Тема: гострі отруєння, перша медична допомога

 

Мета:

· навчити студентів орієнтуватися в ознаках гострих отруєнь;

· сформулювати необхідні вміння і навички для надання першої медичної допомоги

 

Завдання. Після вивчення теми студент повинен:

знати:

Ø Загальну характеристику отруєнь.

Ø Ознаки гострих порушень функцій окремих органів і систем при дії токсичних речовин(отрути).

Ø Загальні принципи подання першої медичної допомоги при гострих отруєннях, послідовність їх вживання.

вміти:

Ø Припинити дію отрутних(токсичних) речовин.

Ø Скласти план дій і вжити заходи першої медичної допомоги при найбільш розповсюджених видах отруєння.

Ø Доглядати за потерпілими.

 

Робота №1. Вирішити тестові завдання.

І. Дайте визначення поняттю:

Отруєння – це

________________________________________________________________

 

ІІ. Вкажіть, як розрізняються отруєння в залежності від:

 

умов, при яких виникли:

________________________________________________________________

 

характеру дії:

________________________________________________________________

 

по формі:

________________________________________________________________

 

 

ІІІ. Виконайте тестові завдання.

Пронумеруйте послідовність заходів долікарської допомоги при гострих отруєннях:

­ знешкодити токсичну речовину (отруту) і затримати її подальше всмоктування

­ знешкодити всмоктувану отруту

­ припинити подальше потрапляння отрути

­ вивести з організму отруту, яка ще не всмокталася

­ забезпечити збереження головних життєважливих функцій організму:

А) підтримати функції життєзабезпечення

Б) відновити дихання

В) відновити роботу серця

 

ІV. Згрупуйте запропоновані дії (1,2,3…)

1. Вилучити потерпілого з осередку ураження (атмосфери).

1а. Вилучити отруту (видавити, відсмоктати).

2. Обробити місце проникнення отрути.

2а. Застосувати холод.

3. Надати горизонтальне положення тілу потерпілого, до рук, до ніг прикласти грілки, нижні кінцівки підняти.

4. Промити шлунок.

5. Очистити кишечник (поставити клізму).

6. Забезпечити прохідність дихальних шляхів.

7. Висунути язика і закріпити.

8. Ввести всередину: активоване вугілля (карболен) або вазелінову олію.

9. Ввести всередину обволікаючи (білкову воду, водну крохмальну суміш, ін.).

10. Викликати блювання.

11 Провести штучну вентиляцію легень.

12. Провести непрямий масаж серця.

13. Провести інгаляцію вологим киснем за допомогою кисневої подушки.

14. Давати всередину (свідомість не порушена) велику кількість рідини.

15. Введення протиотрути (антидота).

16. Симптоматична терапія.

17. Зігріти кінцівки.

18. Гаряче питво у великих кількостях.

 

V. Зробіть аналіз ситуаційної задачі, згідно вказаного варіанту. Визначити отруту, скласти план долі карської допомоги (для складання плану використовуйте завдання ІІІ (І)), запропонувати дії для його використання.

1. Дитина різко збуджена, рухи невпорядковані, некоординовані, кричить. Шкіра червона, суха, очі блискучі, зіниці розширені, реакція зіниць на світло відсутня, голос охриплий. Пульс дуже частий 150-200 ударів за хвилину, температура тіла 37-38°С, періодично виникає блювота. Зі слів інших дітей, вона їла якісь ягоди (?), які нагадували дику вишню.

 

2. Людина випадково з'їла насіння рослини (?). Через короткий час виникли збудження, галюцинації, марення. Шкіра потерпілого суха, червоного кольору, зіниці розширені, реакція на світло відсутня. Пульс дуже частий (150-200 ударів за 1 хв.). Задишка, слизові оболонки сухі, важко ковтати, потерпілий втратив голос. Періодично виникає блювання, кривавий понос.

 

3. Після вживання насіння абрикоса, сливи, зеленого грецького горіха або алкогольних напоїв, виготовлених на плодах кісточкових (вишня, слива...) через кілька годин (3-7) виникають: почуття царапання у горлі, пекуче-гіркий смак, нудота, головний біль, біль у серці, страх смерті, рідкий пульс. Спочатку -задишка, з часом - судомне дихання, судоми, смерть від ядухи. Слизові оболонки рожевого кольору, з роту - запах гірського мигдалю.

 

4. При вживанні солодкої води, людину в язик вразила комаха (?). Виник гострий біль, набряк тканин язика, ротової порожнини, почервоніння слизової оболонки. Разом з'явилися слинотеча, посилене виділення поту, біль у серці, тахікардія, страх смерті, охолодження кінцівок, блідість.

 

5. Після укусу комахи (?) у людини з'явились пекучий біль й утворився пухир. Шкіра навколо укусу набрякла, почервоніла. Через 2-3 доби настає одужання.

 

6. Після укусу (?) людина відчуває укол, а на шкірі бачить подвійний слід (2 дірочки). Через 20 хв. з'явились набряк, почервоніння шкіри від місця укусу смугами тягнеться до тулуба. На місці укусу виникає пухир з кров'яним змістом, відчувається втрата чутливості. Через 1 годину з'являється задишка, серцебиття. запаморочення, нудота, блювання, сухість у роті. Зіниці розширені, реакція на світло збережена, підвищується температура тіла, різко збільшується частота пульсу до 120 ударів за 1 хв.

7. Після вживання грибів (?), через 24 години у людини раптово виникли стійке блювання, біль у животі, пронос "рисовим відваром". Також потерпілий відчуває спрагу, різку слабкість, втрату свідомості, біль у м'язах ніг, судому. Через 3 дні з'явилися жовтуха, біль у правому підребер'ї, зелена сеча, білий кал.

 

8. Після вживання грибів (?) у людини з'явилися слинотеча, блювання, пронос, біль у животі, посилена перистальтика кишок - "чути на відстані", різке виділення поту - потерпілий "купається" у поту. Зіниці звужені, порушена гострота зору (потерпілий бачить тільки близькі предмети), реакція зіниць на світло відсутня. Пульс рідкий, АТ крові різко знижений. Дихання ускладнено, особливо видих, з хрипами. Слизові оболонки, шкіра бліді, синюшні.

 

9. Після прийняття ліків (?) у великій кількості з метою самогубства у людини розвився коматозний стан (пригнічення усіх функцій центральної нервової системи), з порушенням частоти і ритму дихання, всі рефлекси відсутні. Зіниці спочатку звужені і реагують на світло, через деякий час розширені і не реагують на світло. Смерть настає внаслідок зупинки дихання і серця.

10.Людина, яка звикла до (?), після прийняття великої дози (?) має: пригнічення функцій ЦНС, різко звужені зіниці ("головка булавки"), ейфорія, збудженість, сухість у роті, головний біль, відчуття жару, позиви на сечовипускання, сонливість з переходом у кому, поверхневе, рідке (3-5 подих. рухів за 1 хв.) дихання, смерть настає від зупинки дихання.

 

11.Після сильного нервового напруження людина прийняла лікарський препарат (?), збільшивши його дозу. Внаслідок чого у неї з'явилися: порушення свідомості, психомоторне збудження, галюцинації, судоми, тахікардія, порушення дихання, ціаноз.

 

Навчальний матеріал

 

Отруєння – патологічний процес, що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища в організм людини різних речовин у такій кількості, яка спричиняє порушення гомеостазу.

Алгоритм. Діагностичний пошук гострих отруєнь.

 

 

Алгоритм. Лікувальний (перша медична допомога) пошук невідкладних дій при гострих отруєннях.

 

 

 

 

Алгоритм. Пошук невідкладних дій (перша медична допомога) симптоматичної допомоги при гострих отруєннях.

 

 

 

Тяжкість отруєння залежить від загального стану організму і стану окремих функціональних систем; хімічних, фізичних, фармакологічних властивостей самої речовини, її дози, концентрації; швидкості і шляхів введення та виведення; хімічного перетворювання, токсичності продуктів, що утворилися в ході цих процесів.

В організм людини токсичні речовини можуть потрапляти:

а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути;

б) через дихальні шляхи;

в) через рану, укус тварин, комах;

г) через шкіру; слизові оболонки.

Найбільш частим шляхом проникнення токсичних речовин є травний канал.

В залежності від швидкості проникнення отрути в організм, їх токсичності і кількості отруєння поділяються на гострі і хронічні.

Гострі отруєння виникають відразу після потрапляння отрути до організму або через прихований період, в залежності від кількості отрути і стану потерпілого.

Хронічні отруєння виникають при тривалій дії отрути, при потраплянні в організм невеликими дозами протягом тривалого часу.

Причинами отруєння можуть бути: лікарські речовини, промислові, рослинні, тваринні отрути, речовини побутової хімії, харчові продукти.

В залежності від умов при яких стало отруєння розрізняють промислові, побутові, лікарські, медикаментозні, біологічні, випадкові, умисні та інші.

По тяжкості отруєння мають легкий, середній, тяжкий і смертельний ступінь.

По характеру дії:

місцевої дії – хімічні опіки, подразнення шкіри;

рефлекторної дії – відповідна реакція організму на дію отрути у вигляді зупинки дихання, серця;

резорбтивної дії – дія при потраплянні отрути у кров.

 

У розвитку отруєння можна виділити кілька періодів:

а) прихований – від моменту попадання отрути в організм до появи перших ознак отруєння;

б) період наростання клінічних проявів – від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння;

в) період відновлення – поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану потерпілого.

 

1. Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.

При отруєнні більшість отрут не дає характерних симптомів і про те, яка з них викликала отруєння, доводиться робити висновок на підставі сукупності ряду ознак (синдромах).

В залежності від властивостей речовини, стану потерпілого, дози і концентрації токсичні речовини мають багатосторонній вплив на організм.

Ураження нервової системи:

1) порушення свідомості – оглушеність, сопор, токсимічна кома. Такі порушення виникають при отруєннях бензином, спиртом, наркотичними речовинами, фосфорорганічними сполуками;

2) психічні порушення(психоз, делірій) – галюцинації (зорові, слухові), моторне збудження, страх, жах. Такі порушення виникають при отруєнні алкоголем, наркотиками(гашиш, “план”, героїн), тетраетиленсвинцем, рослини, що містять атропін - блекоту;

3) судороги: приступоподібні, постійні скорочення – тонічні (тривалі скорочення), клонічні (швидкі скорочення). Причини судорог: отруєння рослинами, що містять стрихнін (спориш) та ін.

Ураження серця: судин. Порушення серцево-судинної системи розвиваються по типу гострої серцевої недостатності і гострої судинної недостатності(непритомність, колапс, шок).

Ураження органів дихання. Недостатність дихання розвивається при будь-якому гострому отруєнні. Вона може бути зумовлена різними причинами: порушенням прохідності дихальних шляхів, прямої пригнічувальної дії на дихальний центр, зміною ритму дихання при судомному синдромі, набряком легень, бронхоспазмом.

Ураження органів травлення спостерігається практично при всіх отруєннях і проявляється:

ознаками гострого гастриту (запалення шлунку) – відчуття тяжкості, нудота, різкий біль, блювання залишками їжі, відрижка, спрага;

кишкової непрохідності – гострі, різкі, колькоподібні болі в животі, блювання, метеоризм (невідходження газів, пучення), холодний піт, блідість шкіри, часте дихання.

Крім того, може розвинутись печінкова кома, кровотечі із стравоходу і шлунка.

Ураження нирок розвиваються при отруєннях антифризом, ртуттю та іншими токсичними речовинами.

Ураження нирок можуть проявлятися:

гострою нирковою недостатністю – зменшенням (олігоурія) або припиненням(анурія) виділення сечі, появою в сечі крові (гематурія),

уремією – отруєння організму токсичними речовинами, які затримуються у крові внаслідок порушення функції нирок.

Розпізнавання отрути. При отруєнні потерпілий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя. Однак не завжди легко встановити характер отрути, що викликала отруєння. Іноді потерпілий перебуває в непритомному стані, а іноді і сам не знає чим він отруївся. Дуже рідко вдається визначити скільки отруйної речовини потрапило в організм.

Тому, насамперед оглянути потерпілого (можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок, наприклад, при отруєння СО колір їх багрово-ціанотичний із сірим відтінком) і звернути увагу на запах видихуваного повітря, бо деякі отрути виділяються легенями(алкоголь, синильна кислота, оцтова кислота).

Іноді біля потерпілого можна знайти пляшечку із залишками отрути. Тому звичайно підраховують кількість речовини, що залишилось(таблеток, рідини або порожніх упаковок лікарських засобів).

Загальні принципи подання першої медичної допомоги.

Значну, якщо не головну, роль в успіху лікування при отруєннях грає час подання допомоги. Чим менше часу пройшло від моменту потрапляння отрути до організму людини, з урахуванням терміну надання медичної допомоги, тим більше надій на ефектність її лікування.

Тому велике значення набуває перша медична допомога, яку можна і треба надавати на місці.

Комплекс дій по наданню першої медичної допомоги можна штучно поділити на кілька взаємопов’язаних станів, які мають за мету попередити ускладнення з боку органів і систем, попередити подальше потрапляння отрути в організм, посилити процеси її знешкодження, протидіяти токсичній дії отрути, яка вже всмоктувалася в кров і підтримати функції організму життєзабезпечення.

Для успішного розв’язання задач надання допомоги слід розглядати у такій послідовності:

1. Заходи долікарської реанімації.

2. Введення специфічних антидотів(протиотрути).

3. Припинення надходження токсичної речовини в організм і видалення отрути, що ще не всмоктувалася.

4. Заходи по прискоренню видалення з організму отрути, що всмоктувалася в кров (загальна дезинтоксикація).

5. Проведення симптоматичного лікування, спрямованого на захист і підтримання функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння.

 

Розглянемо зміст запропонованих принципів.

Заходи долікарської реанімації.

Найчастішим ускладненням при будь-якому отруєнні є порушення акту дихання і пов’язане з цим порушення серцевої діяльності: зупинка дихання і серця.

Поява таких порушень вимагає термінового застосування заходів долікарської реанімації – штучної вентиляції легенів, непрямого масажу серця(методи, техніку їх виконання дивись в темі “Долікарська реанімація – засіб оживлення організму при термінальних станах”).

Антидотна терапія (застосування протиотрути).

Речовини, які вступають у хімічну сполуку з отрутою і переводять її в індиферентний (нешкідливий) стан називаються антидотами або протиотрутами.

Введення антидотів засновано на фізико-хімічних, хімічних або біологічних властивостях отрути. Тому їх дія ефективна тільки при точному встановленні причини отруєння. Крім того, ефективність їх найбільш виражена в початковій фазі отруєння і малоефективні на термінальних стадіях.

Припинення надходження токсичної речовини в організм або видалення отрути, що ще не всмоктувалася.

Цей етап першої медичної допомоги є дуже важливим, тому що має мету припинити контакт організму з токсичною речовиною. До комплексу дій цього етапу відносять: виведення потерпілого з ураженої атмосфери, обробка місць проникнення отрути в організмі, промивання шлунка, кишечника, викликання блювання.

Правильне і своєчасне виконання вказаних дій дозволяє попередити подальше потрапляння отрути в організм і вже на етапі першої медичної допомоги почати застосування антидотів і проведення дій, спрямованих на захист і підтримання тих функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння.

а). При потраплянні отрути через шкіру і слизові оболонки (при потраплянні бензину, фосфорорганічних сполук) необхідно роздягнути потерпілого, обмити шкіру водою (краще теплою з милом). Не можна інтенсивно обробляти шкіру механічним способом, тому що може виникнути гіперемія і посилене всмоктування отрути через шкіру.

При потраплянні на шкіру ФОС необхідно шкіру обробити 10-15% розчином нашатирного спирту або 5-6% розчином гідрокарбонату натрію (соди).

При попаданні на шкіру або слизові оболонки фенолу, обробити великою кількістю води або рослинною олією.

Особливо ретельно обробляється слизова оболонка очей при попаданні на неї токсичної речовини. Оптимальними розчинами для промивання слизової оболонки очей є теплий фізіологічний розчин (0,9% розчин NaCl) або молоко. Слизову оболонку промивати протягом 15-20 хвилин, часто змінюючи рідину.

При потраплянні в очі ФОС слизову оболонку промивають 3% розчином гідрокарбонату натрію (сода), при попаданні кислот або лугів краще слизову оболонку промити великою кількістю фізіологічного розчину або молоком, але не використовувати принцип хімічної нейтралізації.

б). При отруєнні через дихальні шляхи потерпілого треба помістити в теплу, добре провітрену кімнату, промити йому ніс, рот, глотку водою або 2% розчином гідрокарбонату натрію, зняти з нього одяг, який заважає диханню.

в). При потраплянні отрути через рот. Головне завдання в цьому випадку – видалення отрути із шлунка шляхом викликання блювання або промивання шлунка.

Блювання можна викликати шляхом натиснення на коріння язика або верхню частину живота і прийняттям розчинів: натрію хлориду (із рахунка 15 г на 100 мл теплої води – дві чайні ложки солі на склянку теплої води), сухої гірчиці (10 г на 200 мл теплої води).

В той же час не можна викликати блювання при втраті свідомості, при отруєнні керосином, сильними кислотами, лугами, фенолом.

Промивання шлунка є основним методом видалення токсичної речовини, що не всмоктувалася. Вимоги до промивання шлунка, способи і техніку дивись в темі “Медичні маніпуляції”.

При всмоктуванні отрути в кров, її намагаються вивести через видільні органи, насамперед, через нирки.

Діурез (утворення і виділення сечі) стимулюється введенням великої кількості рідини - для чого отруєному дають багато пити і призначають сечогінні засоби (фуросемід). Показано при отруєнні аніліном, антифризом, ртуттю, ФОС, отруйними грибами тощо

Симптоматичне лікування.

Цей принцип використовується лише тоді, коли розвиваються термінальні стани, що частіше зустрічаються при порушеннях дихання, гострої серцевої, судинної недостатності, при порушеннях функції нирок, печінки і при значному судорожному синдромі. Обсяг, послідовність дій при вказаних термінальних станах були розглянуті в темах: “Долікарська реанімація – засіб оживлення організму при термінальних справах”, “Медичні маніпуляції”, “Наслідки негативних дій екстремальних факторів на органи кровообігу і дихання”, “Коматозні стани та кольки при негативних діях небезпечних і шкідливих факторів надзвичайних ситуацій, допомога потерпілим”.