Визначення розміру лицьової частини протигаза

Розмір лицьової частини	1-й	2-й	3-й
Номери упорів	4-8-8	3-7-8	3-7-8	3-6-7	3-7-7	3-5-6	3-4-5
Сума горизонтального і вертикального обхватів голови, мм	До	1190-	1215-	1240-	1265-	1290-	1315 і більше

 

Протигаз ЦП-7 надівається у такій послідовності:

взяти лицьову частину обома руками за щічні лямки так, щоб великі пальці зсередини тримали лямки;

зафіксувати підборіддя у нижньому заглибленні обтю­ратора; рухом рук догори і назад натягнути наголовник і підтягнути до упору щічні лямки.

Лицьова частина МЦП-В протигаза ЦП-7В має присто­сування, за допомогою якого можна пити воду. Це гумова трубка з мундштуком і ніпелем, розміщена під переговор­ним пристроєм. Пристосування приєднується спеціальною кришкою до фляги.

Підібраний протигаз належить перевірити:

- Надіти шлем-маску (маску);

- Закрити вхідний отвір фільтропоглинаючої коробки і зробити глибокий вдих. Повітря буде проходити у лицеву частину тільки в тому разі, коли протигаз буде великий за розміром, несправний або невірно зібраний.

Виявлену причину надходження повітря усунути і при першій можливості перевірити гідність у камері окурювання.

Протигаз носять в залежності від обставин в одному з трьох положень: ”похідному ”, “наготові”, “бойовому”.

В “похідному” положенні, протигаз знаходиться у дорослих на лівому, а у дітей на правому боці. Верхній край сумки для протигазу повинен бути на рівні пояса, а клапан сумки з зовнішньої сторони.

За сигналом “повітряна небезпека” або по команді “протигази готуй” протигази переводять у положення “наготові”. Для цього пересувають сумку вперед, відкривають клапан сумки і закріплюють протигаз в цьому положенні тасьмою поясу.

У бойове положення протигази переводять по команді “Гази”, або самостійно при загрозі хімічного чи біологічного зараження або випаданні радіоактивних речовин. В усіх перелічених випадках треба затримати подих і заплющив очі зняти капелюха, швидко вийняти із сумки шлем-маску (маску) і надіти її на голову. Після цього, зробивши ризький видих, розплющити очі і поновити подих, надіти капелюха.

Знімають протигази по команді “Протигази зняти”, або самостійно коли буде встановлено, що небезпека ураження мінувала. Для цього треба однією рукою підняти капелюха, а іншою взявши за клапанну коробку відтягнути шлем-маску вниз, потім вперед та догори і зняти її. Потім надіти капелюха. Шлем-маску (маску) потому протирають сухою ганчіркою і укладають в сумку.

Ізолюючі протигази ІП-5, ІП-4, призначені для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від усіх небезпечних домішок у повітрі. Їх застосовують, коли фільтруючі протигази не забезпечують такий захист і під час подачі кисню у повітрі. Ізолюючий протигаз має: лицеву частину, регенеративний патрон, дихальний мішок, каркас і сумку.

Принцип дії ізолюючого протигазу полягає в тому, що необхідне для дихання повітря збагачується киснем у регенеративному патроні, який оснащений спеціальною речовиною (перекис натрію).

Для дітей віком до 1,5 років засобом індивідуального захисту може використовуватися спеціальна камера захисна дитяча (КЗД-4). Ця камера пристосована для перенесення в руках і через плече.

Респіратори застосовують для захисту органів ди­хання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»). Респіратор Р-2 це фільтруюча напів-маска, яка наділена двома клапанами вдиху і одним клапаном видиху (з запобіжним екраном), оголовком з еластичних тасьомок і зажиму для носа. Напівмаска має два клапани вдиху і один — видиху. У клапана видиху є запобіжний ек­ран. Зовнішня частина напівмаски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня — з тонкої повітронепроникної плівки, до якої вмонтовано два клапани вдиху. Між поліуретаном і плівкою є фільтр із полімерних волокон. Респіратор має носовий затискач, щоб притиснути напівмаску до перенісся (рис.1).

Рис.__ Респіратор Р-1.

 

Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубо дисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонко дисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху по­трапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.

Респіратори Р-2 виготовляються трьох розмірів відповідно до висоти обличчя: 99—109 мм — перший розмір, 109—110 мм — другий розмір, понад 110 мм — третій розмір. Належить оберігати респіратор від механічних пошкоджень, вологості, дії масла і органічних розчинників.

 

Протипилова тканинна маска складається з двох частин — корпусу і кріплення. Кор­пус маски шиють з 4—5 шарів тканини. Зовнішні шари роблять з тканини без ворсу, а внутрішні — для кращої фільтрації — з ворсом. Кріпленням служать смужки тканини, пришиті збоку корпуса. Маски виготовля­ються семи розмірів, відповідно до висоти обличчя: до 80 мм — пер­ший розмір, 80—90 мм — другий, 91—100 мм — третій, 101—110 мм — четвертий, 111—120 мм — п'ятий, 121—130 мм — шостий, 131 мм і більше — сьо­мий розмір. Готову маску перевіряють і приміряють. Розкрій виконують за викройками або лекалами, при цьо­му обов'язково роблять припуски приблизно в 1 см. Вик­ройку (лекало) накладають на шматок тканини вздовж дольової нитки.

Рис.__. Протипилова тканинна маска ПТМ-1:

1 – корпус маски; 2 – оглядові отвори; 3 – кріплення; 4 – гумова тасьма;

5 – поперечна гумова смужка; 6 – зав’язки.

Ватно-марлева пов'язка виготов­ляється із шматка марлі розміром 100x50 см. Його роз­стеляють на столі, посередині на площі 30x20 см кладуть шар вати завтовшки 1—2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5—6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роб­лять розрізи (30—35 см).

Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — за­ходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до об­личчя.

 

Рис.__ Виготовлення ватно-марлевої пов’язки (розміри у см)

Засоби захисту органів дихання на хімічно-небезпечних підприємствах поділяються на: промислові-фільтруючі протигази, промислові респіратори і ізолюючі автономні дихальні апарати.

Промислові фільтруючи протигази є засобом індивідуального захисту органів дихання і зору. Відрізняються від цивільних фільтруючих протигазів фільтруючою коробкою.

 

 

Марка	Технічна характеристика і колір фільтруючої коробки	Небезпечні речовини, які затримує коробка
А	Коричнева з білою вертикальною смугою	Органічні пари (бензин, керосин, ацетон, бензол, сірко вуглець, толуол, спирти, ефіри, анілін), а також пил, туман, дим
В	Жовта з білою. Аерозольний фільтр.	Кислоті гази (хлор, сірчаний газ, сірководень); синильна кислота, окиси азоту, хлористий водень, фосген
КД	Сіра без аерозольного фільтру	Аміак, суміш сірководню і аміаку
	З аерозольним фільтром, сіра з білою смугою	Теж саме, а також пил, туман і дим
СО	Біла з аерозольним фільтром	Окис вуглецю
М	Червона без аерозольного фільтру	Органічна пара, кислі гази, миш'яковистий і фосфористий водень, аміак, суміші сірководню з аміаком