С. Гулак-артемовський (1813 – 1873). Творчий портрет.

Опера “Запорожець за Дунаєм”

С. Гулак-Артемовський – видатний музичний і театральний діяч: композитор, оперний співак, драматичний актор і драматург.

Родина С. Гулака-Артемовського. Навчання у Київській семінарії, спів у семінарському хорі. Робота у хорі Михайлівського монастиря.

Зустріч із М. Глинкою. Переїзд до Петербурґа. Навчання у М. Глинки. Навчання у Франції та Італії. Дебют у Флорентійському оперному театрі.

Повернення до Петербурґа. Дебют у партії Руслана на сцені Маріїнського оперного театру в опері М. Глинки “Руслан і Людмила” (1842). Двадцятирічна робота в оперному театрі. Репертуар співака. Різнобічність інтересів та обдарувань митця: захоплення гравюрою на слоновій кістці, розробка проекту водогону для Петербурґа.

Композиторська діяльність С. Гулака-Артемовського. Прем’єра на сцені Маріїнського театру першої української опери “Запорожець за Дунаєм” у 1863 році.

Вихід у відставку. Переїзд до Москви. Смерть у Москві.

Історія створення і прем’єра опери “ Запорожець за Дунаєм”. Сюжет твору, його історичне підґрунтя.

Лірико-комічний жанр. Наявність розмовних діалогів. Елементи героїко-патріотичної лінії в опері.

Структура опери.

Побудова музичної драматургії на основі зіставлення двох контрастних пар персонажів.

Комічна пара: Іван Карась і Одарка. Їхня музична характеристика: опора на ритми та інтонації українських танців гопака і козачка; відтворення різноманітних мовних інтонацій. Притаманність образам героїв інших рис: героїчних ― у Карася, ліричних ― в Одарки.

Лірична пара: Оксана і Андрій. Використання для їхньої характеристики жанрів пісні-романсу та вальсу.

Образ народу в опері. Його характеристика через хори і танці.

Опера “Запорожець за Дунаєм” – блискучий зразок втілення українського національного характеру.

 

Ілюстративний матеріал:

портрет композитора,

фотообкладинки першого видання пісні “Стоїть явір над водою”,

зразки почерку композитора,

фото пам’ятника композиторові на батьківщині.

Музичний матеріал:

С. Гулак-Артемовський. Хореографічний дивертисмент “Українське

весілля” (фраґменти)

Пісні:

“Стоїть явір над водою” (слова народні)

“Спать мені не хочеться ” (слова С. Гулака-

Артемівського)

Опера “Запорожець за Дунаєм”:

І дія – пісня Карася “Ой, щось дуже загулявся”

дует Одарки і Карася “Відкіля це ти узявся?”

пісня Карася “Наші шаблі”

романс Оксани “Місяцю ясний”

ІІ дія – каватина Карася “Тепер я турок, не козак”

аріозо Оксани “Ангел ночі”

дует Оксани і Андрія “Чорной хмарою діброва”

Хор женців

Танцювальна сюїта

ІІІ дія – пісня Одарки “Ой, казала мені мати”

арія Андрія з хором “Владико неба і землі”

М. КОЛОЧЕВСЬКИЙ (1851 – 1910/12). Творчий портрет.

Українська симфонія

М. Колочевський – композитор, піаніст, музично-громадський діяч другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Незначна кількість документальних даних про композитора. Втрата значної частини творів. Жанри творчості.

Українська симфонія. Історія створення та виконання твору, жанр твору.

Особливості структури циклу як свідчення використання класичних традицій. Звернення до жанру романсу у ІІІ частині циклу.

Фольклорна основа всіх тем симфонії. Особливості використання народнопісенного матеріалу (цитатний і пере інтонування).

Розкриття у творі узагальненого образу України.

 

Музичний матеріал:

М. Колочевський. Українська симфонія:

І ч. – експозиція

ІІ ч. – головна тема

ІІІ ч. – головна тема

ІV ч. – експозиція

Романси:

“Зови надежду сновиденьем” (слова М. Лермонтова)

“Пала ночь на землю” (слова невідомого автора)

“Я помню счастье вешних дней” (слова А. Голєніщева-Кутузова)

Інструментальні твори на вибір викладача.

 

Розділ IX. Класики західноєвропейської опери ХІХ ст.

31. Р. ВАҐНЕР (1813 – 1883). Творчий портрет*

Р. Ваґнер – великий німецький композитор-романтик, оперний реформатор. Народні легенди і міфи як сюжетна основа опер Ваґнера.

Провідна роль оркестру у ваґнерівській музичній драматургії. Картинна яскравість оркестрових епізодів, багатство оркестрових фарб, симфонічний розвиток провідних тем і образів. Широке використання так званих лейтмотивів – музичних тем, що пов’язуються з конкретними героями, явищами, поняттями, обставинами і неодноразово з’являються у відповідних моментах сценічної дії.

Новаторське оновлення музичної мови, розширення і збагачення гармонічних засобів. Поняття безкінечної мелодії.

 

Музичний матеріал:

Р. Ваґнер. Опери (уривки):

“Танґейзер”: увертюра

“Лоенгрін”: І дія – оркестровий вступ

ІІІ дія – антракт і розповідь Лоенгріна

“Валькірія”: ІІІ дія – “Політ валькірій”

“Присмерки богів”: ІІІ дія – траурний марш

“Трістан та Ізольда” – вступ до опери (фраґмент)