ТОП 10:

ПРОЦЕСИ “ЕКСТЕРНАЛІЗАЦІЇ” ТА “ІНТЕРНАЛІЗАЦІЇ” В СУЧАСНІЙ МІЖНАРОДНІЙ



ЕКОНОМІЦІ.

Інтернаціоналізація розвивається двома шляхами – екстернальним та інтернальним. Екстерналізація-це

процес розширення міжнародної діяльності фірм за рахунок використання конкурентних переваг партнерів на зарубіж.ринках,що динамізує міжнародну торгівлю товарами та послугами в традиційній

структурі відповідних національних ринків. Інтерналізація – процес створення внутрішньо-корпорат.

ринків через організацію власних філіалів, дочірніх компаній, а також шляхом придбання контролю

над вже діючими фірмами, які функціонують у сферах “постачання-вир-во-збут”, що цікавлять ТНК.

Середовище МЕВ, його особливості та структуризація.

Середовище МЕВ-це с-ма умов і ф-рів існування міжн. ек. зв’язків. Його можна розділити на внутрішнє і зовн. середовище.

Внутр. середовище МЕВ-це внутр. будова с-ми МЕВ разом з її внутр. законами існ-ня, функц-ня й розвитку. Елементи внутр. середовища МЕВ:

 ЗЕД країн та їхніх суб’єктів;

 упр-ня міжн. ек. процесами, регулювання МЕВ;

форми і види МЕВ;

 внутр. закони функц-ня системи МЕВ, тобто це ті явища і процеси, що

 відбуваються у світ. ек-ці і мають чітко виражений причинно-наслідковий х-р, постійно чи періодично повторюються за певних умов.

Зовн. середовище МЕВ-це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соц.-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.

Зовн. середовище МЕВ можна поділити за двома критеріями:

а) за сферами впливу: політико-правове, соц.-культурне, економічне та інфраструктурне;

б) за безпосередністю впливу дії:

- серед-ще прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);

- серед-ще непрямого впливу (політ. та ек. устрій, заг. нормативна законодавча база, соц.-ек. традиції тощо).

Особливостями зовн. середовища МЕВ є насамперед:

- тісний взаємозв’язок між його сегментами;

- складність та різноманітність;

- відносна невизначеність багатьох параметрів.

Вцілому, зовн. середовищу МЕВ притаманне певне протиріччя. З одного боку, воно є досить стабільним внаслідок інерційності розвитку політ., екон., соц. структур. З іншого боку, за рядом параметрів воно є досить динамічним, особливо в процесі розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних систем.

З точки зору суб’єкта МЕВ важливо:

- бути інформованим про серед-ще;

- вміти його аналізувати, оцінювати та розуміти з метою впливу на одні фактори (які піддаються впливу) і врахування інших факторів (що впливу не піддаються).

В суч. теорії та практиці напрацьовано багато різноман. методів та інструментів оцінки зовн. серед-ща. Оцінка зд-ся як нац-ними, так і безпосередньо міжн. інститутами (рейтингові агенства, засоби mass media тощо). Найвідомішими заг-ними рейтинг. с-мами є BERI (Німеччина), II(інституційний інвестор), Євромані.

Рейтинг BERI враховує: ·політ. стабільність; ·ставлення до заруб. інвесторів; ·ризик націоналізації та девальвації; ·платіжний баланс; ·бюрократичні питання; ·темпи ек. росту; ·рівень зарплати і продуктивності праці тощо.

II-це насамперед рейтинг кредитоспроможності тієї чи інш. країни, який дають експерти 100 найкрупніших банків світу.

Євромані враховує 3 групи показників:

- політико-економічні (40%);

- ринкові (40%);

- спеціальні кредитні (20%).

Міжнародні конфлікти.

Конфлікти виникають в тому разі, якщо відносини між країнами не відповідають рівню розвитку та характеру їхніх продуктивних сил. Це може виражатись у перерозподілі сфер впливу. Наприклад причини першої світової війни були в тому, що вплив різних розвинених країн на залежні території був непропорційним. Так Німеччина, що була достатньо розвиненою в промисловому плані на світову арену вийшла пізніше за інші країни, а тому мала недостатню кількість колоній (відносно свого потенціалу до їхньої експлуатації). Це змусило її вирішувати цей конфлікт силовими методами.

Інший випадок – Іран. Тут вся справа полягає в тому, що після того, як у країні була розвинена достатня інфраструктура для видобутку нафти, уряд відчув значну невідповідність у відносинах з зовнішнім світом, а таким чином і виник міжнародний конфлікт. Формою його прояву є політика релігійного ізоляціонізму. Завдяки достатнім ресурсам від продажу нафти країна може успішно здійснювати свою політику незалежно від волі інших.

Японія є прикладом відносно мирного розв΄язання конфлікту. Хоча зараз політична вага цієї країни не відповідає її економічному потенціалу, але це зумовлено багатьма чинниками, що зумовлюють стабільність цієї ситуації. Перший з них (як визначає Бзежинський) – відсутність у Японії достатньої кількості природних ресурсів, тому вона вимушена проводити зважену політику стосовно багатьох країн-постачальників ресурсів. Хоча її імпорт сильно диверсифікований, але вона не може здійснювати такий сильний плив як США на інші країни. Ще одина причина є те, що в після воєнний період їй довелось наново входити на іноземні ринки, де вже були причутні США, через що Японія могла розраховувати лише на те, щоб йти в фарватері цієї країни, бо будь-які спроби самостійної діяльності болісно сприймались США. Вирішення конфлікту було знайдене у тривалому співробітництві та певних поступках американців. Так США фактично здали японцям свій ринок у багатьох його аспектах, японська власність у США набула гігантських розмірів. Разом з тим є певні передумови, що спричинятимуть у близькому майбутньому поступову втрату японією конкурентних переваг у сфері високих технологій. Так можна навести приклад, що через заборону на експорт зброї (на цьому наполягли США), Японія втратила шанс нормально розвивати своє літакобудування та її космічні програми носять обмежений характер. Тому у перспективній галузі вона все частіше повинна звертатись за послугами до фірм інших країн.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.66.217 (0.007 с.)