ТОП 10:

Експортна, імпортна і зовнішньоторгівельна квоти . Методи обчислення та сфери використання.



Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі – це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота – це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторгівельного обороту до ВВП/ВНП.

Зовнішньоторгівельна квота – відношення вартості зовнішньоторгівельного обігу до величини ВВП , виражене у відсотках.

45. Співвідношення понять “експорт” і “реекспорт”, “імпорт” і “реімпорт”, “генеральна торгівля” і “спеціальна торгівля”.

Експорт – продаж з вивозом за кордон товарів іноземному контрагенту. До експорту відносяться:

· вивіз із країни товарів, вироблених, вирощених чи добутих у країні, а також товарів ввезених раніше з-за кордону і підданих обробці;

· вивіз товарів, ввезених раніше, переробка яких здійснювалася під митним наглядом;

· реекспорт– вивіз за кордон товарів, ввезених раніше, які не піддавалися обробці.

Імпорт –закупівля і ввіз іноземних товарів з метою реалізації їх на внутрішньому ринку своєї країни. До імпорту відносяться:

ввіз у країну товарів іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника для особистого , виробничого споживання або переробки з метою споживання усередині країни або з метою вивозу з неї;

ввіз товарів з “вільних зон” або “приписних складів”;

реімпорт – ввіз з-за кордону ввезених раніше вітчизняних товарів, які не піддавалися там обробці;

ввіз товарів для переробки під митним контролем.

Генеральна (загальна) торгівля – прийняте у статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторгового обороту, включаючи транзитні товари.

Спеціальна торгівля – торгівля, яка охоплює по імпорту іноземні товари, випущені з митниці, а по експорту – товари національного походження ( вироблені , перероблені чи дороблені у країні, вивезені за кордон кінцевим чином ). Перепакування, пересортування та змішення товарів переробкою не вважаються.

Характеристика видів МТ

Для сучасної МТ хар-ною є різноманітність її видів, які систематизують за такими ознаками:

1.Специфіка об`єкту торгівлі:

а) Т товарами

- сировинними

- паливними

- продовольчими

- напівфабрикатами

- готовими виробами (товарами широкого вжитку, машинами та обладнанням)

б) Т послугами

(МВФ)

фрахт, транспортні, міжнар туризм,інші послуги

(додатково)лізинг,інженірінг,професіональні,будівничі,фінансові,реклама, ярмарки, інтелектуальні

2. Специфіка взаємодії суб`єктів

а) традиційна Т - суб`єкти пов`язані конкретною торговельною угодоюб) Т у межах кооперації - конкретним торговим угодам передують договори з наук-тех, вироб чи комерц коопераціями

в) зустрічна Т - коли реалізуються ті чи інші кооперації на компенсаційній основі3. За специфікою регулювання:

а) звичайна Т

б) дискримінаційна Т

в) преференційна Т

47. Зустрічна торгівля та її різновиди.

В сучасних умовах особливої уваги потребує зустрічна торгівля (ЗсТ)

ЗсТ – торгівля між автономними суб`єктами МЕВ на різних національних ринках, коли між ними проходить зустрічний обмін товарами чи послугами на компенсаційній основі.

При ЗсТ один або той самий контрагент може виступати експортером одних та імпортером інших товарів, або як експортер бере на себе зобов`язання закупити певні товари у країні, куди він ввозить товар.

Як правило, виділяють декілька аспектів ЗсТ:

а) фінансовий - країна-імпортер не має ВКВ або не хоче її витрачати

б) маркетинговий - коли компенсаційна операція виступає як засіб виходу на зарубіжний ринок

в) технологічний - як можливість доступу до нових технологій

г) соціальний - коли ЗсТ зменшує безробіття.

Питома вага компенсаційних операцій – 10-20% від загальних обсягів світової Т.

ЗсТ охоплено більше 110 країн світу (у 1990), 60 країн (1980), 15 - (1970).

ЗсТ превалює у м-н обміні високими технологіями, у сфері ВПК, і якщо до останніх років домінувала ЗсТ “Північ-Південь”, “Захід-Схід”, то на сьогодні вона інтенсифікувалася у напрямах “Північ-Північ”, “Захід-Захід”. Наприклад, експорт літаків із Франції іде на компенсаційні й основі. Це ж стосується швидкісних поїздів, сучас засобів зв`язку тощо.

48. Співвідношення понять “звичайна”, “дискримінаційна” і “преференційна” торгівля.

Звичайна торгівля характеризується нормальними міжкраїновими торгівельними режимами , що зустрічається дуже рідко. На сьогодні превалює так звана преференційна торгівля у межах торгівельних блоків ( зон “вільної торгівлі” або митних союзів). Час від часу у світовій практиці зустрічається дискримінаційна торгівля ( ембарго, бойкот, блокада ).

За визначенням Світової організації торгівлі всі нетарифні методи світової торгівлі відносяться до дискримінаційних. До них можна зарахувати як відверто аґресивні як ембарго (акт репресалій стосовно стосовно руху золота, грошових коштів, товарів та послуг, інформації з та в іншу країну, а також стосовно майна та прав на нього іншої країни), бойкот (форма боротьби, що полягає у тимчасовому припиненні зносин з певною державою однією чи групою інших держав), так і відносно “м΄які”підвищені митні ставки (що можуть часто всановлюватись на забороняючому рівні), нетарифні методи (ліцензування- генеральне (автоматичне) та разове (індивідуальне, неавтоматичне), квотування, контингентування, мінімальні імпортні ціни, імпортні податки, імпортні депозити, валютні обмеження, компенсаційні податі, антидемнінгові податі, адміністративні формальності, технічні бар΄єри).

Зворотньою стороною є стимулювання експорту у формах: державне кредитування експорту, змішане кредитування, пряме субсидування, державне страхування експортних кредитів, надання податеових пільг, фонди розвитку експорту, прискорена амортизація, інформаційно-організаційне сприяння експортерам (система ЕШЕЛОН, дії дипломатичного корпусу, політичний тиск, тощо).

До преференційних режимів відносяться:

Торгівля без дискримінації передбачає що країни не повинні надавати будь-кому країщого торгового режиму в порівнянні з тим, який вони надають всім іншим країнам, а також не повинні надавати крашого режиму своїм національним товарам в порівнянні з іноземними. (визначення СОТ).

Режим найбільшого сприяння (Most Favoured Nation MFN) закріплений у статті 1 ГАТТ. Це правило зобов΄язує поширювати на треті країни всі пільги та привілеї, що надаютьяс одному з торгових партнерів. Ця фундаметальна для багатостороньої торгової системи вимога СОТ спрямована проти дискримінації товарів та послуг в міжнародній торгівлі на основі країни її походження або країни призначення. Вийнятки з MFN можливі за згодою СОТ якщо країна є членом інтеграційного об΄єднання, якщо країна партнер проводить несправедливу торгову практику, яка завдає шкоди національним виробникам.

Виключення з режиму найбільшого сприяння робиться лише для країн, що розвиваються в торгівлі з розвиненими. Це проявляється в покращенні умов торгівлі для цих країн.

Режим торгівлі в рамках інтеграційних угруповань є ще більш сприятливим, ніж усі зазначені вище.

Тому в світі зараз відбувається діалектичний процес глобалізації та регіоналізації. Перший відбувається через діяльність СОТ та поширення преференційних режимів MFN,







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.244.18 (0.007 с.)