Моделі поведінки учасників конфлікту.

Будучи учасником конфлікту, менеджер повинен визначати, на якій фазі конфлікту він знаходиться: відступ, боротьба, делегування, компроміс або угода, і яким може бути результат: “переможець-переможений”, “переможений-переможець, “переможений-переможений”, “переможець-переможець”.

Моделі поведінки учасників конфлікту:

« Переможений-переможец» ця модель характерна для учасників конфлікту, які намагаються уникнути. Постійний відступ для уникнення конфлікту приводить до його загострення.

«Переможець-переможений» виникає ризик втрати відчуття реальності і переможець погано передбачує можливі наслідки (як бути з переможеним?).

«Переможений-переможений» обидві сторони попадають у стан, який набагато гірший, ніж до конфлікту, ні одна з них не може добитися перемоги, всі залишаються ні з чим. Використовують засоби: делегування повноважень, компроміс.

«Переможець-переможець» в ситуації розбираються на конструктивній основі, існує пошук альтернатив, що задовольняють обидві сторони.

Питання для самоконтролю:

Що таке природа конфлікту?

Яка класифікація причини конфлікту?

Які є способи вирішення конфліктних ситуацій?

Які моделі поведінки учасників конфлікту?

Тема №-15: Управлінські рішення.

План:

Сутність, значення класифікація управлінських рішень.

Процес прийняття управлінського рішення.

Різновиди та способи ухвалення управлінських рішень.

Література:

Гірняк О.М. Менеджмент. –К.: Магнолія плюс, 2003. – 336 с., с. 181-201

Мочерний С.В. Основи підприємницької діяльності. –К.: Академія, 2001. – 280 с., с. 218-220

-1-

Сутність, значення та класифікація управлінських рішень.

Управління будь-якою соціально-економічною системою передбачає цілеспрямований вплив суб’єкта управління на виробничо-господарську діяльність об’єкта управління для забезпечення оптимального функціонування та розвитку останнього, створення нормальних умов праці та задоволення соціальних потреб членів колективу. Умови ж функціонування системи постійно змінюються, тому необхідне втручання в хід господарського процесу, тобто прийняття і реалізації управлінських рішень з приводу виникнення ситуації, що характеризується певними кількісними і якісними параметрами.

Вихід з ситуації, що склалася, може бути здійснений у різні строки, різними шляхами та із залученням більших чи менших засобів.

Управлінські рішення – це сукупний результат творчого процесу суб’єкта та дії колективу об’єкта управління з вирішення конкретної ситуації, що виникла у зв’язку з функціонуванням системи.

Управлінські рішення можна розглядати як одноразовий вплив управлінської системи на об’єкт управління, який передбачає формування цілей і реалізації їх. Від якості розробки, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність використання людських, матеріальних, фінансових, енергетичних та інформаційних ресурсів конкретної організації. За результатами рішень відбувається процес порівняння, аналізу та оцінки запланованих показників і досягнутих результатів. Як правило, формування рішення має:

- констатуючу (інформація про стан вирішуваної проблеми) частину;

- результативну (розпорядження про дії) частину.

Вимоги до управлінських рішень:

1. вчасність.

2. обґрунтованість.

3. реальність.

4. адресність (спрямованість на конкретний об’єкт).

5. ефективність.

6. визначеність.

7. правомочність (відповідність між компетенцією цього менеджера і рівнем прийняття рішення).

8. законність.

Управлінські рішення класифікують:

- за сферою охоплення: а) загальні (стосуються всієї організації); б) часткові (конкретних підрозділів, служб).

- за часом дії: а) стратегічні; б) тактичні; в) оперативні.

- за характером дії: директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозволяючі.

- за напрямом впливу: направленні на зовнішнє середовище, направленні на внутрішню систему.

- за функціональним призначенням: планові, організаційні, регулюючі, активізуючі, контрольні.

- за характером і змістом: творчі, прийняті за аналогією, інтуїтивні.

- за способом прийняття: індивідуальні, колективні.

- за рівнем прийняття: на вищому рівні управління, на середньому рівні, на нижчому рівні управління.

- за ступенем повноти інформації: прийняті в умовах визначеності, прийнятті в умовах невизначеності, прийнятті в умовах ризику.

- за методами підготовки:

•креативні (творчі, оригінальні, приймаються творчими особистостями),

•евристичні (нові, пошукові, які приймаються за допомогою евристичних методів);

•репродуктивні (відтворюючі, традиційні);

- за формою рішення: письмові, усні.

 

-2-