ТОП 10:

Цілі і особливості формування чорномор- ського економічного співробітництва.



ЧЕС було створено 25.06.1992 року . До його складу увійшли 11 держав ( Азербайджан, Вірменія, Албанія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Україна, Румунія, Туреччина).

Цілі ЧЕС:

- розвиток добросусідських відносин між державами-членами;

- поглиблення співробітництва між країнами – членами та з іншими зацікавленими державами;

- сприяння економічному, технологічному і соціальному прогресу, вільному підприємництву тощо;

- охорона спеціфічних економічних інтересів держав-учасниць, особливо тих, що знаходяться на етапі переходу до ринкової економіки;

- розвиток науки, промисловості і т.д.

Керівним органом ЧЕС є щорічні зустрічі міністрів іноземних справ держав-членів.

Сучасна діяльність ЧЕС полягає в реалізації взаємовигідних проектів в таких галузях , як транспорт, зв’язок, стандартизація товарів, енергетика, сільське господарство та інш. В рамках цієї діяльності до реалізації проектів залучаються приватні компанії з країн-членів.

Планується здійснення заходів за напрямками підтримки малого і середнього бізнесу, поліпшення екологічної ситуації в регіоні, удосконалення інформаційної інфраструктури.

В межах ЧЕС був створений Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Він займається короткостроковим кредитуванням торгівлі між країнами регіону та довгостроковим кредитуванням інвестиційних проектів, залучаючи до цього комерційні банки країн –членів ЧЕС.

Враховуючи значний досвід торгівельних стосунків між країнами регіону створення ЧЕС можна розцінювати як крок до подальшого зближення цих країн.

Особливості інтеграції центральноєвропейських країн.

З початку 90-х років Венгрія, Польща, Словакія і Чехія активно включились в процеси лібералізації зовн торгівлі . В 1992 році ці країни підписали Центрально- європейську угоду про вільну торгівлю. Основою для створення цього інтеграц угрупування є бажання поступового входження до політичної і економічної системи Європейського Союзу. В 1996 році до угоди приєдналась Словенія. Угода передбачає створення зони вільної торгівлі промисловими товарами шляхом поступової ліквідації митних тарифів та інших обмежень. Відносно сільськогосподарської продукції лібералізація носить частковий характер і стосується деяких продуктів. Згідно угоді країни-учасниці не можуть в односторонньому порядку підвищувати митні тарифи або створювати інши бар‘єри взаємній торгівлі. Основною метою створення інтеграц об‘єднання є захист внутрішнього ринку від зовнішньої конкуренції.

Позитивним ітогом даної угоди є створення стабільнихумов діяльності на національних ринках країн-учасниць як для національних виробників.

Інтеграція в межах СНД.

За часів СРСР всі країни СНД були частиною єдиного господарського комплексу, що керувався на адміністративно-командних засадах. Після його розпаду більшість господарських зв‘язків було розірвано за причини їх первинної економічної неефективності та введення митних і нетарифних обмежень експортно-імпортних операцій між країнами СНД. Однак передумови створення інтеграційного угрупування в межах СНД існують . До них належать великий досвід економічних і політичних відносин, схожість ступеню розвитку економіки, наявність існуючих з часів СРСР взаємозалежних виробничих комплексів тощо.

Базовим принципом інтеграції країн СНД має бути формування економічно ефективних і взаємовигідних господарських звязків між країнами .

В Статуті СНД, прийнятому в 1993 році, вказані приоритетні напрямки економічного співробітництва :

- формування спільного економічного простору на базі вільного руху товарів і факторів виробництва;

- розвиток систем комунікацій;

- стимулювання і захист інвестицій;

- створення спільного інформаційного простору;

- здійснення спільних екологічних програм ;

- координація кредитно-фінансової політики;

- координація соціальної політики та інш.

Передбачається також можливість скасування тарифних бар‘єрів і створення єдиної платіжної і клірінгової системи .

Однак в зв‘язку з реформуванням економік країн СНД і існуючими внутрішніми спеціфічними проблемами в кожній країні практичне втілення в життя багатьох з перерахованих напрямків співробітництва зараз є нереальним.

138. Етапи і особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці. Мета, склад і специфіка взаємовідносин у НАФТА. Північноамериканська асоціація вільної торгівлі була створена шляхом укладення угоди у грудні 1992 р. між трьома країнами – США, Канадою і Мексикою, яка вступила в силу з 01.01.94 р. Виникненню НАФТА передувало укладення у 1989 р. угоди між США і Канадою про зону вільної торгівлі, яка поклала початок інтеграції у Північній Америці. Мексика приєдналася у лютому 1991 р. У межах НАФТА передбачена лібералізація руху товарів, послуг, і капіталів через кордони між трьома країнами (зняття всіх барьєрів за 15 років). Створюються умови для прийняття аналогічних законів в галузях охорони навколишнього середовища, а таож трудового законодавства. Передбачено захист від експансії азіатських і європейських компаній, які намагаються обійти амеріканські митні барьєри шляхом реекспорту своїх товарів в США через Мексику. Сторони домовилися про зняття обмежень на рух капіталу (за деякими виключеннями). Мексика забов’язалася поступово зняти обмеження для американських портфельних інвестицій до 2007 р. Досягнена домовленість про ліквідацію більшості тарифів на продукцію сільського господарства, автомобільного і текстильного виробництва. Передбачені необхідні заходи по захисту інтелектуальної власності, гармонізації технічних стандартів, санітарних норм. У межах НАФТА поки що не створені спеціальні механізми, які існують в ЄС (Комісія, Суд, Парламент і под.). НАФТА молоде економічне утворення. Механізми знаходяться на стадії формування.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.200.218.187 (0.003 с.)