С. ЛЮДКЕВИЧ (1879 – 1979). Творчий портрет.

Кантата “Заповіт”

С. Людкевич – видатний композитор, музикознавець, фольклорист, педагог та музично-громадський діяч. Продовжувач традицій М. Лисенка, активний учасник хорового товариства "Боян". Педагогічна діяльність (Вищий Музичний інститут у Львові). Популяризатор творів українських композиторів (В. Косенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського) у Західній Україні. Жанри творчості: симфонічні твори, обробки народних пісень, романси та п’єси для фортепіано і скрипки.

Людкевич як один із засновників сучасного українського симфонізму.

Кантата “Заповіт” – один із центральних програмних симфонічних творів Людкевича. Літературна основа твору – поезія Т. Шевченка. Тісне злиття музики та поетичного слова у творі. Новаторство жанру (визначальна роль вокалу в розкритті образів).

 

Музичний матеріал:

С. Людкевич. Кантата “Заповіт” (фрагменти)

В. КОСЕНКО (1896 – 1938). Творчий портрет.

Фортепіанні твори. Вокальні твори

В. Косенко – композитор, педагог, піаніст. Музична освіта (Варшавська та Петроградська консерваторії). Перші твори та концертна діяльність. Житомирський період життя та творчості. Косенко – піаніст. Переїзд до Києва.

Основні жанри творчості: романси, фортепіанні та оркестрові твори. Доробок митця у фортепіанному жанрі. Діапазон творчості: фортепіанна мініатюра та масштабні композиції.

Фортепіанний цикл “11 етюдів у формі старовинних танців” – синтез технічного і художнього начал. Жанр старовинної сюїти та її тлумачення В. Косенком (тональний план циклу). Традиції М. Лисенка стосовно жанрово-інтонаційного вирішення циклу. Особливості музичних образів п’єс: синтез жанрових особливостей старовинних танців та інтонацій українського фольклору. Домінування ліричної образності. Фортепіанна фактура і піаністичний стиль.

Романси В. Косенка на вірші поетів О. Апухтіна, К. Бальмонта, О. Блока, Ф. Тютчева, П. Тичини). Романси на вірші О. Пушкіна як вершина камерної вокальної творчості В. Косенка.

 

Музичний матеріал:

В. Косенко. Фортепіанний цикл “11 етюдів у формі старовинних танців” ор. 19: Менует №3 соль мажор Сарабанда №5 ля мінор Гавот №7 сі мінор

Романси:

“Колискова” (слова О. Блока)

“Вербочки” (слова О. Блока)

“Старовинна пісня” (слова О. Пушкіна)

“Вечірня пісня” (слова О. Пушкіна)

Л. РЕВУЦЬКИЙ (1889 – 1977).

Біографія та короткий огляд творчості .

Фортепіанні твори

Л. Ревуцький – один з основоположників української композиторської школи ХХ століття, вчений-фольклорист, педагог, громадський діяч.

Дитячі роки. Навчання в училищі ІРМТ, Київському університеті, Київській консерваторії. Вплив постатей М. Лисенка та Р. Глієра на формування творчого світогляду композитора. Театральні та мистецькі враження. Перші твори композитора. Згасання інтересу до композиторської творчості у зв’язку із ідеологічним тиском. Педагогічна та громадська діяльність Л. Ревуцького.

Жанри творчої спадщини композитора: симфонії, обробки народних пісень, вокально-хорові, фортепіанні твори. Концерт для фортепіано з оркестром як перше звернення до цього жанру в українській музиці.

Поєднання класичних жанрів (соната, прелюдія) з національними елементами музичної мови. Малий цикл прелюдій в творчості Л. Ревуцького.

"Пісня" Л. Ревуцького як новий жанровий різновид в українській фортепіанній літературі. Втілення лірико-епічного фольклорного наспіву у фортепіанному творі. Музичні особливості "Пісні" (ладова основа, мелодика з характерною для кобзарської музики мелізматикою, безперервність розвитку музичного матеріалу).

 

Музичний матеріал:

Л. Ревуцький. Вокальний цикл українських народних пісень “Сонечко” (за вибором викладача)

Фортепіанні твори:

Пісня

Прелюдія Ре бемоль мажор або

Прелюдія сі бемоль мінор

Симфонія № 2

Симфонія № 2 Л. Ревуцького – класичний зразок українського симфонізму ХХ століття. Історія створення. Використання українських народних пісень зі збірки К. Квітки у музичній тканині симфонії. Лірико-епічний тип симфонії. Поєднання традиційних та новаторських засобів музичної виразності з національною специфікою. Особливості оркестровки симфонії (посилення ролі дерев`яних духових інструментів). Музична характеристика всіх частин симфонії.

Будова симфонії. Особливості циклу.

І ч. Народнопісенні джерела головної та побічної партій, принцип контрастного протиставлення тем. Метод переінтонування народнопісенного джерела. Зміни мелодичного, ладового та ритмічного контуру пісні і надання темі нового звучання.

ІІ ч. Риси концентричної три-п’ятичастинної форми. Поєднання функцій двох частин традиційного сонатно-симфонічного циклу: ліричної повільної та скерцо. Образний контраст розділів. Народнопісенний матеріал тем ІІ частини.

ІІІ ч. Фінал. Поєднання рис сонатності та варіаційності. Фольклорні джерела тем головної та побічної партій. Темброво-гармонічне варіювання як один із основних методів розвитку музичного матеріалу.

 

Музичний матеріал:

Зразки українського пісенного фольклору, які послужили основою для музичного матеріалу Симфонії № 2 Л. Ревуцького.

Л. Ревуцький. Симфонія № 2: