Тарнавська С.В. Основи підприємницької діяльності. –М.: Академія, 2001. – с. 212-218

Наукова теорія менеджменту сформувалась на початку ХХ століття, хоча діяльність з управління людьми у процесі виробництва має давню історію.

В епоху рабовласницького суспільства –це перші професійні “менеджери” управителі і наглядачі, які використовували лише методи владного примусу до праці.

За часів середньовіччя банкіри, купці, заможні ремісники також виконували управлінські функції і певною мірою були менеджерами, які поряд з прями примусом використовувати і економічні мотивації робітників.

Географічні відкриття. Досягнення природничих наук спричинили розширення ринків, розвиток товарно-грошових відносин, що сприяло зародження в XVI-XVII сторіччі великих виробництв, що спричинило збільшення управлінців.

Розвиток машинного будівництва, формування великих підприємницьких організацій (переважно акціонерних), зумовили на початку ХХ сторіччя професіоналізацію менеджменту.

Перша концепція менеджменту, яка дістала назву школи наукового управління, була сформована Ф.Тейлором Він запропонував за допомогою хронометражу визначити оптимальні способи праці, відкидаючи нераціональні рухи, був прихильником поглиблення розподілу і спеціалізації праці робітників, жорстокого контролю, матеріального стимулювання. У 20 роки роботи Тейлора продовжували А.Файоль, Г.Емерсон Л.Урвік, М.Вебер і інші. Файоль сформулював основні вимоги до менеджера. Увік сформулював основні вимогми до побудови формальних організаційних структур.

Створення концепції – школи людських стосунків- було пов”язане з світовою кризою 1929 року. Засновником школи став Е.Мейо. Він стверджував, що продуктивність праці працівників залежить не тільки від стимулювання і умов праці, а і від психологічного і соціального клімату в колективі.

Школа соціальних систем – це концепція, яка розглядала організацію як соціальну систему, складену із взаємодіючих елементів, основним фактором є погоджене функціонування їх Послідовники цієї школи велику увагу приділяли вдосконаленню організаційних структур управління Школа відкритих систем – Д.Марч, Р.Акофф, І.Ансофф- розглядали організацію як відкриту систему, яка активно взаємодіє із зовнішнім середовищем і залежить від нього.

Сучасні концепції менеджменту можна звести до трьох видів (підходів):

- процес ний;

- системний;

- ситуаційний.

Процесний підхід у нинішньому розумінні розглядає функції управління, як взаємозв’язані.

Системний підхід - це не набір правил чи принципів, якими мають керуватися управлінці, а загальний спосіб мислення і підходу щодо організації та управління.

Ситуаційний підхід - проявляється в вмінні правильно оцінювати управлінсько-виробничу ситуацію та знаходити виходи з неї.

В світі існують моделі менеджменту: американська і японська.

Для американської моделі індивідуальне прийняття рішень і індивідуальна відповідальність, індивідуальна оцінка результатів і залежно від цього винагорода і просування по службі.

Японська модель – ґрунтується на колективну прийнятті рішень і колективній відповідальності, оцінці результатів праці за результатами групи, просування по службі за стажем праці.Європейська школа менеджменту займає проміжне положення, прагнучи використати раціональне цих двох шкіл.

 

Питання для самоконтролю:

Які концепції (школи) менеджменту?

Які підходи менеджменту?

Які моделі менеджменту?

Тема №-13: Стиль керівництва та мистецтво управління.

План:

Лідер, лідерство.

Стиль керівництва.

Література:

Гірнек О.М. Менеджмент: теоретичні основи і практикум. –К.: Магнологія-плюс, 2003. – с. 151-181, 201-234.

Карсекін В.І. Менеджмент у підприємствах торгівлі і громадського харчування. - К.: Вища школа, 1994, с. 161-165, 172-197, 213-217.

Тарнавська Н.П. Менеджмент. –Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с., с. 305-326, 334-347