Виробництво у довгостроковому періоді. Графічний опис виробничої функції. Ізокванти. Ефект масштабу.

 

У довгостроковому періоді усі ресурси є змінними. Процес виробництва у довгостроковому періоді зручно аналізувати за допомогою ізоквант.

Ізокванта - це крива, яка відображає всі можливі поєднання виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг виробництва продукції.

Для кожного можливого обсягу виробництва зобразити свою ізокванту. Безмежно велика кількість ізоквант в одній координатній площині факторів виробництва утворює карту ізоквант.

Властивості ізоквант

1. Ізокванти не перетинаються.

2. Віддаленіша від початку координат ізокванта відповідає вищому рівневі виробництва.

3. Ізокванти не дотикаються до осей координат.

4. Нахил ізокванти до відповідної осі збільшується (зменшується) за збільшенням (зменшенням) відповідного фактора виробництва.

5. Зі збільшенням фактора виробництва ізокванта наближається до відповідної осі.

 

Особливість процесу виробництва в довготерміновому періоді розкриває залежність динаміки обсягів випуску продукції при збільшенні використання всіх ресурсів. При пропорційному збільшенні всіх виробничих факторів випуск продукції може змінюватись по різному. Наприклад, при подвоєнні всіх факторів виробництва обсяг випуску продукції може збільшуватись більше, ніж вдвічі, менше, ніж вдвічі, рівно вдвічі.

Якщо обсяги виробництва зростають в більшій мірі, ніж збільшуються затрати всіх ресурсів, то таке зростання називають додатнім (позитивним), або зростаючим ефектом масштабу.

Якщо обсяги виробництва продукції збільшуються в меншій мірі, ніж збільшуються затрати ресурсів, то таке зростання називають від'ємним (негативним) або спадним ефектом масштабу.

Якщо обсяги випуску збільшуються в такій же мірі, як і фактори виробництва, то в цьому випадку виробництво продукції здійснюється в умовах незмінного або постійного ефекту масштабу.

 

Витрати виробництва у короткостроковому періоді. Постійні, змінні та загальні витрати. Взаємозв'язок кривих продуктивності і витрат. Неповоротні витрати.

У короткостроковому періоді усі витрати фірми можна поділити на постійні та змінні. Постійні витрати (FC) — це витрати, величина яких не залежить від обсягу продукції, виробленої фірмою. Змінні витрати (VC) - це витрати, величина яких залежить від обсягу виробленої продукції. Сума постійних та змінних витрат визначає загальні витрати фірми ТС: TC=FC+VC. При ухваленні виробничих рішень важливу роль відіграють оцінки різних видів середніх витрат, тобто витрат, що припадають на одиницю виробленої продукції Q.

Показники середніх витрат: середні постійні витрати AFC = FC/Q, середні змінні витрати AVC = VC/Q, середні загальні витрати А ТС = TC/Q = AFC + AVC. Середні постійні витрати зменшуються зі збільшенням обсягу виробництва фірми. Середні змінні витрати спочатку зменшуються унаслідок зростання віддачі, а потім, коли проявляється спадна віддача, починають зростати. Крива середніх загальних витрат досягає мінімуму дещо пізніше, ніж крива AVC, зі зростанням обсягу виробництва ці криві наближаються одна до одної.

Ключову роль при аналізі особливостей ціноутворення у найрізноманітніших ринкових ситуаціях відіграє поняття граничних витрат. Граничні витрати МС — це додаткові витрати на виробництво ще однієї одиниці продукції (МС = ATC/AQ). У диференціальній формі граничні витрати знаходять як похідну функції загальних витрат: МС = ТС'. Вигляд кривої МС відображає закон спадної віддачі. Поки граничний продукт змінного ресурсу зростає, граничні витрати зменшуються і досягають мінімуму за максимального значення граничного продукту. З початком зниження граничного продукту граничні витрати доволі швидко зростають. Крива МС перетинає криві AVC i ATC y їхніх точках мінімуму.

Неповоротні витрати – це постійні витрати, які були зроблені і які не можуть бути відшкодовані.

Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Дискретні рівні виробничої потужності?. Криві довгострокових витрат. Позитивний ефект масштабу. Втрати на масштабі. Мінімaльний ефективний розмір підприємства.

У довгостроковому періоді фірма має змогу змінювати кількість усіх залучених ресурсів, тобто усі витрати є змінними. Крива довгострокових середніх загальних витрат складається з сегментів кривих короткострокових АТС, що відповідають різним можливим розмірам підприємств, які фірма може побудувати у довгостроковому періоді. У багатьох галузях кількість можливих розмірів таких підприємств фактично необмежена. Відтак крива довгострокових АТС реально складається не з сегментів окремих кривих, а з точок дотичних до нескінченої кількості кривих короткострокових АТС.

 

Будівництво все більших підприємств спочатку знижуватиме мінімальні середні загальні витрати на одиницю продукції, а далі вони знову зростатимуть. Вигляд кривої довгострокових АТС для конкретної фірми визначається характером ефекту масштабу у даній галузі. Відносну важливість позитивного та негативного ефектів масштабу відображає мінімальний ефективний розмір підприємства - це найменший обсяг виробництва, за якого крива довгострокових середніх загальних витрат досягає мінімуму. Мінімальний ефективний розмір підприємства відіграє суттєву роль у визначенні структури ринку даного товару. Можливість економії на масштабі за виробництва двох чи декількох видів продукції виникає унаслідок одночасного для різних продуктів використання ресурсів і виробничих потужностей, спільних маркетингових програм, утримання єдиної адміністрації. Економія на масштабі коли рівень одночасного виробництва однієї фірми перевищує рівень, який можуть досягнути 2 окремі фірми, що аиробляють одну продукцію (за однакових обсягів ресурсів для обох фірм) і навпаки можливі також перевитрати на масштабах (напр. великі автомобільні підприємства)