Показники зовн заборгованосіт країн. Характеристика сучасної боргової кризи. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Показники зовн заборгованосіт країн. Характеристика сучасної боргової кризи.



Оскільки сучасне економічне життя багатьох країн є неможливим без залучення зовнішніх джерел фінансування, є важливим встановлення критеріїв величини заборгованості для певної країни, адже одна сума боргу може бути дуже малою для однієї країни і дуже великою для іншої.

Слід розрізняти поняття борг і чистий борг. Останній розраховується як наявний борг за вирахуванням наявних фінансових активів держави в формі зовнішніх позик. Саме чистий борг головним чином береться до уваги при аналізі заборгованості країни.

Показниками ЗЗ країни можуть бути також такі відносні показники, як відношення обсягу ЗЗ до ВВП та експорту країни; відношення зобов’язань по обслуговуванню зовн боргу до експорту країни. Вони співставлюють боргові зобов’язання країни з показниками її фінансового стану.

Відповідно до перших двох показників країни поділяються на 3 групи:

- країни з низьким рівнем заборгованості (показники – не більш 60%);

- країни з середнім рівнем заборгованості (показники – більш 60% і не перевищують відповідно 80 і 220%);

- країни з високим рівнем заборгованості (показники- вище вказаних вище меж)

Критичне значення третього показника становить 20-25% (якщо більше, то країна фактично є банкротом).

Сучасна боргова криза характеризується величезними обсягами боргових зобов‘язань країн світу. Серед провідних боржників є як країни, що розвиваються (Індія (93 млрд дол.); Таїланд (90 млрд) і т.д.), так і розвинуті країни (США (862 млрд.); Канада (253 млрд); Франція (117,6 млрд)). Значні борги мають Росія, Китай, Бразилія, Мексика та інш.

Передумовою кризи були зовнішні запозичення урядів багатьох країн у міжнародних банків і фінансових організацій для покращення платіжного балансу і фінансування економічних реформ. За умов періодичних світових фінансових криз економічне положення багатьох країн – боржників не покращилось або навіть погіршилось. Їх неспроможність обслуговувати та повертати ці борги призвела до того, що вони або об‘явили дефолт по зовнішнім боргам, або постійно їх реструктуризують. Багато з цих країн є безнадійними боржниками (Мозамбік, Нікарагуа і т.д.).

За даних умов фінансовий стан кредиторів на думку деяких вчених в багатьох аспектах залежить від спроможності їх боржників обслуговувати борги, тобто цепочка неплатежів по зовнішнім борговим зобов‘язанням призводить к кризовим явищам на світових фінансових ринках через постійну необхідність транснаціональних банків-кредиторів балансувати структуру свої активів і пасивів для запобігання банкротств.

81. Сучасна світова фінансова криза.

Світова фінансова криза, яка почалася в 1997 році у країна Східної Азії та протягом 1997-98 років поширилась, хоча і в різній мірі, на майже весь світ, була зумовлена такими основними факторами:

1) Величезні обсяги спекулятивних операцій на світових фондових ринках. Бурхливий розвиток країн Східної Азії, зростаючи обсяги фінансових операцій з цінними паперами, розвиток інфрастр-ри та інформаційних мереж спричинили значне зростання активності на фондових ринках. Останніми роками світові фондові ринки стрімко зростали, при цьому на них панували ілюзія стабільності та необмеженого зростання.

2. Банкротство банківської системи. Стрімкий ріст спекуляцій, не підкріплений відповідними темпами зростанням реальної ек-ки врешті-решт призвів до кризових явищ в фінансовій системі, що полягали в різкому зниженні курсів національних валют і котировок цінних паперів, масовому відтоку іноземних інвестицій з країн, що розвиваються. Внаслідок цього банківська система багатьох країн зазнала великих збитків, адже головними операторами міжнародного ринку цінних паперів і валютного рику є саме банки.

Неспроможність банків платити за своїми зобов‘язаннями викликала кризу неплатежів, що завдала потужного удару банківській системі в багатьох країнах.

3) Глобалізація та циклічність світового розвитку. Глобалізація світових господарських зв‘язків, особливо в фінансовій сфері обумовила взаємоповязаність національних ек-к, їх чутливе реагування на зміни в будь-якій частині світу, тощо. Саме це зумовило світові масштаби фінансової кризи.

Епіцентрами кризи стали країни Східної Азії, з яких вона розповсюдилась на весь світ.

Наслідки світової фінансової кризи для різних країн були неоднакові.

Розвинуті країни утримали курси національних валют від швидкого зниження і втручання державних органів в фінансовий сектор економіки не дозволило кризі сильно зашкодити фінансовій системі. Тому в цих країнах криза полягала в основному в падінні котировок цінних паперів, що визвало значні втрати капіталізації багатьох компаній і тимчасово знизило ділову активність.

Країни, що розвиваються, відчули більш серйозний удар кризи. Їх головною особливістю є те, що ступень розвитку фондового ринку в більшості з них найбільш сильно не відповідає загальному рівню розвитку і стабільності економіки, на ньому переважають чисто спекулятивні операції. В результаті кризи відбувся різкий відтік іноземного капіталу з фондових ринків і репатриація інвестицій, що спричинило дефолт багатьох банків за їх боргами і руйнування фінансової системи. Яскравим прикладом є Росія, де події відбулися саме так.

Щодо України, внаслідок недостатнього розвитку суто спекулятивних операцій на вітчизняному фондовому рику вона не сильно постраждала від кризи. Банківська система тут встояла, результатом кризи було лише зниження курсу гривні, раніше досить штучно підтримуваного на високому рівні.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-09; просмотров: 171; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.91.0.68 (0.013 с.)