Порядок повної спецобробки автотранспорту.

До початку повної спецобробки автомобіля, останній становлять на естакаду радіатором проти вітру. Насамперед з автомобіля знімають тент і відправляють на ділянку знезаражування тентів. Потім звільняють автомобіль від вантажу або ослонів (у разі необхідності їхнього знезаражування). Після цього кузов і ходову частину за допомогою лопат і скребків чистять від брухту. Після виконання вищенаведених підготовчих робіт, автомобіль обробляють спеціальними (дезактивуючи ми, дегазуючими чи дезинфікуючими) розчинами, чистою водою або розчинниками (бензином, керосином, дизпаливом).

Поверхня автомобіля обробляється таким чином: спочатку радіатор, капот, кабіна (зверху і по боках), кузов автомобіля і в останню чергу ходова частина. У зв’язку з тим, що обробку здійснюють 2 людини (ланка), то кожний обробляє свою половину.

Після завершення спецобробки, машина переміщується на чисту половину майданчика, де здійснюється контроль повної спецобробки, витирання, чистку, змащування окремих агрегатів та вузлів, закріплюються сидіння або завантажується вантаж, надягається тент і т.п. З чистої половини машина надходить до розпорядження екіпажу.

ВИСНОВКИ

Знання правил проведення спеціальної обробки, уміння швидко і чітко її проводити дозволяє значно послабити вражаючу дію радіоактивних і отруйних речовин, а також бактеріальних засобів на людей. Це дозволить значно скоротити втрати населення і особового складу операитвно-рятувальних загонів.

 

Контрольні питання

1. Назвіть засоби та способи знезаражування транспорту.

2. Що таке дезактивація та способи її здійснення.

3. Алгоритм проведення санітарної обробки людей (часткової та повної).

4. Що таке дезинфекція та способи її здійснення.

5. Алгоритм проведення спеціальної обробки техніки (часткової та повної).

6. Що таке дегазація та способи її здійснення.

7. Способи знезаражування території, будівель, споруд, одягу

8. Порядок проведення часткової санітарної обробки людей.

9. Особливості проведення спеціальної обробки авто техніки та майна.

Практичне заняття № 7.

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ, ЗАХИСНІ СПОРУДИ

ТА ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ.

Засоби індивідуального захисту населення.

Мета роботи:

Ø поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань використання ЗІЗ;

Ø навчитись визначати розміри шлем-маски фільтруючого протигазу;

Ø уміти правильно і швидко застосовувати фільтруючий протигаз;

Ø набути навичок практичного використання ЗІЗ у зоні лиха.

Завдання роботи:

Ø знати порядок визначення розмірив голови для підбору необхідної шлем-маски фільтруючого протигазу;

Ø уміти практично використовувати ЗІЗ у зоні лиха, виконувати після експлуатаційну обробка.

 

 

Робота №1. Порядок виготовлення пртипилової тканинної маски.

Робота №2. Порядок використання респіратора Р-2.

Робота №3. Порядок визначення розмірив шлем-маски фільтруючого протигазу.

Робота №4. Порядок використання фільтруючого протигазу ЦП-7

Робота №5. Алгоритм використання фільтруючого протигазу (одягти, зняти).

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

З В І Т

про виконання практичного заняття

за темою «Засоби індивідуального захисту»

 

студента ____ групи _________________ факультету

___________________________________________

(Прізвище, ім’я, по-батькові)

 

1. На основі опрацювання теоретичного матеріалу з теми необхідно заповнити узагальнюючу таблицю, що стосується особливостей використання таких засобів індивідуального захисту як:

1. Пртипилова тканинна маска,

2. Респіратор Р-2

3. Фільтрувальний протигаз ЦП-7

4. Захисний комбінезон

5. Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК)

Вам необхідно охарактеризувати їх за такими напрямками:

Ø Загальна характеристика засобу: Описання та умови використання.

Ø Підготовка до експлуатації: зовнішній огляд, перевірка комплектності, визначення розміру.

Ø Послідовність надягання та зняття.

Ø Після експлуатаційна обробка.

Таблиця 6.1

Узагальнююча таблиця

	Проти-пилова тканинна маска	Респіратор Р-2	Фільтру-вальний протигаз ЦП-7	Захисний комбінезон	Загально-військовий захисний комплект (ЗЗК)
Загальна характеристика засобу: Описання та умови використання.
Підготовка до експлуатації: зовнішній огляд, перевірка комплектності, визначення розміру.
Послідовність надягання та зняття.
Після експлуатаційна обробка.

2. Використовуючи таблицю 6.2 визначте тип Фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-7К (до протигазу ЦП-7), необхідної для використання в умовах, означених викладачем.

Таблиця 6.2

Промислові протигази

Марка коробки	Колір коробки	СДОР, від яких захищає протигаз
А	Коричневий	Від фосфор- і хлорорганічних отрутохімі­катів, парів, органічних сполук (бензин, ацетон, бензол, сірководень, тетраетил свинець, толуол, спирт, ефір)
В	Жовтий	Від фосфор- і хлорорганічних отрутохімі­катів, кислих газів і парів (сірчистий газ, хлор, сірководень, синильна кислота, оки­си азоту, фосген, хлористий водень)
Г	Одна половина чор­на, друга — жовта	Від парів ртуті, ртутьорганічних отруто­хімікатів на основі етилмеркурхлориду
Е	Чорний	Від миш'яковистого і фтористого водню
КД	Сірий	Від аміаку, сірководню та їх сумішей
БКФ	Зелений	Від парів органічних речовин, миш'яко­вистого і фосфористого водню
М	Червоний	Від окису вуглецю у присутності невели­ких кількостей аміаку, миш'яковистого та фосфористого водню, парів органічних Сполук
СО	Сірий	Від окису вуглецю

 

1. ЗАСОБИ ЗАХИМТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

 

Засоби захисту органів дихання призначені для захисту співробітників та населення від потрапляння в середину організму людини радіоактивних, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і бактеріальних засобів.

ЗІЗ класифікується за принципом захисту і способу виготовлення.

За принципом захисту ЗІЗ діляться на фільтруючі і ізолюючі.

Фільтруючі очищують повітря від шкідливих домішок при проходженні повітря через фільтри.

Ізолюючі – повністю ізолюють органи дихання людини від навколишнього середовища з допомогою матеріалів, які не пропускають повітря та шкідливі домішки.

Фільтруючий протигаз ЦП-5 (ЦП-7) призначений для захисту людини від попадання в органи дихання, на очі і обличчя СДОР, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів.

 

Рис.__. Протигаз ЦП-5. а: 1 – фільтрувально-поглинальна коробка; 2 – лицьова частина; 3 – окулярний вузол; 4 – клапанна коробка; 5 – сумка для протигаза; 6 – коробка з плівками, що не запотівають; б – шолом-маска з мембранною коробкою, що входить у комплект (ЦП-5М).

 

 

Фільтруючий протигаз складається із фільтропоглинаючої коробки і лицевої частини. До комплекту входить сумка для протигаза і коробка з спеціальними незапотіваючими плівками.

Повітря яким ми дихаємо, очищується за допомогою фільтропоглинаючої коробки, яка оснащена спеціальним поглиначем і проти димним аерозольним фільтром (ПАФ).

Шолом – маска (маска) служить для підведення очищеного повітря до органів дихання, а також для захисту обличчя і органів зору від попадання радіоактивних отруйних і бактеріальних речовин.

Протигаз необхідно підбирати за розміром лицевої частини. Для цього необхідно виміряти голову по замкненій лінії, яка проходить через маківку, щоки і підборіддя. Вимір округлити до 0,5 см. При величині виміру до 63 см беруть нульовий розмір, від 63,5 до 65,5 см – перший. Від 66 до 68 см – другий, від 68,5 до 70,5 см – третій, від 71 і більше – четвертий розмір шлем–маски.

Нині для захисту дорослого населення, у тому числі й особового складу рятівників, дедалі більше використовується новий цивільний проти­газ ЦП-7. Він складається з фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-7К, лицьової частини ПЦП, плівок, що не запотівають, захисного трикотажного чох­ла і сумки. Його маса без сумки — до 900 г, маса фільтрувальне-поглинальної коробки ЦП-7К — 250 г, лицьової частини МЦП — 600 г. Опір диханню при вди­ху, коли швидкість постійного струменя повітря дорівнює ЗО л/хв, становить не більше 16 мм водяного стовпчика, коли 250 л/хв — не більше 200 мм. вод. ст.

 

 

Рис.__. Протигаз ЦП-7: 1 – лицьова частина; 2 – фільтрувально-поглинальна коробка; 3 – трикотажний чохол; 4 – вузол клапана вдиху; 5 – переговорний пристрій (мембрана); 6 – вузол клапана видиху; 7 – обтюратор; 8 – наголовник (потилична пластина); 9 – лобова лямка; 10 – скроневі лямки; 11 – щічні лямки; 12 – пряжка; 13 – сумка.

 

 

Лицьову частину МЦП виготовляють трьох розмірів (арабська цифра з правого боку маски в підборідді у кру­жечку діаметром 12 мм). Вона складається з маски об'ємного типу з «незалежним» обтюратором, окулярного вузла, переговорного пристрою, вузлів клапанів вдиху і видиху, обтічника, наголовника і притискних кілець для кріплення плівок, що не запотівають.

«Незалежний» обтюратор — це смужка тонкої гуми для забезпечення герметичності лицьової частини проти­газа. Обтюратор щільно прилягає до обличчя і може роз­тягуватися самостійно, незалежно від корпусу маски, при цьому механічна дія лицьової частини на голову лю­дини незначна.

Наголовник призначений для закріплення лицьової частини. Він має потиличну пластину і 5 лямок: лобову, дві скроневі і дві щічні. Лобова і скронева лямки приєднуються до корпуса маски трьома пластмасовими, а щічні — металевими пряжками, що самі затягуються. На кожній лямці з інтервалом в 1 см нанесено упори ступінчастого типу для надійного закріплення лямок у пряжках. На кожному упорі є цифра, що вказує його порядковий номер. Це дає змогу точніше фіксувати стан лямок при підгонці маски.

На фільтрувально-поглинальну коробку одягається трикотажний чохол, який захищає її від дощу, бруду, сні­гу, грубодисперсних часток аерозолю.

У наш час з'явилася можливість користуватися про­тигазом як засобом індивідуального захисту хворих з легеневими і серцево-судинними захворюваннями певного ступеня важкості.

Наявність переговорного пристрою у нового протига­за забезпечує спілкування на відстані, а також полегшує користування технічними засобами зв'язку.

Підбираючи лицьову частину потрібного типо­розміру ЦП-7, вимірюють горизонтальний і вертикаль­ний обхвати голови. Горизонтальний обхват вимірюють по замкненому колу, що проходить по надбрівних дугах, потім на 2—3 см вище вушних раковин і позаду через ту точку голови, що найбільше виступає. Вертикальний об­хват вимірюють по замкненій лінії, що проходить через маківку, підборіддя і щоки. Розмір лицьової частини встановлюють за сумою цих двох вимірів і за положен­ням (номерами) упорів лямок наголовника, в якому во­ни (упори) зафіксовані: перша цифра — номер лобної лямки, друга — скроневих лямок, третя — щічних ля­мок (табл.6.3). Наприклад, якщо сума обхватів голови становить 1240—1260 мм, положення лямок: лобної — № 3, скроневих — № 6, щічних — № 7, то потрібна лицьова частина 2-го розміру.

Положення лямок наголовника встановлюють під час підгонки протигаза.

Перш ніж надягати протигаз, треба прибрати волосся з лоба і скронь, бо, потрапивши під обтюратор, воно при­зводить до порушення герметичності. Жінки зачісують во­лосся назад, знімають гребінці, шпильки.

Таблиця 6.3