Переваги і недоліки джерел інформації для моніторингу СТС.

Джерело інформації	Переваги	Недоліки
Адміністративна статистика	Порівняна дешевизна; постійність інформації; можливість отримання інформації по конкрет-них групах сукупності без похибки у вибірці.	Охоплення зареєстрованого кон-тингенту тільки формально, від-повідно до прийнятих правил; залежність від змін у правилах реєстрації; неможливість отрима-ти комплексну інформацію щодо індивідуального об’єкта.
Вибіркові обстеження домогосподарств	Дає інформацію про весь досліджуваний контингент; результати досліджень різних періодів є порівнюва-ними між собою; нада-ється велика кількість додаткової інформації; отримується комплек-сна інформація щодо індивідуального об’єк-та; не потребує адапта-ції до існуючих статис-тичних систем, їх зміни.	Використання вибірки мало під-ходить для аналізу даних на ок-ремій місцевості, оскільки з роз-бивкою вибірки підвищується її похибка; необхідність вкладення великих коштів та зусиль зумов-лює здійснення дослідження не частіше 1 разу на квартал; непостійність вибірки утруднює отримання даних за тривалий період спостереження.
Переписи населення	Можливість регіонального та міжрегіонального порівняння	Масштаби перепису не дають змогу здійснювати його часто.
Вибіркові обстеження та переписи підприємств	Аналіз взаємозв’язку зайнятості, відпрацьо-ваного робочого часу та отримання винаго-роди; вибірковість дос-лідження, яке може здійснюватися за пев-ними економічними секторами.	Не дають змоги проаналізувати неформальний ринок праці; не дають повного уявлення про трудову діяльність працівника, оскільки обмежують її підприємством та не фіксують вторинну зайнятість.

 

 

Рис. 13.9. Показники моніторингу СТС в залежності від рівня моніторингу.

Рис. 13.10. Класифікація населення за методикою МОП.

 

Таблиця 13.2.

Мета та призначення основних напрямів моніторингу

Соціально-трудової сфери

Напрями мо-ніторингу СТС	Мета	Призначення
Соціаль-но-демог-рафічні та міграційні процеси	Виявлення закономір-ностей зміни харак-теру демографічних процесів у координа-тах часу та простору.	Визначати закономірності у соціально-демографічних і міграційних процесах, відображати основні особливості відпо-відних процесів на всій території України
Зайня-тість, ри-нок праці, безробіття	Показувати напрями коригування еконо-мічної політики для становлення ринку праці з мінімальними соціально-економіч-ними втратами.	Визначення масштабів ринку праці, запобігання масовому безробіттю, найбільш повне й ефективне використання трудового потенціалу, без чого не можливий подальший соціально-економічний розвиток суспільства.
Соціаль-но-трудові процеси на підпри-ємствах	Дослідження ролі під-приємства у вирішен-ні проблем соціаль-ного захисту і під-вищення рівня життя працюючих.	Аналіз співвідношення динаміки чисель-ності зайнятих із динамікою обсягів ви-робництва, особливостей змін у масшта-бах, характері та напрямах прихованого безробіття; аналіз галузевої, регіональної, професійно-кваліфікаційної диференціа-ції у зарплаті; аналіз трудових відносин.
Умови та охорона праці	Виявлення тенденцій стану і умов праці на виробництві	Відслідковування змін умов та безпеки праці на підприємствах, визначення ди-наміки масштабів профзахворювань і травматизму, виявлення підходів до ви-рішення цих проблем не за рахунок покращання організації та умов праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат.
Доходи та рівень життя населення	Систематичне вивче-ння рівня життя, його динаміки і диференці-ації за основними со-ціально-демографіч-ними групами насе-лення, за окремими регіонами країни.	Спостереження за доходами та рівнем цін на споживчі товари та послуги; обгрунтування визначення рівня доходів населення, частки в них зарплати як головного джерела підвищення добробуту громадян і стимулу до ефективної праці.
Соціаль-но-психо-логічний клімат у трудових колективах	Вивчення соціально-психологічного клі-мату у колективі як чинника підвищення ефективності соціаль-но-економічної діяльності.	Забезпечення високопродуктивної та ефективної співпраці членів трудового колективу, вплив на підвищення задоволеності соціально-трудовими відносинами, що дає змогу досягти високої якості трудового життя, соціального добробуту та злагоди.

 

 

 

 

Рис. 13.11. Організаційно-технологічна схема моніторингу

соціально-трудової сфери.

 

 

Рис. 13.12. Порядок проведення соціологічних досліджень у сфері праці.

 

 

Рис. 13.13. Взаємозв’язок вітчизняного законодавства та

міжнародних норм права.

 

 

Таблиця 13.3.