Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки

 

Мета роботи:

Ø поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення радіаційної обстановки після аварії на радіоактивно небезпечному об’єкті;

Ø навчитись використовувати довідкові матеріали щодо визначення параметрів зон радіоактивного зараження;

Ø уміти правильно визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження;

Ø розробити заходи по захисту співробітників та населення в ситуаційній задачі згідно варіанту роботи;

Ø визначити способи захисту співробітників та населення у НС;

Ø набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат у зоні лиха.

Завдання роботи:

Ø знати теоретичний матеріал щодо порядку виявлення радіаційної обстановки;

Ø усвідомити чітко ситуаційну задачу;

Ø визначити рівні радіації на одну годину після аварії (вибуху);

Ø отримані результати нанести на карту (схему) місцевості;

Ø оцінити ситуацію, яка може скластися у мікрорайоні, згідно з вихідними даними заданого варіанту роботи;

Ø передбачити порядок оповіщення про загрозу ураження людей.

Ø запропонувати (розробити) заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха;

 

Робота №1. Розрахувати розміри (масштаби) зон радіоактивного

Зараження місцевості згідно даних варіанту.

Зробити аналіз ситуаційної задачі:

"Стався ядерний вибух о 8.00 год. ранку 20. жовтня на південній околиці нас. пункту N, потужністю - q= 100 кт.,

вибух - наземний (Н), метеорологічні умови: швидкість середнього вітру W=25 км/год. ".

 

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути визначення (дивись рис 4.1):*

Ø параметрів зон радіоактивного зараження місцевості;

Ø відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі;

Ø основних способів та засоби захисту співробітників і населення;

Ø напрямку евакуації людей (у разі потреби).

 

Варіанти ситуаційних завдань

 

№ варіанту	Потужність вибуху, q - кт	Швидкість середнього вітру, W - км/год	Напрямок вітру, градус	№ варіанту	Потужність вибуху, q - кт	Швидкість середнього вітру, W - км/год	Напрямок вітру, градус
1.				16.
2.				17.
3.				18.
4.				19.
5.				20.
6.				21.
7.				22.
8.				23.
9.				24.
10.				25.
11.				26.
12.				27.
13.				28.
14.				29.
15.				30.

Рис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості

Після вибуху (викиду) радіактивних речовин

 

*При точних розрахунках необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин. (середній вітер).

Звіт про виконання практичного (індивідуального) завдання оформляється студентом письмово і представляється викладачеві у зазначений термін.

НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об’єкту, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин з урахуванням метеорологічних умов (швидкості середнього вітру та його напрямку).

Зона радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.

Осередок радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.

визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження;– це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що негативно впливає на людей та на роботу об'єктів господарювання, які перебувають у зонах радіоактивного зараження

Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім.

Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.

Користуючись довідковими таблицями, визначаємо зони зараження, табл. 4.1:

N точки з рівнем радіації 8 р/год., наносимо їх на карту чи схему місцевості і з’єднуємо блакитною лінією з врахуванням масштабу. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).

 

 

Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду Р/Р) та швидкості вітру

Довідкова таблиця 4.1.

Потужність вибуху, q - кт	Швидкість середнього вітру, W - м/год	Розміри зон зараження, км
А	Б	В	Г
L	b	L	b	L	b	L	b
			2,1	4,6		2,8	0,6	1,4	0,3
			2,8	5,3		2,7	0,6	1,2	0,2
			2,6	5,2	0,9	2,4	0,5	1,1	0,2
			2,6	4,9	0,8	2,2	0,5	1,1	0,2
			4,6		2,3	8,5	1,5		0,8
			5,7		2,5	9,9	1,5	4,9	0,8
			6,4		2,5	9,7	1,4	4,3	0,7
			6,7		2,3	9,2	1,3		0,7
			6,6		2,2	8,4	1,3	3,7	0,6
			5,8		2,9			6,8	1,1
			7.2		3,3		1,9	6,6	1,1
			8,3		3,3		1,9	6,5
			8,7		3,2		1,8	5,8	0,9
			8,9		3,1		.1,7	5,7	0,9
			7,8				2,8		1,7
			9,9		4,7				1,7
					4,7				1,5
					4,7		2,8		1,4
					4,7		2,6	9,5	1,3
					5,1		3,6		2,2
					6,1				2,2
					6,4		3,9
					6,3		3,8		1,9
					6,3		3,6		1,8
					7,8		5,3		2,8
					8,4		5,3		2,7
					8,4		5,3		2,6
					8,4				2,5
							7,4		4,3
							7,7		4,3
							7,7
							7,7		3,8
							9,5		5,7
									5,6
							10'		5,6
									5,2
									7,3
									7,5
									7,3

Примітка. L — довжина зони зараження; b — максимальна ширина цієї зони

Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації