ТОП 10:

Попит на гроші: сутність, цілі та мотиви попиту на гроші. Чинники, що впливають на попит на гроші. Крива попиту на гроші.



Попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розрпорядженні економічні суб’єкти на певний момент., це бажання мати певну частину свого портфеля активів(багатства) в ліквідній формі. Слід розрізняти попит на гроші від попиту на дохід.Наприклад, економічний суб’єкт хоче мати вцьому місяці дохід 100тис.грн., а запас грошей на кінець місяця - 40тис.грн. Якщо на початку місяця у нього не було запасу грошей, то це означатиме, що його попит на гроші зріс на 40тис.грн. Для його задоволення з доходу 100 тис.грн. він повинен витратити на поточні потреби - 60тис. грн., а 40тис. грн. відкласти в запас. Проте, він може задовільнити свій поппит іншим шляхом, продавши частину наявних у його портфелі активів, що не належать до запасу грошей, зокрема акції, автомобіль чи квартиру, а виручку помістити в запас. Попит на гроші тісно пов’язаний зі швидкістю обігу грошей обернено пропорційною залежністю. Цілі попиту на гроші: 1)створення запасу купівельних та платіжних засобів (попит на поточний запас платіжних засобів),2) накопичення грошей як капіталу (попит на постійний запас грошей як форму багатства), 3)комбіновані (попит на тривалий запас грошей на здійснення майбутніх платежів та одержання додаткових доходів).Мотиви: трансакційний мотив - постійна потреба взапасі гр-й для їх негайного використання;мотив завбачливості - для задоволення непередбачуваних потреб; спекулятивний мотив попиту на гроші - бажання мати запас грошей, щоб за сприятливих умов перетворити їх на високодохідні фінансові документи. Чинники, що впливають на попит на гроші(з’ясування мотивів, що заохочують суб’єктів нагромаджувати гроші):1)зміна обсягів виробництва (ВНП, а отже і НД) сприч зростання попиту, 2) зміна рівня цін, 3)зміна обсягів виробництва ,4)швидкість обігу грошей,5)зміна норми процента, 6)накопичення багатства, 7)інфляція, 8)очікування погіршення кон’юктури ринків.Графік.

Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни. Крива пропозиції грошей.

Пропозиція гр. - друга сила, що взаємодіє з попитом, визначає кон’юктуру гр. ринку. Як і попит на гр, пропоз їх є явищем залишку. Суть пропоз. гр. - економ. суб’єкти в будь-який момент часу мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати воборот. Визнання попиту на гр. є об’єктивною межею для пропоз. гр., а самої пропоз. - результатом діяльності банків може створити враження, що завдання монетарної пол-ки банк. с-ми є суто технічне і "підтягування" грошової маси до попиту на гр. при зміні його обсягу.Чинники, які впивають на пропозицію гр.:1)мінанорми обов’язкових резервів - викликає протилежну за напрямом зміну коефіц -та (m) мультиплікації гр. маси, оскільки він визначається за формулою m=1/r, де r норма обов’язкового резервування;2)зміна типової ринкової процентної ставки - при її зростанні за позичками та облігаціями розширюються можливості одержувати позички рефінансування, унаслідок чого зростають грошова база, банківські резерви і коефіц. мультиплікації, і навпаки;3)зміна багатства - при його зростанні депозитна складова грошової маси зросте швидше ніж готівкова, це посилить мультиплікаційний ефект та призведе до збільшення пропоз-ї; 4) тінізація підприємницької діяльності - зумовлює зміну структурних запасів на користь готівки, а отже остання виходить з банківського обороту - зменшується пропоз-я; 5)низький стан довіри до банків .

Рівновага попиту і пропозиції та процент.

Графічна модель гр. ринку це накладання кривих попиту та пропозиції в одній сис-мі координат (вісь у - %, вісь x -маса грошей в обороті).Точка їх перетину є рівноважною ставкою процента, яка задовільняє вимоги обох суб’єктів ринку.Взаємозв’язок між попитом, пропозицією та ціною грошей на цьому ринку реалізується відповідно до загальних закономірностей функціонування ринку: попит на гроші впливає на рівень процента прямо пропорційно, а пропозиція грошей - обернено пропорційно. Якщо установлюється ставка % нижча за рівноважну, то виникає надмірний попит на гроші, економічні суб’єкти будуть хотіти мати у своєму розпорядженні більше коштів,а банки не зможуть їм цього забезпечити, будуть шукати можливості збільшити пропозицію та врешті доведеться підняти %. Можна задовільнити попит, якщо ЦБ купить у комер-х цінні папери чи збільшивши рефінансування, але це призведе до збільшення маси грошей в обороті. Точно так додаткова пропозиція ресурсів підштовхне вниз процнентну ставку. Шляхом виходу тут буде - продаж ЦБ цінних паперів на відкритому ринку.

Необхідність кредиту.

Передумовою кредиту є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що обумовлюють необхідність кредиту,- коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб.

Кредит не існував завжди. Він виник на певному етапі розвитку людського суспільства. Його винайдення вважають одним з найгеніальніших відкриттів людства поряд із винайденням грошей. Причини його виникнення слід шукати насамперед не у сфері виробництва, а у сфері обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники, як юридично самостійні особи. Коли товарно-грошові відносини почали ставати більш-менш регулярними, взаємовідносини між товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрібно продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. За таких умов акт купівлі -продажу товару не міг відбутися І тут випадково, як і багато інших винаходів людства, був відкритий кредит-за наявності довіри продавця до покупця товар був проданий з відстрочкою платежу, у кредит.Таким чином, кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обігу. Отже, кредит полегшував реалізацію товарів. Саме в цьому й полягає найбільш поширена причина необхідності кредиту. Але пізніше кредит розвивався, і необхідність у ньому стала обумовлюватися не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення- виробництва, споживання.

Суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, з допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного виробництва, загалом суспільного відтворення. Одним із найважливіших таких інструментів і став кредит. Звідси існування товарного виробництва і пов'язаного з ним товарного обігу є найбільш загальною економічною причиною необхідності кредиту.

Сутність кредиту.

Кредит-це суспільні відносини, що виникають міжекономічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Для конкретизації сутності кредиту потрібно розглянути окремі елементи кредитних відносин. Ними є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єктом кредиту є та вартість, яка передається в позичку одним суб'єктом іншому. Суб'єкти кредиту- це кредитори і позичальники. Взяті разом, ці елементи створюють структуру кредиту.

Кредит як форма суспільних відносин має багато спільного з іншими економічними категоріями- грошима, фінансами, торгівлею, капіталом та ін. Зокрема, всі вони є вартісними категоріями, обслуговують рух вартості в процесі відтворення. Вони тісно переплітаються між собою функціонально. Так гроші як засіб платежу зявилися на грунті кредитних відносин. Кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фінансових ресурсів, розвитку торгівлі. Особливо тісно пов'язаний кредит з грошима, і цей зв'язок дедалі посилюється в міру розвитку суспільного виробництва й ускладнення економічних відносин. Водночас кредит- це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд з іншими категоріями, не замінюючи жодної з них і не поступаючись їм сферою свого призначення.

Істотні відмінності є між кредитом і фінансами. На відміну від кредиту , фінанси формуються в процесі розподілу (кредит у процесі перерозподілу).

Першою формою кредиту , що мала найпростішу сутність, був лихварський кредит. Характерними ознаками цього кредиту було те, що він має випадковий характер. Його суб'єктами на боці кредиторів були просто багаті люди, які надавали в кредит лише власні кошти, а на боці позичальників- незаможні ( селяни,ремісники). З переходом до товарно- капіталістичного виробництва відбулося чітке розмежування виробничих і особистих потреб у запозиченні коштів. Підтримання і розвиток виробництва стали широкомасштабною сферою застосування запозичених коштів і стимулювали масове формування вільних коштів. Сам кредит набув капіталістичного характеру і перетворився в суспільний механізм капіталізації економічних відносин.

Попервах економічна думка зосереджувалася переважно на самому поняття кредиту, на пізнанні його сутності. Лише з 18 ст. розпочалися дослідження механізму зв'язків кредиту з суспільним виробництвом, що відкривало шлях для формування суто наукової теорії кредиту.На сьогодні економічна наука визнає дві провідні теорії кредиту: натуралістичну і капіталотворчу.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.118.253 (0.004 с.)