Система центрів соціальних служб для молоді (ССМ). Український державний центр соціальних служб для молоді та його структура.

Соціальні служби для молоді - це спеціальні заклади, які надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 35 років. Соціальні служби для молоді об'єднують центри, які здійснюють комплексне соціальне обслуговування молоді, та спеціалізовані соціальні заклади, а саме: притулки для тимчасового перебування неповнолітніх, агентства й бюро сприяння зайнятості молоді, яка навчається, та інші. Соціальні служби для молоді надають послуги та допомогу молоді у найважливіших сферах її життєдіяльності незалежно від національності, походження, соціального статусу, місця проживання, роботи, навчання, політичних поглядів і релігійних переконань. Соціальні послуги надаються молоді, як правило, безкоштовно. 2. Центри соціальних служб для молоді, спеціалізовані соціальні заклади утворюються: Український державний центр соціальних служб для молоді - Міністерством у справах молоді і спорту; республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри - відповідно Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством у справах молоді і спорту; міські, районні центри - за рішенням відповідних державних адміністрацій або виконкомів місцевих Рад народних депутатів; спеціалізовані соціальні заклади для молоді - в порядку, встановленому державними адміністраціями або виконкомами місцевих Рад народних депутатів. Центри соціальних служб для молоді та спеціалізовані соціальні заклади для молоді є юридичними особами, мають печатку, бюджетний та позабюджетний рахунки в банках. 3. Центри соціальних служб для молоді підпорядковуються: Український державний центр - Міністерству у справах молоді і спорту; республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри - відповідно органам управління у справах молоді Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (з питань оперативного управління) та Українському державному центру (з організаційно-методичних питань); міські, районні центри - відповідно органам управління у справах молоді державних адміністрацій та виконкомам місцевих Рад народних депутатів (з питань оперативного управління) і вищестоящим центрам соціальних служб для молоді (з організаційно-методичних питань); спеціалізовані соціальні заклади для молоді - організаціям, які їх утворили (з питань оперативного управління), та центрам соціальних служб для молоді відповідного рівня (з організаційно- методичних питань). 4. Діяльність соціальних служб для молоді фінансується за рахунок державного та місцевих бюджетів, державних молодіжних фондів, а також з інших джерел. Український державний центр соціальних служб для молоді фінансується за рахунок коштів державного бюджету, виділених Міністерству у справах молоді і спорту, цільових надходжень від державних молодіжних фондів, а також з інших джерел. Республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб для молоді фінансуються за рахунок відповідних бюджетів, надходжень від державних молодіжних фондів, а також Українським державним центром соціальних служб для молоді на договірній основі. Міські, районні центри соціальних служб для молоді фінансуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів, надходжень від державних молодіжних фондів, а також коштів, що виділяються вищестоящими центрами соціальних служб для молоді на договірній основі. Спеціалізовані соціальні служби для молоді фінансуються організаціями-засновниками. Порядок та умови фінансування центрів соціальних служб для молоді встановлюються Міністерством фінансів за поданням Міністерства у справах молоді і спорту. Умови оплати праці працівників соціальних служб для молоді затверджуються Міністерством праці за погодженням з Міністерством фінансів.

Соціальні служби для дітей та молоді беруть на себе функцію науково-педагогічного центру, здатного перебудувати середовище для юні.

Друга функція соціальних служб для дітей та молоді у соціально-педагогічній системі — це захист прав та інтересів дітей і молоді, формування громадської думки щодо вирішення проблем дітей та молоді. І третя функція - культурно-освітня, яка реалізується через комплекс справ і заходів, розрахованих на молодь різного віку та на дорослих.

. 31. Основними завданнями соціальних служб для молоді є: реалізація державної молодіжної політики щодо соціального становлення та розвитку молоді; подання інформаційної, правової, психолого-педагогічної, медичної та інших форм допомоги молоді; проведення необхідних заходів з метою попередження та подолання негативних явищ у молодіжному середовищі; здійснення соціальної опіки окремих категорій молоді, зокрема інвалідів і сиріт; встановлення та зміцнення зв'язків з соціальними службами для молоді за кордоном, інтеграція в міжнародну систему соціальної роботи з молоддю. 6. Відповідно до покладених завдань соціальні служби для молоді здійснюють такі функції: розробляють і реалізують разом з органами державного управління у справах молоді програми соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді; інформують молодь з питань праці, навчання, дозвілля та відпочинку, діяльності соціальних служб; проводять юридичне консультування з питань молодіжного законодавства, прав і обов'язків молодих людей в різних сферах їх життєдіяльності; представляють інтереси молодих людей при розгляді на підприємствах, в установах і організаціях питань, що стосуються реалізації прав молоді; в разі необхідності у встановленому
порядку оскаржують у суді неправомірні рішення державних або громадських органів, дії посадових осіб щодо молодих громадян; створюють "телефон довіри", проводять соціально-психологічне консультування, психокорекцію та психотренінг з підлітками, молоддю та молодими сім'ями; проводять медичне консультування з питань подолання алкогольної та наркологічної залежності, шкідливих звичок, поліпшення сімейно-шлюбних стосунків й утвердження здорового способу життя; вживають необхідних заходів для організації соціально вагомої діяльності підлітків і молоді, їх змістовного дозвілля та відпочинку, що сприяє попередженню та подоланню негативних явищ у молодіжному середовищі; разом із заінтересованими організаціями створюють соціально-реабілітаційні центри для інвалідів та інших категорій молоді; організують молодіжні агентства та бюро сприяння працевлаштуванню молоді, яка навчається, а також надають послуги, пов'язані з профорієнтацією та підготовкою до роботи за новою професією; надають разову матеріальну допомогу молодим людям, які її потребують, на умовах, визначених Міністерством у справах молоді і спорту за узгодженням з відповідними міністерствами і відомствами; разом з відповідними міністерствами і відомствами, вищими навчальними закладами організують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів соціальних служб для молоді; систематично проводять соціологічні дослідження, вивчають статистичні та інформаційні матеріали щодо соціально-економічного становища молоді; готують пропозиції органам державного управління у справах молоді з питань вирішення актуальних молодіжних проблем, запобігання негативним тенденціям у молодіжному середовищі; надають інформаційні послуги підприємствам, установам та організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності щодо соціально-економічного становища молоді, форм і методів соціальної роботи з молоддю; вивчають та поширюють передовий досвід роботи у сфері соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді; організовують стажування спеціалістів соціальних служб за кордоном;

разом із заінтересованими організаціями та установами проводять науково-практичні конференції, семінари,

Головні завдання ССМ були визначені державою, Кабінетом Міністрів, окремими міністерствами. Ці завдання були втілені у відповідних державних, національних і галузевих програмах, спрямованих на соціальну допомогу і підтримку дітей та молоді. Серед них слід назвати такі:

• Державна програма боротьби зі злочинністю;

• Національна програма протидії зловживанню наркотичних та їх незаконному обігу;

• Національна програма профілактики СНІД;

• Національна програма «Діти України»;

• Державна програма зайнятості населення;

• Національна програма планування сім'ї;

• Довготривала програма поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства та дитинства;

• Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI ст.);

• Програма правової освіти населення України;

• Комплексна програма розв'язання проблем інвалідності;

• Програма поліпшення виховання, навчання, соціального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.