Порядок відображення в бухгалтерському обліку регулювання інвентаризаційних різниць за грошовими коштами та іншими цінностями, що є на зберіганні у касі підприємства

Ознайомившись зі змістом акту на наступній стор., ви можете пересвідчитись у тому, що більшість бухгалтерських записів з регулювання інвентаризаційних різниць, які виникли під час проведення інвентаризації каси і касових операцій, не є складними для розуміння навіть бухгалтерами-початківцями і не потребують додаткових пояснень. Однак на окремі проведення слід звернути увагу.

По-перше, що стосується поштових марок, то пункт 1.3.2 Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що затверджені спільним наказом Мінфіну, СБУ, МВС від 25.11.93 р. №98/118/740, зараховує знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) до бланків суворої звітності.

Звісно, що бухгалтерський облік таких активів здійснюється подібно до обліку бланків суворого обліку. За собівартістю виготовлення чи придбання поштові марки обліковуються на субрахунку 209 "Інші матеріали", а за номінальною вартістю - на позабалансовому рахунку 08 "Бланки суворого обліку". Списання поштових марок проводиться одночасно з обох рахунків, але за різною вартістю (відповідно, за собівартістю виготовлення чи придбання та номінальною вартістю).

По-друге, при відображенні в обліку нестачі валютної готівки можливі курсові різниці, оскільки курс валюти на дату отримання готівки в касу і на дату виявлення нестач за валютними коштами може змінитися. Порядок відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць регулюється П(С)БО 21. Згідно з ним, відображення нестач валютних цінностей відноситься до монетарних статей. Перерахунок іноземної валюти за такими статтями у гривні здійснюється за курсом НБУ на дату операції (у нашому випадку - дата виявлення нестачі).

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображають у складі інших операційних доходів (витрат).

У цьому розділі ми зумисне не наводили бухгалтерських записів, які стосуються інших бланків суворої звітності, векселів та інших цінних паперів, які також можуть зберігатись у касі підприємства. Такі проведення будуть наведені в інших (спеціальних) розділах, які публікуватимуться в наступних номерах тижневика.

Загальні засади касових операцій

Узагальнена інформація про наявність і рух коштів у касі підприємства згідно з новим Планом рахунків, затвердженим наказом Мінфіну від 20.12.99 р. №291, відображається на рахунку 30 "Каса", що має такі субрахунки:

- 301 "Каса в національній валюті";

- 302 "Каса в іноземній валюті".

На підприємствах, де працюють операційні каси, відкриваються рахунки третього порядку "Операційна каса в національній валюті" та "Операційна каса в іноземній валюті".

Дані зі звіту касира заносяться до бухгалтерських реєстрів у грошовій одиниці України. Одночасно ці ж записи відображаються в обліку в тій грошовій одиниці (долар США, німецька марка тощо), у якій фактично здійснювалася операція. Ці вартісні показники заносяться до облікових регістрів у вигляді дробу, у чисельнику якого вказується сума в іноземній валюті, а в знаменнику - її еквівалент у грошовій одиниці України.

Для визначення еквівалента використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком України на дату здійснення цієї операції в іноземній валюті.

СУТТЄВО

Якщо на підприємстві є кілька кас, члени комісії знають, що перед початком інвентаризації вони повинні опечатати всі касові приміщення, крім того, що перевіряється. Це робиться, щоб виключити випадки покриття нестачі грошей в одного касира за рахунок іншого (інших) та не дати можливості решті касирів заздалегідь підготуватися до перевірки.

На замітку керівнику

Нагадуємо посадовим особам, причетним до проведення інвентаризації, про обов'язкову наявність на підприємстві договорів про повну матеріальну відповідальність. Зокрема, такий договір керівник укладає з усіма працівниками підприємства, які здійснюють касові операції.

Відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на керівників підприємств.