Небанківські фінансово-кредитні установи, їх види

Небанківські фін. посередники- об’єктивно необх. явище у ринк. економіці Вони не тільки є потужними конкур.у бор-бі за вільні грошові капітали, що саме по собі має позитивне знач., а й беруть на себе надання економ. суб’єктом, таких фн. послуг, виконання яких не вигідно чи законодавчо заборонено банкам. Тому всякий розвиток небанківського посередництва є важливим економ. завданям уряду та ЦБ, В Укр. небанківські фін. посередники набули ще меншого розвитку, ніж банки. Причина гальмування розвитку цих посередницьких структур грош. ринку криється теж у недостатньому поступові економіки,у повільній її ринк. трансформації, у низькому життєвому рівні нас. та незначних грош. заощ.

Небанківські фін. посередники:

1) договірні фін-кред. Установи, які залуч кошти на підставі договору з кредитором:

- страхові компанії- це фін посередники, що спеціаліз-ся на наданні страхових послуг.Їх д-ть полягає у формуванні на підставі договорів з юо і фо(через продаж страх полісів)спец-х грош фондів, з яких зд-ся виплати страхув-кам грош коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій(страх випадків).

-пенс. Фонди -це спеціаліз фін посередники, які на догов основі акумулюють кошти фо та юо у цільові фонди, з яких зд-ть пенс виплати громадянам після досягнення певного віку.Бувають держ.і прив)

-ломбарди -фін посередник, що спец-ся на видачі позичок населенню під заставу Рух майна.Кошти ломбардів форм-ся із внесків засновників, прибутку від його д-ті, виручки від реаліз-ї заставленного майна.

-лізингові компанії - фін посередники, що спец-ся на придбанні предметів тривалого користування(трансп засобів, обладнання, машин тощо) та передачі їх в оренду фірмам-орендарям для використання у вир д-ті, які поступово сплачують їх вартість протягом визнач строку (5-10 і більше р).

-факторингові компанії -фін посередники, що спец на купівлі у фірм права на вимогу боргу. Ці права існують у вигл дебіт рах-в за поставл товари, виконані роб, над послуги. Сплату по цих рах-х при настанні строків одержує фактор компанія.

2 ) Інвестиційні фінансово- кредитні установи, які залучають кошти через продаж кредиторам (інвесторам) своїх акцій, облігацій, паїв тошо

- інвестиційні фонди – (банки, компанії) – це фін пос, що спец на упр-нні вільними грош коштами інв-го призначення.Вони спочатку акумуллюють грош кошти дрібних прив інвесторів шляхом випуску власних ЦП, а потім розміщують їх в акції інших корпорацій та в держ ЦП.

-фінансові компанії - мають ту хар-ну особливість, що мобілізовані звичайним для інв-х посередників шляхом (через продаж своїх ЦП) кошти направляють у позички фо і юо для придбання тов-в вир чи спож призначення.

-кредитні тов-ва - (кооперативи, спілки) – це посер-ки, що прац-ть на коопер засадах і спец на задоволенні потреб у кредиті своїх членів, переважно п-в малого і сер бізнесу б-я форми вл-ті, фермерських і дом госп-в, фо.

Поняття банку, признач і клас-я.

В ЗУ "Про банки і банк. діяльність" банком названо будь-яку установу, що виконує функції кредитування, касового і розрахункового обслуговування народного господарства та здійснює Інші банківські операції, передбачені цим законом.

Банк в правовому відношенні — це будь-який фінансовий посередник, що виконує одну або декілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.

Банк в економ. розумінні - це фінансовий посередник, який виконує комппекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх в позички, здійснення розрахунків між економічними суб'єктами.

Ком. б. здійснюють на договірних умовах кред., розр.-касове та ін. банк. обслугов. юр. і фіз. осіб. Приймають і розміщують грош вклади своїх кл-в, ведуть рахунки банків-кореспондентів.

Класифікація за формою власн.: унітарні (мають 1 власника в особі держ. чи прив. особи, їх в Укр. 2 - Ощадбанк і Ексімбанк) і колективні (частка капіталу кожного засновника обмежена - 35% стат. фонду банку).

За орг. формою: ВАТ і ЗАТ (84% від заг. к-ті; стійкі і надійні), ТОВ(16% від заг. к-ті; банк не є власником капіталу).

За розміром активів: малі, середні (активи понад 10млн грн.; їх найбільше) і найбільші (активи понад 1млрд грн. "Промінвестбанк").

За філійною мережею: багатофілійні (Ощадбанк 15тис одиниць, АКБ "Україна" 500 одиниць, "Аваль" 200), мало-, без-. Більшість банків у Україні мало- і безфілійні.

За діапазоном операцій і сектором ринку: універсальні (викон. широк. спектр операцій і надають різні послуги - їх більшість), банки з клієнтською спеціалізацією (засновники і переважні клієнти є кооперативи: Правексбанк, Олбанк, "Альянс"), б. з галуз. спец-ю (обсл. переважно юр. та фіз. осіб у межах певної галузі госп-ва: АКБ "Україна", Промінвестбанк, "Надра"), б. з функціональною спец-ю (викон. вузьке коло спеціаліз. операцій - інвестиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні банки. Укрінбанк, Ощадбанк, Ексімбанк).

Види операцій банків.

Пасивні операції комерційних банків.

Пасивні операції - операції за доп. яких банки формують свої грош. рес. для проведення кред., інвестиц., та ін активних операцій. Рес. ком. банків - сук-ть грош. коштів, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для виконання певних операцій. Їх поділяють на власні (становлять третину усіх рес.), залучені і позичені (70%). Власний кап.: основний (стат., резервний фонди, нерозподілен. прибуток минул. рр.), додатковий (заг. рез. за акт. операціями, поточні доходи). Стат. фонд залежить від форми орг-ї банку. Резерв. фонд призн. для покриття можл. збитків, сплати дивідендів; його розмір - на рівні 50% від стат. фонду, форм. за рах. відрахувань з прибутку (не <5%). Спец. ф. признач. для покриття збитку від акт. операцій та для вир. та соц. розвитку банку, та форм. за рах. прибутку. Прибуток є рес. внутр. походження. Залучені: - сук-ть коштів на пот., депоз., та ін рах. банк. клієнтів, гром. орг-й, сусп. фондів, що розм. в активи з метою отрим. приб. чи забезп. ліквідності банку. Зал. поділ. на депоз.(до запитання - для здійсн. пот. розрахунків, нестабільні; і строкові - розм. на певний строк >міс, знімаються після закінч. терміну або попер. повідомлення банку) та недепозитні (позичені). Формами строкових вкладів є сертифікати (депозитні: юр. особам та ощадні - фіз.особам). Недепоз. залуч. у формі міжбанк. кредитів і кред. ЦБ, операцій з цін. паперами на вторин. фондовому ринку, позик на р-ку євродоларів.

Активні операції комерційних банків.

Акт. опер. полягають у д-ті, пов’язаній з розміщенням і викор. власн. капіталу, зал. і поз. коштів для одержання прибутку при рац. розподілі ризиків за окр. видами операцій і підтримані ліквідності.

Акт. опер.: кредитні та інвестиційні. Кредитні: проведення комплексу дій, пов’язан. з наданням і погашенням банк. позичок, здійсн. відповідно до принципів строковості, цільового хар-ру, забезпеченості та платності кредиту. Рішення про надання кред. приймається колегіально. Кред. надаються в межах наявних рес. з урахуванням кредитоспроможності, фін. стаб., рентаб-ті, ліквідності позичальника. Заг. розмір кредитів не може перевищ. 8-микратного розміру власних коштів банку. Для одерж. кредиту позичальник зверт. до банку з кредитною заявкою, що вход. до складу певн. пакету документів.

Інвестиційні означ. вклад. коштів у цінні папери підпр. на відносно тривалий період часу. Інвест. цінні папери - боргові зобов’яз. у вигляді акцій, облігацій, векселів, сертифікатів тощо. Ф-ції банк. інвестицій поляг. у створ. вторинних рез. для задовол. потреби у коштах. Здійснюючи інвест. опер., банки мають на меті: додерж. безпеки грош. коштів, забезп. їх диверсифікації, доходу та ліквідності. Виділ. 3 фактори ризику: кредитний (фін. можл. емітента зменш. на стільки, що він буде не в змозі викон. свої фін. зобов’яз.), фін. (у зв’язку з непередбач. змінами на р-ку цінних паперів привабливість деяких цінних паперів може бути частково втрачена), %ний (пов’яз. з фіксацією % за облігаціями в момент їх випуску: чим > часу до погаш. облігацій, тим вищий ризик). 1 з методів зменш. ризику - формув. інвест. портфеля за рах. багатьох видів цінних паперів, що мають різний р-нь якості та різні строки погаш.

Банківські послуги.

Банк. послуги (БП) - ті дії банк. установ на замовл. клієнтів, які не пов’яз. із залуч. дод. рес. Осн. форма оплати БП - комісії.

Внесок сфери послуг у внутрішній національний продукт України стає дедалі вагомішим.

Сьогодні комерційні банки України долають етап свого розвит­ку, що супроводжується глибокою структурною трансформацією. Це потребує зміни пріоритетів і методів роботи. Одночасно відбувається перехід до динамічного і конкурентного банківського співто­вариства, орієнтованого на комерційний успіх, на ринок. У зв'язку із цим великого значення набуває управління банківськими послугами, розширення їх спектра та здешевлення витрат на їх надання

Успішна діяльність будь-якого банку великою мірою визначається колом операцій, які він пропонує своїм клієнтам. Стимулюючими факторами, що сприяють розширенню спектра послуг є, по-перше, зростання конкуренції у банківській сфері; по-друге, зниження прибутковості тра­диційних операцій, зокрема кредитних; по-третє, прагнен­ня банків мати прибуток; по-четверте, відносна свобода, надана законами, які регулюють банківську сферу.

БП: ліцензовані (їх надання потребує ліцензії НБУ: касове обслуг., інкасація та прервез. гр. цінностей, залуч. депозитів юрид. і фіз. осіб), неліценз., чисті (послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операц. помилок), сурогатні (послуги, кінцевий результ. здійсн. яких може вплинути на активи банку), комісійні (послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії), гонорарні (банк отр. від клієнтів обумовлену наперед плату: лізинг, трастові, консультаційні послуги), спредові (чисті доходи від них форм. як різниця між комісією, отр. від клієнта та сплаченою при організ. даної послуги), балансові (облік. на балансових рах.: кредитні, інвест., валютні), позабалансові (гарантії, поручительство, консультації) тощо.

Ринок БП в У. перебув. на стадії формув. Найб. попитом корист. послуги розрах.-касового хар-ру.

 

ІН ВЕСТ