ТОП 10:

Конкурентний потенціал України на міжнародних ринках.



За часів СРСР Україна займала чільне місце серед республік СРСР за рівнем розвитку промисловості , зокрема металургії , хімічної промисловості, деяких галузей машинобудування. Сьогодні незважаючи на кризу в економіці, деякі галузі залишаються конкурентоздатними на світовому ринку.

Найбільш конкурентоздатними є такі види продукції:

- вироби з чорних і кольорових металів (прокат, труби та інш);

- авіаційна і ракетна техніка;

- військова техніка;

- промислове обладнання для видобувної і енергетичної промисловості;

- продукція хімічної промисловості ( добрива, красителі і т.д.) та інш.

На ринку радіоелектроніки і комп’ютерної техніки , приладобудування Україна фактично втратила свій потенціал за умов технологічного відставання від провідних виробників цієї продукції.

Виробництво товарів для населення в Україні зараз забезпечує тільки внутрішній ринок, причому в багатьох категоріях лише частково.

Потенційно потужною експортною галуззю є сільське господарство , але йому потрібно докорінна перебудова і реструктурізація, пов’язані з великими обсягами фінансування.

Підсумовуючи вищесказане, можна вказати, що Україна має значний експортний потенціал в галузях , що виробляють продукцію виробничого призначення і окремі види високотехнологічної продукції, в інших – її потенціал недостатній для успішного конкурування з іншими країнами.

70.Структура укр експорту і шляхи її раціоналізації.

За період 1996-1998 років за даними платіжного балансу експорт України зменшився на 12% і склав на 01.01.1999 р.

13,7 млрд . доларів. Причому експорт до країн колишнього СРСР зменшився за 1997-98 р. на 23%, до решти світу – на 2%. Такі зміни говорять про суттєвий ступень розриву традиційних економічних зв’язків між країнами колишнього СРСР, які вони успадкували з радянських часів і переорієнтацію споживачів укр. продукції на співпрацю з іншими контрагентами внаслідок її неконкурентоздатності .

На 01.01.2000 року платіжний баланс України мав позитивне сальдо, що пов’язано нажаль не зі збільшенням експорту, а з обмеженням імпорту.

Щодо структури укр експорту, то за даний період відбулися деякі зміни.

- найбільше зменшився експорт продовольчих товарів і сільгосп.сировини ( на 55% );

- незначні зменшення в обсягах експорту відбулися в машинобудуванні, хімічній промисловості, енергетичній галузі тощо;

- підвищились обсяги експорту деревини ( на 23%), легкої промисловості ( на 8,3%), металопродукції ( на 15,3%).

Це свідчить, що кризові економічні явища вплинули найбільше на базові галузі і сільське господарство, щ о значною мірою втратили свій експортний потенціал.

Шляхи раціоналізації:

- підвищення частки високотехнологічної продукції в експорті шляхом застосування державних програм розвитку наукомістких галузей і стимулювання інвестицій в ці галузі;

- виправлення регіональної асиметрії в розміщенні експортних потужностей (50% забезпечують Донецька, Луганська, Дніпропетровська і Одеська обл., погано використовується потенціал західних обл.);

- технічна реконструкція підприємств хімічної , металургічної галузей і машинобудування з метою підвищення продуктивності виробництва і конкурентоздатності продукції;

- стимулювання експорту продукції з високим ступенем переробки, запобігання виключно сировинному спрямуванню експорту.

71. Торгівельний баланс України і особливості його регулювання.

Стан торгівельного балансу на 01.04.2000 року характеризується наступним:

1. За перший квартал 2000 року зовнішньоторговий оборот України склав 7905 млн. доларів США ( на 20,2% більше чим за 1 кв. 1999 року), в тому числі експорт склав 3891,9 млн. доларів США, імпорт – 4013,1 млн. Від’ємне сальдо торгівельного балансу - 121,2 млн.доларів.

2. Торгівля товарами складає 85% зовнішньоторг балансу, торгівля послугами – 15%. Сальдо торгівлі товарами склало – 676,8 млн.доларів, торгівлі послугами + 555,6 млн. доларів.

3. Головними контрагентами України в сфері зовн торгівлі виступили такі країни, як Росія (20,4 % експорту і 54,4% імпорту), Німеччина ( 4,9% і 6,2%), Італія (4,3% і 2%). Партнерами України по експорту є також Китай (5,3% експорту), Турція ( 6,7%), США (6,2%) тощо. Україна має значні обсяги імпорту з Туркменістану ( 3,8%), Казахстану (2%) і т.д.

4. Товарна структура експорту представлена чорними і кольоровими металами, хімічною продукцією, текстилем, машинами і устаткуванням тощо. В структурі імпорту більш 50% складає мінеральне паливо ( нафта і газ) , решта – обладнання , транспортні засоби та інш.

Таким чином на 01.04.2000 року торговий баланс України має негативне сальдо, в основному за рахунок імпорту енергоносіїв, який частково компенсується торгівлею послугами ( здебільшого на основі угод про взаємозалік вимог – до70% послуг експортується в країни СНД ). Негативне сальдо торгового балансу є одною з причин , що обумовлюють зниження курсу гривні. Тому першочерговою задачею уряду є ліквідація негативного сальдо торгового балансу. В іншому разі за умов недостатності іноземних приватних інвестицій єдиним джерелом збалансування платіжного балансу країни є зовнішні запозичення, що збільшують зовнішній борг країни.

За умов відсутності засобів, що могли б швидко виправити ситуацію, слід сконцентруватися на проведенні політики, спрямованої на усунення базових причин цього дефіциту. Ця політика включає мінімізацію закупок енергоносіїв , стимулювання еккспортноорієнтованих галузей, проведення збалансованої політики стосовно митних тарифів тощо.

72. Міжнародний рух капіталу (МРК) і характеристика його форм.

МРК – це рух капіталу між країнами в пошуках високих норм прибутку чи інших вигід. МРК базується на нерівномірному розподілі капіталу як фактору виробництва серед різних країн, що склався історично і різній ефективності його використання в виробництві. За цих умов країни з відносним надлишком капіталу експортують його, а країни, які мають його дефіцит – імпортують.

МРК відбувається в наступних формах:

- міжнародні інвестиції;

- міжнародний кредит;

- державні гранти, позики і технічна допомога.

1. Міжнародні інвестиції.

Здійснюються переважно за рахунок підприємницького капіталу. МІ поділяються на прямі і портфельні. Портфельні МІ спрямовані на отримання прибутку від володіння цінними паперами іноземних емітентів і не передбачають реального контролю над об’єктом інвестування. Прямі МІ спрямовані не тільки на отримання безпосередньо прибутку, але й на забезпечення певних довгострокових вигід, що випливають з реального контролю інвестора над об’єктом інвестування ( доступ на ринки збуту, використання в виробництві більш дешевих ресурсів та інш).

2. Міжнародний кредит (МК)

МК– це відносини, пов’язані з наданням кредитором з однієї країни позичальнику з іншої країни фінансових ресурсів на умовах поверненості, строковості і сплати відсотку за користування ними. Розрізняють комерційні кредити, що надаються суб’єктами нефінансового сектору економіки переважно в товарній формі та банківські кредити, що надаються виключно в грошовій формі для обслуговування зовнішньої торгівлі ( короткострокові) і для інвестиційних цілей (середньо- і довго-строкові).

3. Державні гранти, позики і технічна допомога.

Цей вид МРК здійснюється державами і має за мету фінансування економічних реформ і підвищення науково-технічного і виробничого потенціалу країн, що розвиваються. Головними донорами грантів і технічної допомоги є промислово розвинуті країни, а отримувачами – переважно слаборозвинуті країни Африки і Азії, а також країни з перехідною економікою. Головною рисою даного виду МРК є те, що він не спрямований безпосередньо на отримання прибутку, як міжнародний кредит і інвестиції. Його метою є досягнення певних довгострокових переваг в політичному і економічному плані, посилення міжнародного співробітництва і гуманітарні мотиви.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.29.190 (0.008 с.)