Варналій З.С., Сизоненко В.О., Основи підприємницької діяльності, К, Знання України, 2003, стор.79-85

2. Мочерний С.В., Устинко О.А., Чоботар С.І., Основи підприємницької діяльності, К, Видавничий центр „Академія”, 2001, стор.199-210

-1-

Ринкова система господарювання базується на економічній свободі підприємця. Регулювання підприємницької діяльності відбувається через встановлення норм її здійснення, дією системи оподаткування. Все інше визначається інтересами виробників і споживачів, дією ринкових конкурентних сил. Але конкурентно – ринкове середовище вбирає свободу багатьох учасників підприємницької діяльності. За таких умов вигода для одних може обернутися збитками для інших. Це означає, що підприємець постійно стикається з невизначеністю, неповнотою інформації, а отже – з підвищеним ризиком. Тому, підприємець повинен вміти передбачити ризик і намагатися його уникнути.

Підприємницьким ризиком слід вважати ризик, який виникає в усіх сферах діяльності бізнесмена: виробництві, реалізації товарів і послуг, фінансовому та торговельному посередництві, здійснені науково–технічних та комерційних проектів. У кожній сфері підприємницької діяльності ризик пов’язується з можливою втратою (повною або частковою) матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів. Отже, ризик – це небезпека втрати повністю або частково ресурсів або доходів. Основою запобігання ризику є винесення правильного рішення, детальне опрацювання підприємницького проекту, вивчення можливих втрат та їх величини.

 

-2-

До підприємницьких типів ризиків відносять:

Матеріально–технічний ризик – ризик, пов’язаний з недостатнім або низьким рівнем матеріально-технічної бази підприємства, яка може не забезпечити випуск високоякісної конкурентноспроможної продукції.

Профільно-технологічний ризик – ризик, зумовлений переходом основних традиційних постачальників до випуску іншої продукції, неможливістю закупівлі найважливіших комплектуючих виробів ні в межах країни, ні в світовому ринку (через відсутність валюти, а також відмови традиційних постачальників від укладення угод або неприйнятністю умов цих угод).

Постачальницько-збутовий ризик – ризик, зумовлений постачанням неякісних матеріалів, комплектуючих виробів або зривом чи зміною умов укладених договорів і своєчасної поставки; несвоєчасним постачанням товарів споживачу, їх недостатньою якістю, несвоєчасним наданням після продажних послуг та інше.

Серед постачальницько-збутових ризиків важливими є ризики не реалізації виготовленої продукції (через зміну структури та скорочення потреби в даній продукції. Заміну даного виду продукції товарами інших підприємств тощо), ризик несвоєчасного отримання оплати за реалізовану продукцію, ризик відмови покупців від отриманої продукції та інше.

Виробничий ризик – ризик, безпосередньо пов’язаний з процесом виробничої діяльності, зокрема з можливістю аварій, технічних неполадок тощо.

Управлінський ризик – ризик, пов’язаний з нераціональним характером прийнятих менеджерами різних ланок (особливо вищої ланки – президентами, віце – президентами компаній) рішень.

Маркетинговий ризик – ризик, спричинений неточним прогнозуванням обсягів досліджуваного ринку.

 

-2.2-

До групи фінансових типів ризиків відносять:

Інвестиційний ризик – ризик, зумовлений порушенням матеріально – речової структури інвестицій, несвоєчасною виплатою здійснених капіталовкладень, незбалансованість прямих (забезпечують володіння контрольним пакетом акцій) і портфельних (такого володіння не забезпечують) інвестицій та інше.

Кредитний ризик – ризик, пов’язаний з небезпекою неповернення, частково або несвоєчасного повернення кредитів.

Серед кредитних ризиків розрізняють:

коротко -, середньо -, довготермінові; незабезпечені і забезпечені; дрібні, середні і великі; за формами кредитів (банківські, комерційні та інші); за сферами використання (промисловість, придбання товарів і послуг, інвестицій та інше).

Відсотковий ризик – ризик, зумовлений непередбаченістю зміною відсоткових ставок.

 

-2.3-

Існують і слідуючи види ризиків:

Валютний ризик – ризик, зумовлений непередбаченою зміною курсів іноземних валют, а також курсу національної валюти.

Політичний ризик – ризик, пов’язаний з революціями, переворотами (які змінюють природу економічної системи), війнами та інше.

Економічно-правовий ризик – ризик, зумовлений змінами в законодавстві (або його недосконалістю) щодо економічної діяльності, неправильним застосуванням державою чинного законодавства тощо.

У разі прийняття рішень, які початково містять необгрунтовні ризики, останні перетворюються на авантюру.

Авантюра – дії, які не випливають з вимог економічних законів, урахування комплексу внутрішніх і зовнішніх умов.

Крім наведених видів і типів ризиків розрізняють проектні (пов’язані із самим проектом будівництва, його якістю тощо), портфельні (зумовлені невідповідальністю проекту інвестиційним можливостям підприємства) та інше. Різні види та типи ризиків тісно пов’язані між собою у цілісну систему, взаємо зумовлюють один одного.

 

-3-

Суб’єкт господарської діяльності, який мислить раціонально, не повинен покладатися на стихійно – природній хід подій, він мусить навчитися управляти економічними ризиками.

У підприємницькій практиці постійно розробляються і реалізуються заходи, спрямовані на зниження величини ризику. У сукупності вони становлять єдиний механізм управління ризиком, так званий ризик – менеджмент. Він являє собою систему управління ризиком і фінансовими відносинами, що виникають у процесі цього управління.

Ефективність заходів зі зниження ризику залежить від вирішення таких завдань:

» обґрунтування надійності ринків збуту;

» міцності матеріально-технічної бази підприємства;

» заходів, спрямованих на зниження ризику;

» вибору підприємницької стратегії, її інноваційності;

» аналітичної оцінки товару, ринків, конкурентів.

Так, для обґрунтування надійності ринків збуту потрібно визначити потенційну кількість покупців, виявити їхні споживацькі нахили, бажання. Міцність матеріально-технічної бази підприємства визначається величиною та станом виробничих фондів, наявністю сучасних технологій. Інноваційність вибраної підприємницької стратегії знаходить своє вираження у пошуку нових форм задоволення потреб споживачів, створення новітніх товарів та послуг. Аналітична оцінка товару, ризиків, конкурентів дозволить уникнути зайвих витрат, знайти слушний час для розгортання бізнесу. Попередня розробка цих заходів допоможе уникнути можливого банкрутства або інших негативних наслідків.

Отже, внесення правильного рішення, детальне опрацювання підприємницького процесу з використанням засобів блокування та мінімізації ризиків у процесі його здійснення – основний спосіб вирішення питань ризик-менеджменту.

 

Питання для самоконтролю: