Симфонія № 2 (“Богатирська”), І ч.

Опера “Князь Ігор” – визначний зразок епічної опери. Продовження традицій М. Глинки. Літературна основа опери. Сюжет. Контраст давньоруського та половецького таборів як основа драматургії опери. Композиція твору.

Пролог. Наслідування інтонацій давньоруського (знаменного) співу та народних пісень у хорових епізодах, ілюстративність у передачі епізоду сонячного затемнення.

І дія. Розкриття образів князя Галицького та Ярославни у сольних номерах та хорових епізодах.

ІІ дія. Розкриття образу князя Ігоря у речитативі “Ни сна, ни отдыха измученной душе” та арії “О дайте мне свободу”. Особливості будови арії.

ІІ та ІІІ дії. Яскрава характеристика половецького стану, ладова, інтонаційна та ритмічна своєрідність, колористика гармонії "східних" епізодів.

ІV дія. Змалювання образу Ярославни з використанням елементів фольклорного жанру плачів–голосінь. Оптимістичний фінал опери.

 

Симфонія № 2 “Богатирська” – зразок героїко-епічного симфонізму. Узагальнено-програмний характер симфонії (відтворення картин життя давньої Русі та образів могутніх богатирів, героїв билинного епосу). Зв’язок музики “Богатирської симфонії” з народнопісенними джерелами.

Музичний матеріал:

О. Бородін. Опера “Князь Ігор”:

Пролог – хорова сцена “Солнцу красному слава”

Сцена сонячного затемнення

І дія, 1-а картина:

пісня Галицького “Как бы мне дождаться чести”

2-а картина:

хор дівчат “Мы к тебе, княгиня”

хор бояр “Мужайся, княгиня”

ІІ дія – речитатив і арія князя Ігоря (розділи):

“Ни сна, ни отдыха измученной душе”

“О дайте, дайте мне свободу”

“Ты одна голубка лада”

арія Кончака “Ты ранен в битве при Каяле”

Половецькі танці

хор невільниць “Улетай на крыльях ветра”

ІV дія – плач Ярославни “Ах плачу я”

сцена Скули та Єрошки*

Симфонія № 2 “Богатирська”, І ч.:

Тема вступу, головна та побічні партії

М. МУСОРГСЬКИЙ (1839 – 1881).

Біографія та короткий огляд творчості.

Пісні та романси

М. Мусоргський – геніальний російський композитор. Самобутність його композиторського таланту, новаторські тенденції у творчості. Вплив творчості Мусоргського на розвиток світової музичної культури ХІХ – ХХ століть.

Дитячі роки, навчання в Петербурзі. Знайомство та початок занять з М. Балакірєвим, налагодження дружніх і творчих контактів з іншими членами “Могучої кучки” та В. Стасовим. Новаторство Мусоргського. Нерозуміння і неприйняття його творчості консервативно налаштованою частиною музичної громадськості. Болісна реакція композитора на розпад “Могучої кучки”. Поглиблення трагічних настроїв у творах останнього періоду життя.

Оперна творчість (“Борис Годунов”, “Хованщина”, “Сорочинський ярмарок”).

Тематика пісень і романсів М. Мусоргського. Продовження традицій О. Даргомижського у втіленні ідеї “музичної правди”. Розвиток жанрів монологу-сцени, монологу-розповіді, балади та ін. Звернення до поезії М. Некрасова, створення власних текстів. Жанрове та образне розмаїття романсів та пісень.

 

Музичний матеріал:

М. Мусоргський. Оркестровий вступ “Світанок на Москва-ріці”

(з опери “Хованщина”)

Романси та пісні:

“Колыбельная Ерёмушке” (слова М. Некрасова)

“Светик Савишна” (слова М. Мусоргського)

“Блоха” (слова Й.В. Ґете)

“Сиротка” (слова М. Мусоргського)

“Семинарист” (слова М. Мусоргського)

Пісні з вокальних циклів “Дитяча” та “Пісні і танці смерті” за вибором викладача.

 

 

6. Фортепіанний цикл “Картинки з виставки”

Історія створення циклу. Замальовки В. Гартмана як імпульс до створення геніальних новаторських музичних образів (портретів, пейзажів, сцен, фресок тощо). “Шекспірівська” глибина та багатогранність образів Мусоргського. Захоплення циклом з боку французьких та інших композиторів, оркестровка циклу М. Равелем.

Роль музичної теми “Прогулянка” як сполучної ланки циклу. Образна характеристика “картинок”. Прагнення до створення максимального контрасту. Оригінальність тематизму, новаторство у використанні елементів музичної мови.

 

Музичний матеріал:

М. Мусоргський. Фортепіанний цикл “Картинки з виставки”:

Прогулянка

№ 1. Гном

№ 2. Cтарий замок

№ 3. Тюїльрі (Тюїльрійський сад)

№ 4. Бидло

№ 5. Танець невилуплених пташенят

№ 6. Два євреї, багатий та бідний

№ 7. Лимож. Ринок

№ 8. Катакомби. Римська гробниця

№ 9. Хатинка на курячих ніжках (Баба Яга)

№ 10. Богатирські ворота у стольному граді Києві

 

7 – 8. Опера “Борис Годунов”

Історія створення та літературна основа опери. Жанр твору. Сценічна доля опери, редакції твору. Композиція опери. Новаторська роль народних сцен у драматургії опери. Неоднозначність і конфліктність образу народу та його представників. Трагізм образу народу. Внутрішня конфліктність трагічного образу царя Бориса. Розвиток основної конфліктної лінії “влада – народ”.

Пролог: 1-а та 2-а картини – експозиція образу народу та образу Бориса Годунова.

І дія: 1-а та 2-а картини. Експозиція образів літописця Пімена, Григорія Отреп’єва; Варлаама. Гостра драматичність фіналу 2-ї картини.

ІІ дія. Розвиток образу царя Бориса, перша трагічна кульмінація (сцена галюцинацій).

Роль образу Юродивого в опері як представника народу. “Юродство” як форма протесту проти злочинності влади. Юродивий як “голос” автора. Кульмінаційні сцени в протистоянні народу і влади: сцена Юродивого і Бориса (1-а редакція опери), сцена під Кромами (2-а редакція). Трагічне завершення розвитку образу царя Бориса (муки совісті та передсмертне покаяння).

 

Музичний матеріал:

М. Мусоргський: Опера “Борис Годунов”:

Оркестровий вступ

Пролог – 1-а картина:

хор народу “На кого ты нас покидаешь”

2-а картина: