Конкурентний потенціал України на міжнародних ринках.

За часів СРСР Україна займала чільне місце серед республік СРСР за рівнем розвитку промисловості, зокрема металургії, хімічної промисловості, деяких галузей машинобудування. Сьогодні незважаючи на кризу в економіці, деякі галузі залишаються конкурентоздатними на світовому ринку.

Найбільш конкурентоздатними є такі види продукції:

- вироби з чорних і кольорових металів (прокат, труби та інш);

- авіаційна і ракетна техніка;

- військова техніка;

- промислове обладнання для видобувної і енергетичної промисловості;

- продукція хімічної промисловості (добрива, красителі і т.д.) та інш.

На ринку радіоелектроніки і комп’ютерної техніки, приладобудування Україна фактично втратила свій потенціал за умов технологічного відставання від провідних виробників цієї продукції.

Виробництво товарів для населення в Україні зараз забезпечує тільки внутрішній ринок, причому в багатьох категоріях лише частково.

Потенційно потужною експортною галуззю є сільське господарство, але йому потрібно докорінна перебудова і реструктурізація, пов’язані з великими обсягами фінансування.

Підсумовуючи вищесказане, можна вказати, що Україна має значний експортний потенціал в галузях, що виробляють продукцію виробничого призначення і окремі види високотехнологічної продукції, в інших – її потенціал недостатній для успішного конкурування з іншими країнами.

70.Структура укр експорту і шляхи її раціоналізації.

За період 1996-1998 років за даними платіжного балансу експорт України зменшився на 12% і склав на 01.01.1999 р.

13,7 млрд. доларів. Причому експорт до країн колишнього СРСР зменшився за 1997-98 р. на 23%, до решти світу – на 2%. Такі зміни говорять про суттєвий ступень розриву традиційних економічних зв’язків між країнами колишнього СРСР, які вони успадкували з радянських часів і переорієнтацію споживачів укр. продукції на співпрацю з іншими контрагентами внаслідок її неконкурентоздатності.

На 01.01.2000 року платіжний баланс України мав позитивне сальдо, що пов’язано нажаль не зі збільшенням експорту, а з обмеженням імпорту.

Щодо структури укр експорту, то за даний період відбулися деякі зміни.

- найбільше зменшився експорт продовольчих товарів і сільгосп.сировини (на 55%);

- незначні зменшення в обсягах експорту відбулися в машинобудуванні, хімічній промисловості, енергетичній галузі тощо;

- підвищились обсяги експорту деревини (на 23%), легкої промисловості (на 8,3%), металопродукції (на 15,3%).

Це свідчить, що кризові економічні явища вплинули найбільше на базові галузі і сільське господарство, щ о значною мірою втратили свій експортний потенціал.

Шляхи раціоналізації:

- підвищення частки високотехнологічної продукції в експорті шляхом застосування державних програм розвитку наукомістких галузей і стимулювання інвестицій в ці галузі;

- виправлення регіональної асиметрії в розміщенні експортних потужностей (50% забезпечують Донецька, Луганська, Дніпропетровська і Одеська обл., погано використовується потенціал західних обл.);

- технічна реконструкція підприємств хімічної, металургічної галузей і машинобудування з метою підвищення продуктивності виробництва і конкурентоздатності продукції;

- стимулювання експорту продукції з високим ступенем переробки, запобігання виключно сировинному спрямуванню експорту.

71. Торгівельний баланс України і особливості його регулювання.

Стан торгівельного балансу на 01.04.2000 року характеризується наступним:

1. За перший квартал 2000 року зовнішньоторговий оборот України склав 7905 млн. доларів США (на 20,2% більше чим за 1 кв. 1999 року), в тому числі експорт склав 3891,9 млн. доларів США, імпорт – 4013,1 млн. Від’ємне сальдо торгівельного балансу - 121,2 млн.доларів.

2. Торгівля товарами складає 85% зовнішньоторг балансу, торгівля послугами – 15%. Сальдо торгівлі товарами склало – 676,8 млн.доларів, торгівлі послугами + 555,6 млн. доларів.

3. Головними контрагентами України в сфері зовн торгівлі виступили такі країни, як Росія (20,4 % експорту і 54,4% імпорту), Німеччина (4,9% і 6,2%), Італія (4,3% і 2%). Партнерами України по експорту є також Китай (5,3% експорту), Турція (6,7%), США (6,2%) тощо. Україна має значні обсяги імпорту з Туркменістану (3,8%), Казахстану (2%) і т.д.

4. Товарна структура експорту представлена чорними і кольоровими металами, хімічною продукцією, текстилем, машинами і устаткуванням тощо. В структурі імпорту більш 50% складає мінеральне паливо (нафта і газ), решта – обладнання, транспортні засоби та інш.

Таким чином на 01.04.2000 року торговий баланс України має негативне сальдо, в основному за рахунок імпорту енергоносіїв, який частково компенсується торгівлею послугами (здебільшого на основі угод про взаємозалік вимог – до70% послуг експортується в країни СНД). Негативне сальдо торгового балансу є одною з причин, що обумовлюють зниження курсу гривні. Тому першочерговою задачею уряду є ліквідація негативного сальдо торгового балансу. В іншому разі за умов недостатності іноземних приватних інвестицій єдиним джерелом збалансування платіжного балансу країни є зовнішні запозичення, що збільшують зовнішній борг країни.

За умов відсутності засобів, що могли б швидко виправити ситуацію, слід сконцентруватися на проведенні політики, спрямованої на усунення базових причин цього дефіциту. Ця політика включає мінімізацію закупок енергоносіїв, стимулювання еккспортноорієнтованих галузей, проведення збалансованої політики стосовно митних тарифів тощо.

72. Міжнародний рух капіталу (МРК) і характеристика його форм.

МРК – це рух капіталу між країнами в пошуках високих норм прибутку чи інших вигід. МРК базується на нерівномірному розподілі капіталу як фактору виробництва серед різних країн, що склався історично і різній ефективності його використання в виробництві. За цих умов країни з відносним надлишком капіталу експортують його, а країни, які мають його дефіцит – імпортують.

МРК відбувається в наступних формах:

- міжнародні інвестиції;

- міжнародний кредит;

- державні гранти, позики і технічна допомога.

1. Міжнародні інвестиції.

Здійснюються переважно за рахунок підприємницького капіталу. МІ поділяються на прямі і портфельні. Портфельні МІ спрямовані на отримання прибутку від володіння цінними паперами іноземних емітентів і не передбачають реального контролю над об’єктом інвестування. Прямі МІ спрямовані не тільки на отримання безпосередньо прибутку, але й на забезпечення певних довгострокових вигід, що випливають з реального контролю інвестора над об’єктом інвестування (доступ на ринки збуту, використання в виробництві більш дешевих ресурсів та інш).

2. Міжнародний кредит (МК)

МК– це відносини, пов’язані з наданням кредитором з однієї країни позичальнику з іншої країни фінансових ресурсів на умовах поверненості, строковості і сплати відсотку за користування ними. Розрізняють комерційні кредити, що надаються суб’єктами нефінансового сектору економіки переважно в товарній формі та банківські кредити, що надаються виключно в грошовій формі для обслуговування зовнішньої торгівлі (короткострокові) і для інвестиційних цілей (середньо- і довго-строкові).

3. Державні гранти, позики і технічна допомога.

Цей вид МРК здійснюється державами і має за мету фінансування економічних реформ і підвищення науково-технічного і виробничого потенціалу країн, що розвиваються. Головними донорами грантів і технічної допомоги є промислово розвинуті країни, а отримувачами – переважно слаборозвинуті країни Африки і Азії, а також країни з перехідною економікою. Головною рисою даного виду МРК є те, що він не спрямований безпосередньо на отримання прибутку, як міжнародний кредит і інвестиції. Його метою є досягнення певних довгострокових переваг в політичному і економічному плані, посилення міжнародного співробітництва і гуманітарні мотиви.