ТОП 10:

Не слід забувати, що цб є і органом банківського рег і нагляду, органом вал регул, банкіром і фін агентом уряду, тощо.



Попередниками ЦБ були емісійні банки, які виникли у ХІХ ст. Виникнення емісійних банків пов’язане з необхідністю централізації банк нотної емісії. На поч. ХХ ст. централізація банк нотної емісії була завершена головним чином в європейських країнах.

Створення ЦБ у ХХ ст. пов’язане з процесом демонетизації золота і з переходом від системи золотомонетного стандарту до системи обігу грошей, нерозмінних на золото.

Шляхи створення ЦБ:

1) еволюційний – поступове перетворення емісійних банків у ЦБ (Англія, Франція).

2) створення ЦБ на основі спеціального закону (розвинуті країни, які з тих чи інших причин на поч. ХХ ст. не мали емісійних банків (США); колишні колонії; постсоціалістичні країни.

Статус та основи організації ЦБ.

ЦБ – це держ. орган управління з покладеними на нього особливими завданнями у сфері грош-кред. відносин і банківської д-ті.

Основні положення, які визначають статус ЦБ:

1) законодавче визначення основних завдань і напрямків д-ті ЦБ;

2) хар-р взаємовідносин ЦБ з органами держ. влади:

а) рівень незалежності ЦБ у визначенні реалізації ГКП;

б) взаємовідносини з урядом з приводу фін-ня дефіциту держ. бюджету;

3) рівень екон. самостійності ЦБ;

4) порядок формування керівництва ЦБ;

Організаційна стр-ра ЦБ залежить від форми держ. устрою країни, нац. традицій, особливостей банкі. законодавства.

ЦБ США:

1) Рада керуючих – 7 осіб, усі призначаються Президентом на 14 років, серед них Президент призначає голову ФРС;

2) 12 федеральних резервних банків – випускають і вилучають готівку, видають позички КБ тощо;

3) Федеральний комітет відкритого ринку – 12 осіб: 7 керуючих + 5 президентів федеральних резервних банків (один з них постійний – президент ЦБ);

4) Федеральна консультативна рада – 12 осіб.

Банк Японії – президент банку призначається Кабміном за згодою парламенту на 5 років. Правління складається з 9 осіб, визначає і реалізує ГКП

Основні принципи організації та функціонування НБУ

Принципи: 1)принцип незалежності Б. – згідно з законом органи законод. І викон.влади не мають права втручатися у виконання Б.фун-цій, які передбачені законом. НБУ надано право підтримувати ек.політику уряду доти доки вона не суперечить забезпеченню стабільності нац.грош.одиниці. Згідно з ЗУ НБУ заборонено надавати кредити уряду на фінансування дефіциту держ.бюдж.

2)принцип презид. Та парлам. Контролю за дія-тю НБУ. НБУ підзвітний президенту та ВР. Вони формують раду НБУ, призначають голову НБУ. Рада НБ щорічно інформує ВР про основні засади ГКП. Двічі на рік голова НБ інформує президента і ВР про ді-ть Б.і стан грош.ринку.

3) принцип централізації с-ми ба-в. ТУ НБУ є структурними підрозділами НБ без статусу юр.особи.

4)принцип ек.самост. НБ здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах кошторису який затверджується радою НБ.

5)принцип єдності с-ми Б. Усі структурні підрозділи НБ керуються єдиними правовими нормами: закони, укази президента, постанови Кабмін.

6)принцип вертикальної структури управління Б. Всі посадові особи позначаються і підпорядковуються тільки по вертиуалі.

167.. Основні напрями діяльності ЦБ.

Призначення та осн завдання ЦБ обумовлюють напрями його д-ті.

В узагальненому вигляді ЦБ є емісійним центром д-ви, банком банків, органом банк регулювання, банкіром і фін агентом уряду, провідником гр-кр пол-ки, огранном вал регулюв і контролю, інф-статист та аналіт центром гр і банк систем.

 

1) ЦБ – емісійний центр готівкового грош обороту( монопол право еміс готівки, ЦБ здійс кредит емісію засобів оббігу в резулт якої збільш резерви КБ)

2) ЦБ – “банк банків”, здійснює кредитне, розрах-ве і касове обслуг-ня КБ,

3) ЦБ – орган банк-го регул-ня та нагляду( сприяння еф-ному р-ку банк с-ми та її надійність. Визначає певні прав і нормативи , що регламент д-ть КБ)

4) ЦБ – банкір і фін агент уряду(зд-є розрах-кас обслуг уряду, бер уч у забезпеч косового виконання держ бюджету, відіграє помітну родь в упр-ні держ боргом)

5) орган валютного регул-ня і контролю(форм валют і золотовал резервів),

6) ЦБ – провідник грош-кред політики(визн орієнтири, визн обсяг грош маси і застосов різні види політик, зменш або збільш пропозицію грошей),

7) Орган вал регул і контролю ( регламентує вал відн ек-х суб’єктів та їх д-ть на вал ринку, проводить курсову пол., управляє між нар ліквідними резервами)

8) ЦБ – інформац-статистичний та аналітич центр банк си-ми( аналіз і прогнозування стану ек-ки країни.).

Операції ЦБ. Пасиви і активи ЦБ.

ЦБ в процесі своєї діяльності здійсн пасивні та активні операції, а також надають послуги своїм клієнтам. Відмінності операцій ЦБ від операцій КБ:

1) мета проведення операцій;

2) клієнтура.

Пасивні – форм-ся ресурсна база:

1)ЦБ емітують готівку в обіг, продають готівку КБ в обмін на їх резерви, які зберігаються на рахунку в ЦБ. В свою чергу КБ забезпечують готівкою своїх клієнтів в обмін на депозити, які розміщ-ся на рах-х в КБ. Таким чином, ЦБ здійсн емісію готівки через КБ;

2) ЦБ залучають кошти КБ, тб КБ розміщ-ть на рах-х у ЦБ свої обов’язк резерви та (вільні) надлишкові резерви;

3) ЦБ залучають кошти урядових органів

4)ЦБ відкрив рах-ки на яких розміщ-ся іноземні депозити;

5) ЦБ можуть одерж-ти кредити від між нар валютн-фін і кредит установ(МВФ);

6) ЦБ можуть емітувати та розміщ-ти власні боргові зобов’язання;

7) ЦБ форм-ть власний капітал.

Узагальнюючи зміст пасивн операцій ЦБ,слід відзначити, що в пасивах балансу ЦБ знах-ть відображення базові гроші(грош база),тб гроші, які створ ЦБ, а саме: готівка в обігу та резерви КБ

.Активні:1)ЦБ проводять операції з ЦП, вони можуть купувати ЦП у КБ,фірм, нас-ня та продавати ЦП

2) ЦБ проводять кредитування(рефінанс-ня) КБ, тб надають позички,здійсн-ть переврах-ня векселів;

3) ЦБ проводять операції з золотовалютн. резервами (з міжн. ліквідними резервами), а саме купують або продають золотовалютн резерви, кпують абор продають золото, операції СВОП з золотом, використ золото як заставу для отрим-ня кредитів в іноз валюті..

4)ЦБ окремих країн можуть надавати кредити уряду для фінанси дефіциту держбюджету.

Узаг-чи активн операції ЦБ,слід відзначити, що вони мають емісійний хар-р, нагромадж ЦБ ЦП, золота, іноз валюти, збільш заборгованості за кредитом наданим ЦБ.Всі ці опер-ї призводять до збільш грош бази, а отже, і до збільш пропозиції.(Грош база=Готівка в обігу+Резерви КБ, Грош маса=Готівка в обігу+Уся маса депозитн грошей).

169.. ГКП (сутн, визначення, суб’єкти, об’єкти), інституц.основа

ГКП – комплекс взаємопов’язаних заходів щодо регулювання грошового ринку, які держава проводить через свій ЦБ і які скоординовані на досягнення певних цілей. Головний суб’єкт - ЦБ країни, він розробляє „основні засади гкп” і реалізує цю політику, застосовуючи різні інструменти. Крім ЦБ в розробленні беруть участь ін органи держ влади. В У-і це ВРУ, КМУ, Мінфін та інші. Обєкти ГКП-кінцеві(реал сектор екон і соц сфера, бо для забеспеч їх розвитку здійсн грош-кред регул екон.), безпосередні, наближені(перемінні показники грош ринку, через які імпульси ГКП здійсн вплив на кінц обєкти: грош маса, ціна грошей, обмін курс нац валют). Ефектив проведення ГКП лише за наявності в країні відповід інституцій бази.(банківс с-ма, грош ринок)

Ефективне проведення гкп висуває певні вимоги до інституційної основи цієї політики. Складові і.п.: 1. банківська сис-ма, 2 грош ринок.

Вимоги до бан-ї сис-и: 1. дворівнева побудова з наданням одному б-ку статусу центрального емісійного,2 законодавче і фактичне забезпечення незалежно-сті ЦБ в розробці і реалізації гкп., 3. надання ЦБ статусу резервного,4. створення держ сис-и регул-я та нагляду бан-ї дія-ті., 5 забезпечення високого рівня довіри до бан-ї сис-и.

Вимоги до грш ринку: 1. досягнення високого рівня структуризації г.р., 2 забезпечення високого рівня лібералізації усіхсекторів грош ринк для всіх субєкт екон., 3 вільний доступ КБ до б-я сектору г.р., 4 наявність широких зовнішньоек-х зв’язків, забезпечення конвертації нац валюти та проведення реальної курсової політики.

ГКП, цілі

Проведення гкп передбачає визначення її стратегії і тактики. Стратегія – вибір цілей гкп, встановлення ієрархії цілей і визначення параметрів цілей.

У світ практиці викор-ся складна сис-ма цілей гкп. Це :

1. стратегічні цілі,

2. проміжні цілі,

3. оперативні (тактична, поточна) цілі.

Стратегічні – найчастіше у якості ст. Обирають таку ціль як цінова стабільність або забезпечення стаб-і нац грош одиниці. У якості кількісного показника застосовують індекс споживчих цін (рівень інфля-ції).

Проміжні – такі індикатори: 1. зміна грошової маси,2 зміна ціни грошей, тобто зміна % ставки. В У-і НБУ застосовує як пц показник „зміна грош маси” за агрегатом М3.

Оперативні цілі – зміна грош бази – показник, на який ЦБ може впливати безпосередньо, у якості цілі НБ викор показник – обніний курс нац грош один.НБУ в якості пром.цілі обирає зміну грош.маси. НБУ визначає:Агрегат М0 – маса готівки в позабанк.сфері

М1 – М0+ депоз. В нац.валюті на поточних рах. в банках

М2–М1+депоз. В нац. валюті на строк. рах.+ всі вал. заощадження на рах. в б-х

М3 - М2+ кошти, розміщені в банках для проведення трастових операцій+ ц.папери власного боргу б-ків.

Цілі на 2005р: 1. індекс спожив цін 107-106%, 2. грош маса 128-123%, 3. грош база 120-126%, 4. Обмін курс грн до$ 5,27-5,31.Стосовно кожн цілі може ставитись завдання зростан, зниж стабілізац.

 

171.. 8.3.Типи ГКП.

В основу реалізації ГКП покладено принцип “компенсаційного регулювання” – застосування протилежних заходів впливу на грош ринок в залежності від фази економ циклу.

Типи:1. В період спаду та дипресії інст-ти ГКП спрямовані на збільшення грошової пропозиції : 1)політика дешевих грошей (пол-ка грош-кред експансії). Застосовується з метою активізації п\п д-ті, стимулювання інвестицій в реальний сектор ек-ки.

2)пол-ка інфляції-допускається неконтрольоване зростання грош пропозиції, що веде до зростання темпів інфляції.

3)пол-ка дезінфляції-повільне контролювання зростання грош пропозмції завдяки чому, інфляція підтримується на заданому рівні, стає контрольованою і перетворюється у стимулятор ек-го зростання і підвищення рівня зайнятості.

2.Застосовується в умовах швидкого зростання темпів інфляції. Основна мета-зменшення грош і кредитних ресурсів в економіці .

1) Пол-ка грош-кред рестрикції (пол-ка дорогих грошей) –

2)пол-ка дефляції-допускається різке обвальне скорочення грош маси, що призводить до різеого падіння економ активності

3)пол-ка рефляції – повільне скорочення пропозиції грошей, а отже і повільне зростання % ставок, що дозволяє м’яко гальмувати економ активність.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.226.244.70 (0.008 с.)