Суть та інструментарій зовнішньоторговельної політики. Мито та його види. Економічні наслідки запровадження імпортного та експортного мита.

Під зовнішньо торг політикою розуміють заходи держави, які покликані впливати на обсяги зовнішньої торгівлі. Осн знаряддями є мито, квота, експортні субсидії, ліцензії, демпінг тощо.

Найпоширенішим знаряддям є мито - податок, який накла­дається на кожну одиницю товару, який завозять до країни. Мито здорожує імпортовані товари, внаслідок чого вітчизняні товари стають дешевшими порівняно з імпортними.

Існує три основні види мита: 1) адвалерне; 2) специфічне; 3) комбіноване.

Адвалерне мито запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару. Ціна, за якою імпортований товар продаватимуть у країні, дорівнюватиме митній вартості товару (ціна, за якою товар імпортують) плюс ставка адвалерного мита:

де Р — ціна, за якою товар продаватимуть у країні;

— митна вартість товару (ціна, за якою імпортують товар);

t_а — ставка адвалерного мита.

Специфічне мито встановлюють у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, об'єму і т.д.): наприклад, 1 долар за 1 см³ двигуна і т.д. Ціна, за якою товар продаватимуть у країні, становитиме:

де — ставка специфічного мита.

Комбіноване мито поєднує ставки адвалерного і специфічного мита.

За економічними функціями, яке відіграє мито у національній економіці, розрізняють фіскальне, захисне, заборонне та компенсаційне мито.

Фіскальне мито застосовують до виробів, які не виготовляють усередині країни. Ставки фіскального мита здебільшого невеликі, а його метою є забезпечення надходжень до державного бюджету.

Захисне мито призначене для захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції. Хоча захисне мито зазвичай не настільки високе, щоб припинити імпорт іноземних товарів, воно ставить іноземних виробників у конкурентно не­вигідне становище на внутрішньому ринку країни.

Компенсаційне мито застосовує країна-імпортер певного товару для нейтралізації переваг, які здобуває її торговельний партнер, використовуючи експортні субсидії.

Розрізняють також ввізне та вивізне мито. Ввізне (імпортне) мито встановлю­ють на товари під час їх увезення на митну територію країни, а вивізне — на това­ри та інші предмети під час вивезення їх за межі митної території країни.

Економічні наслідки введення мита різноманітні: вони впливають на виробництво, споживання, товарообіг і добробут країни, що ввела імпортний тариф, і п партнерів по торгівлі.

Введення імпортного тарифу для захисту національних виробників, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливає на економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не призводить до зміни світових цін, і великою - якщо зміна попиту на імпортні товари спричинює зміну світових цін.

При введенні імпортного тарифу малою країною світові ціни не змінюються, і її умови торгівлі не настільки поліпшуються, щоб компенсувати негативний вплив тарифу на економіку.

Наслідки введення імпортного тарифу великою країною, майже такі самі, як і в малої країни. Однак він викликає зниження рівня світових цін та здешевлення імпорту.

Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищає ринок від іноземної конкуренції, але є засобом поліпшення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Велика країна є великим імпортером товарів на світовому ринку. Тому якщо вона обмежує свій імпорт ввізними тарифами, то це істотно знижує сукупний попит на даний товар. Внаслідок цього продавці товару змушені знижувати ціни. При незмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортні товари умови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифу приведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вони не будуть перекриті негативними економічними втратами для країни через його нарахування. Іншими словами, позитивний ефект тарифу досягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вираженні більший, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва порівняно зі світовим і скорочення внутрішнього споживання товару.