Тема: Групова динаміка та основи формування колективу.

Мета: Ознайомитися з природою та проблемами формування колективу організації. Оволодіти особливостями управління формальними і неформальними гурпами.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Теоретична сутність поняття «колектив»:

· основний і первинний колектив;

· групова структура колективу: формальні і неформальні групи;

· стадії створення колективу та їх загальна характеристика;

· структура колективу: адміністративно-виробнича, соціальна, соціально-психологічна;

· функції колективу: економічні, соціальні, політичні.

2. Розвиток неформальних груп та їх характеристика:

· причини та особливості виникнення неформальних груп в організації;

· причини вступу людей в неформальні об'єднання – приналежність, допомога, захист, спілкування;

· загальна характеристика неформальних груп – соціальний контроль, опір змінам, неформальні лідери.

3. Шляхи підвищення ефективності функціонування формальних і неформальних груп:

· типи формальних груп - командна група керівника і функціональна група; робоча (виробнича) група; комітети (спеціальні і постійні);

· фактори, що впливають на ефективність роботи групи: розмір, склад, групові норми, згуртованість, групова одностайність, конфліктність, статус і функціональні ролі членів групи;

· рекомендації по проведенню ефективних нарад і зборів;

методи боротьби з однодумністю.

Практичне заняття № 14

Тема: Управління конфліктами, змінами і стресами

Мета:розширити розуміння сучасного управління, доповнивши свої знання відомостями про природу конфлікту, про зміни в стресових ситуаціях в організації, а також про методи ефективного управління ними.

План (у тому числі основні «опорні сигнали»):

1. Природа конфлікту в організації:

що таке конфлікт;

типи конфлікту: внутрішньо-особистісні, міжособистісні, між особистістю і групою; між групові;

причини конфлікту: спільне використання ресурсів; взаємопов'язаність завдань; розбіжності в цілях, уявленнях, цінностях, манері поведінки та життєвому досвіді; погана комунікація;

модель конфлікту: функціональні і дисфункціональні наслідки конфлікту;

2. Управління конфліктною ситуацією:

• структурні методи вирішення конфлікту: роз'яснення вимог до роботи, координаційні та інтеграційні механізми, загально організаційні комплексні цілі, системи винагородження.

• міжособистісні стилі вирішення конфліктів: ухилення, згладжування, примушення, компроміс, вирішення проблем.

3. Об'єкти організаційних змін: цілі, структура, технологія, завдання, люди.

4. Управління змінами:

• успішне проведення змін в організації: тиск і стимулювання, втручання і переорієнтація уваги, діагноз і визнання, пошук наукового рішення, експеримент і науковий пошук, підтримка і згода з думкою інших;

• використання участі працівників у процесі змін.

6. Шляхи подолання опору змінам:

• причини опору змінам;

• методи подолання опору: формування і передача інформації, залучення підлеглих до прийняття рішень, полегшення та підтримка, переговори, кооптація, маневрування, примушення.

7. Організаційний розвиток:

• передумови і цінності організаційного розвитку;

• участь в організаційному розвитку, діагностичні мірі, використання результатів спостереження, навчання та підвищення кваліфікації, структурні зміни, консультування, формування груп, між групова діяльність.

8. Природа стресу:

• організаційні фактори стресу та їх характеристика;

• особистісні фактори стресу;

• шляхи підвищення ефективності та зниження рівня стресу.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Шкала оцінок соціальної адаптації.

2. Методи вольового управління стресом в процесі управлінської діяльності.

Практичне заняття № 15

Тема: Комунікації в управлінні

Мета: о знайомитися з природою та проблемами комунікаційних зв'язків, з потенційними складнощами на шляху до розуміння суті повідомлення. Ознайомлення з засобами, які вживають для більш ефективного обміну інформацією, забезпечення досягнення цілей організації.

План (у тому числі основні опорні сигнали)

1. Сутність комунікацій та ефективність управління:

· комунікації між організацією та середовищем;

· комунікації між рівнями і підрозділами: рівні комунікацій в організації; комунікації по висхідній;

· комунікації між різними відділами.

2. Комунікаційний процес:

· елементи процесу комунікацій – відправник, повідомлення, канал, одержувач;

· етапи процесу комунікацій – зародження і розробка ідеї, кодування та вибір каналу, передача, декодування.

· види комунікаційних мереж – коло, колесо, централізована комунікаційна мережа, ланцюг;

3. Загальна характеристика комунікаційних стилів.

4. Перешкоди на шляху міжособистісних комунікацій: обумовленні сприйняттям, семантичні бар'єри, невербальні перешкоди, поганий зворотній зв'язок, невміння слухати.

5. Невербальні комунікації та їх загальна характеристика.

6. Шляхи удосконалення комунікацій в організаціях: регулювання інформаційних потоків, управлінські дії, системи зворотного зв'язку і збору пропозицій, інформаційні балетні, сучасна інформаційна технологія.

Питання для самостійного опрацювання

2. Типи комунікаційних співрозмовників та особливості спілкування з ними.

3. Вміння слухати та вміння говорити як запорука ефективних комунікацій в організації.

4. Шляхи удосконалення мистецтва спілкування.

5. Особливості надходження, утворення і використання інформації на рівнях менеджменту.

1. Носії, операції та процедури оброблення інформації в процесі менеджменту.

2. Системи інформаційного забезпечення менеджменту.

 

Тести для контролю знань студентів

по темі «Групова динаміка та основи формування колективу»

Тест 1.

Це – впорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів, які знаходяться між собою у стійких взаємостосунках, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Про який елемент внутрішнього середовища організації йде мова?

1. структура;

2. завдання;

3. технологія;

4. техніка.

Тест 2.

Це – взаємостосунки, при яких керівник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими. Про який тип взаємозв’язків в організації йде мова?

1. горизонтальні;

2. функціональні;

3. неформальні;

4. лінійні.

Тест 3.

Це – взаємостосунки не між окремими посадами, а між окремими індивідами. Про який тип взаємозв’язків в організації йде мова?

1. неформальні;

2. лінійні;

3. горизонтальні;

4. функціональні.

Тест 4.

Він характеризується мінімальною кількістю підлеглих у одного керівника і великою кількістю ієрархічних рівнів. Про який тип масштабу керованості йде мова?

1. повний;

2. широкий;

3. мінімальний;

4. вузький.

Тест 5.

Розміщення частин цілого від вищого до низового. Про який елемент проектування організації йде мова?

1. ієрархія;

2. департаментизація;

3. рівень;

4. масштаб управління.

Тест 6.

Розподіл в організації робіт між її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт отримала певну ступінь завершеності в межах даного підрозділу. Про який елемент проектування організації йде мова?

1. децентралізація;

2. департаментизація;

3. інтеграція;

4. диференціація.

Тест 7.

Має у своєму складі керівника і працівників, зайнятих здійсненням певного виду робіт на низовому рівні управління (ланка, бригада, ділянка). Члени групи сумісно працюють над одним завданням, стимулюються за кінцевий результат, а відмінності між ними пов’язані з розподілом видів робіт між членами групи залежно від кваліфікації робітників. Про який тип групи йде мова?

1. виробнича група;

2. функціональна група;

3. керівна група;

4. комітет.

Тест 8.

Який зміст вкладається у поняття методи впливу (управління)?

1. це – сукупність прийомів цілеспрямованого впливу керівника на працівників для забезпечення скоординованих дій;

2. це – гнучка манера поведінки керівника щодо співробітників, яка змінюється в часі залежно від ситуації і виявляється в способах виконання управлінських робіт підпорядкованих керівнику співробітників;

3. це – сукупність типових і відносно стабільних методів впливу керівника на підлеглих з метою ефективного виконання управлінських функцій і тим самим завдань, які стоять перед організацією;

4. немає вірної відповіді.

 

 

Тест 9.

Це – відносно самостійна, організаційно оформлена група людей, поєднаних загальною спільною діяльністю. Про яку категорію йде мова?

1. командна група керівників;

2. первинний колектив;

3. комітет;

4. колектив.

Тест 10.

Посадові повноваження це:

1. формально санкціоноване організацією право керівника впливати на поведінку підлеглих;

2. специфічний тип управлінської взаємодії, який характеризує здатність однієї особи ефективно поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей;

3. така поведінка особи, яка вносить зміну в поведінку, відчуття, стосунки інших людей.

Інформаційні джерела

Для засвоєння матеріалу з питань самостійної роботи слід використати літературні джерела [2,6,17,27,3437], періодичні видання та ресурси Інтернету.