку покупця, належать і фактори ситуаційного впливу:

– зміни в макросередовищі, зокрема економічна ситуація у країні, рівень науково-технічного прогресу, зміна форм власності тощо;

– зміни обставин у покупця, зокрема зміни його фінансового стану, зміни в ціні даного товару, виникнення необхідності іншої покупки, зміни настрою покупця тощо;

– атмосфера в магазині, дії інших покупців, які можуть і стимулювати акт купівлі, і протидіяти його здійсненню. [17, с. 422 ].

Загалом фактори, які впливають на купівельну поведінку покупця, можна поділити на дві групи: контрольовані та неконтрольовані з боку підприємства (рис.3.2.).

Рис 3.2. Контрольовані та неконтрольовані підприємством

фактори впливу на покупця

Психологічні, особистісні, соціокультурні фактори та фактори ситуаційного впливу не піддаються контролю з боку підприємства. Їх треба постійно досліджувати та враховувати в маркетинговій програмі підприємства. Розробляючи комплекс маркетингу, менеджери з маркетингу застосовують його до потреб цільової групи споживачів. Саме те підприємство має успіх на ринку, котре розуміє, як реагують споживачі на різноманітні ринкові стимули: характеристики товару, ціни на нього, рекламні звернення тощо.

Одним із найпрогресивніших методів вдосконалення результативної роботи підприємств по реалізації продукції, на сучасному рівні є впровадження інформаційної системи Customer Relation Management - система управління відношеннями із замовником.

Як одна із ланок такої системи CALL - центр комунікаційних зв’язків.

Його основна функція - дати вичерпну консультаційно - інформаційну справку про продукцію, яка випускається, її характеристики, асортимент, порівняльні характеристики, тарифи, цінову політику, акції, соціальні питання та інше.

Створення такого центру можна здійснити за допомогою організації WEB - сайту в Інтернеті.

Для організації центру потрібно:

- приміщення;

- телефонне обладнання;

- багатоканальну телефонну лінію;

- кваліфікування кадрів;

- навчання персоналу.

Вдосконаливши таким чином маркетингову діяльність, підприємство має шанси швидше досягти успіхів, тобто досягти більшої результативності.

Важливою характеристикою ринку є його місткість, під якою розуміють максимально можливий обсяг продажу певного товару, протягом року, виражений у натуральних або вартісних одиницях.

Інтерес до цієї ринкової характеристики зрозумілий: підприємству важливо знати, чи буде обсяг продажу його товарів достатній для компенсації зусиль щодо виходу на цей ринок. [19, с. 362 ].

Визначення місткості ринку – доволі складна процедура, яка потребує великої кількості інформації. Можна використовувати різні методи.

Метод ланцюгових підстановок найчастіше використовують, коли підприємство виходить на споживчий ринок із новим товаром. Місткість ринку визначають за формулою:

М = n · П · Ц,

де n – кількість потенційних покупців даного товару;

П – кількість покупок, зроблених середнім покупцем;

Ц – середня ціна одиниці товару.

При використанні цього методу “ланцюжок” можна будувати і на підставі інших характеристик.

На ринку товарів промислового призначення, якщо споживачів небагато і кожен з них може укласти договір на велику поставку, для визначення місткості ринку використовують метод сумування ринків. Він передбачає відокремлення усіх потенціальних споживачів товару на кожному з ринків та підсумування можливих обсягів збуту.

Місткість ринку товарів, коло споживачів яких доволі широке, може бути визначена за допомогою статистичних методів, що враховують як тенденції минулих років у збуті товарів, так і перспективні (фактори науково-технічного прогресу, їх динаміку).

Якщо на ринку представлені аналогічні товари декількох виробників, кожен з них у межах загальної місткості ринку має свою ринкову частку, яку визначають за формулою:

ri = (oi / M) · 100%,

де ri – частка ринку і-го підприємця;

оі – обсяг збуту і-го підприємства за рік;

М – місткість ринку даного товару.

Попиту на більшість товарів, який визначає місткість ринку, характеризується нестабільністю. Тому кожне підприємство прагне мати правильний прогноз попиту на свій товар, який є важливим фактором діяльності на ринку.