Облік реалізованої готової продукції

Реалізованою продукцією вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника. Підприємство-виробник, що має намір реалізувати свою продукцію, повинне встановити на неї ціну, яка б відповідала низці вимог:

- відшкодувати витрати підприємства на виготовлення продукції;

- відшкодувати витрати на збут продукції;

- вартість повинна бути меншою, ніж вартість подібної конкурентної продукції;

- забезпечити прибуток.

При реалізації своєї продукції підприємство перш за все повинно укласти про це угоду з покупцем. Якщо підприємство реалізує свою продукцію покупцям, така реалізація відбувається відповідно до Наказу №99 на підставі довіреності. Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, які працюють на даному підприємстві, іншим - з дозволу керівника підприємства.

Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з позначенням на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для розрахунків з одержувачем.

Якщо підприємство реалізує продукцію в інше місто, то в угоді про поставку продукції має бути зазначений перевізник, вид транспорту та спосіб відправки готової продукції. Склад у цьому випадку відбирає та упаковує продукцію відповідно до умов договору та виписує товаротранспортну накладну, у якій ставить підпис перевізник продукції. Товаротранспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою для списання відвантаженої продукції зі складу вантажовідправника, другий - для оприбуткування одержаної продукції направляється покупцю, третій - транспортній організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею, четвертий додається до шляхового листа для обліку транспортної роботи. (Типова форма ТТН затверджена Наказом №488.)

Постачальник-вантажовідправник на підставі товаротранспортних накладних, залізничних квитанцій про прийняття вантажу та інших документів виписує розрахункові документи для передачі їх до банку на інкасо або рахунок-фактуру на попередню оплату. У рахунку для одержувача бухгалтерія відправника має зазначити факт відвантаження продукції та суму, яка повинна бути сплачена за відвантажену продукцію (з урахуванням суми ПДВ). Крім цього, в рахунку-фактурі можуть бути зазначені й інші додаткові умови. Наприклад, термін оплати - "оплатити протягом 10 банківських днів"; місце отримання товару - "товар видається на складі ТзОВ "Верея" кожного робочого дня з 8­ї години ранку до 18­ї години вечора без перерви за такою адресою...".

У рахунку-фактурі постачальник також може зазначити суму транспортних витрат, вартість тари (якщо її вартість не включена до вартості продукції) та інші дані.

Якщо товар надається покупцеві на умовах наступної оплати, то рахунок-фактуру додають до платіжної вимоги-доручення, що передається до обслуговуючого банку. У цьому випадку вона міститиме дані про номенклатуру відвантаженої продукції, її вартість і за що вимагається оплата.

На підставі товаротранспортних накладних у картці складського обліку списують відвантажену продукцію. У бухгалтерії, крім бухгалтерського обліку, ведуть також аналітичний облік відвантаженої продукції: за відомістю відвантаження, відпуску та реалізації продукції. Наведемо приклад заповнення такої відомості (таблиця 1).

Таблиця 1

Відомість №10
відвантаження та реалізації продукції та матеріальних цінностей за березень 2001 р.

Дата рах.	№рах.	Покупець	Кількість відвант. прції	Сума за платіжними вимогами	Відмітки про списання чи оплату
№1	№2	За проду- кцію	За тару	Тран- порт- ні вит- рати	Всьо- го	Дата	Ра- ху- нок	При- міт- ки
Залишок товарів, відвантажених на 1 квітня				-	-		3,05	-
Товари, відвантажені у квітні
1.03		Магазин "Квадрат"							4.05
2.03		Фірма "Орізон"				-			5.05
3.03		Магазин "Купава"				-	-		6.05
4-22.03	504- 520	Покупці інші				-	-		-	-
23- 30.03	521-545	Неопла- чені рахунки (термін оплати не настав)				-	-		-	-
Всього відвантажено підприємством (шт.)				-	-	-	-	-
Вартість одиниці продукції за обліковими цінами (грн)			-	-	-	-	-	-
Вартість усієї партії продукції (грн)			-	-	-	-	-	-
Вартість одиниці продукції за цінами реалізації (грн)			-	-	-	-	-	-
Вартість усієї партії продукції (грн)							-	-

Відповідно до Закону про ПДВ, постачальник (продавець) продукції зобов'язаний виписати податкову накладну. Форма та порядок заповнення податкової накладної визначені в Порядку №469. Відповідно до нього, у податковій накладній поряд з іншими реквізитами слід зазначити: ціну продажу одиниці продукції без урахування податку на додану вартість, суму ПДВ, загальну суму товару (продукції) з ПДВ.

Податкова накладна дає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, включити до податкового кредиту суму витрат зі сплати ПДВ постачальнику при придбанні продукції.

На підставі податкових накладних постачальник (продавець) робить відповідний запис у Книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та визначає підстави для можливого віднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ, нарахованої у звітному періоді.

У свою чергу, відповідно до Закону №2181, якщо платник податків продає (відчужує) товари (продукцію) без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження), то такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону. У бухгалтерському обліку на відпускну вартість відвантаженої покупцю готової продукції роблять запис: Д-т 36, К-т 701.

Сума ПДВ такої продукції відображається таким бухгалтерським записом: Д-т 701 К-т 641.

Звернемо увагу ще на одну особливість реалізації готової продукції. Це пільга щодо реалізації готової продукції власного виробництва, встановлена Законом №1776. Відповідно до ст. 9 Закону, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при торгівлі продукцією власного виробництва. Такою пільгою можна скористатися, якщо підприємство проводить розрахунки у своїх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Оскільки в Законі №1776 не сказано, що можна вважати готовою продукцією власного виробництва, перш ніж скористатися такою пільгою, необхідно все-таки з'ясувати це питання, щоб потім не виникло непорозумінь з податковою. Для цього звернімося до Закону №1775. Відповідно до нього, виробництво - це діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва. Що належить до продукції власного виробництва, визначено Постановою №1061. Згідно з п. 2 Постанови, продукцією власного виробництва визнається продукція, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного або орендованого майна. До повністю виробленої підприємством продукції належать:

а) корисні та супутні копалини, видобуті підприємством, якщо воно має право на розробку надр;

б) рослинна продукція, вирощена та зібрана на земельних ділянках, що належать підприємству або орендовані цим підприємством;

в) живі тварини, вирощені на підприємстві, та продукція, одержана від тварин, які є власністю підприємства;

г) продукція мисливського промислу;

д) продукція рибальського та морського промислів, видобута або вироблена суднами підприємства, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) ним;

е) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих операцій, здійснених підприємством.

Крім цього, продукція, виготовлена на підприємстві, може не підпадати під категорію повністю виробленої на підприємстві, але за певних умов може бути визнана такою - якщо частка доданої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менше 50 відсотків.

При цьому доданою вартістю є різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів. Далі п. 5 Постанови №1061 визначено умови, за яких продукція не може бути визнана такою, що пройшла достатню переробку, і, відповідно, бути визнаною продукцією власного виробництва.

До таких умов належать: забезпечення схоронності продукції під час її зберігання чи транспортування, поміщення у сольовий та інші розчини з метою зберігання; підготовка продукції для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та перепакування, розлив); прості складальні операції; змішування компонентів без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових. При поєднанні двох або більше вищезазначених операцій продукція також не може бути визнана продукцією власного виробництва.

Отже, продукцією власного виробництва вважається продукція, повністю виготовлена на підприємстві, або якщо частка доданої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менше 50 відсотків. Хоча повторюємо, що Законом №1776 не передбачена обов'язковість віднесення до продукції власного виробництва тієї готової продукції, в складі якої частка доданої вартості при переробці становить 50%. Але тоді може статися, що керівництво підприємства буде змушене доводити податковому інспектору належність продукції саме до продукції власного виробництва. Щоб керівник, який опинився в такій ситуації, був озброєний вагомими аргументами, нагадаємо пп. 4.4.1 Закону №1776:

"У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків".

Наведемо в таблиці приклад відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з продажу підприємством власної готової продукції за готівку.

Приклад. Підприємство "Лагода" реалізувало продукцію власного виробництва на суму 10000 грн. Собівартість реалізованої готової продукції становить 6000 грн. Бухгалтерський та податковий облік реалізації продукції за готівку буде таким (таблиця 2).

Таблиця 2